Вирок № 37924074, 31.03.2014, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/3078/13-к

Провадження № 1-кп/493/24/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року м.Балта

Балтський районний суд Одеської області в складі

ГОЛОВУЮЧОГО - СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ПРИ СЕКРЕТАРІ - ПОГРЕБНЮК Л.М.

ЗА УЧАСТЮ ПРОКУРОРА - ТЕМНОГО В.І.

ПОТЕРПІЛОГО - ОСОБА_1,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №1-кп/493/24/14 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, не працюючого, одруженого, має одну малолітню дитину, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

24 листопада 2013 року приблизно о 2 год. в приміщенні бару «Камиш», розташованого в м.Балті Одеської області по вул..Ткаченка,9, ОСОБА_2 в процесі сварки, що сталася через раптово виниклі неприязні стосунки, умисно наніс удар рукою в область щелепи ОСОБА_1, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в підщелепну область зліва та двостороннього перелому нижньої щелепи на рівні третього різця праворуч і сьомого корінного зуба ліворуч, яке по критерію тривалості розладу здоров'я відноситься до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що він 24.11.2013 р. після опівночі зайшов до бару «Камиш», де декілька хвилин посидів за одним столом зі своїми знайомими, там же знаходився раніше йому незнайомий ОСОБА_1 Ніяких конфліктів у нього із ОСОБА_1 не було. Він від'їхав від бару, а коли повернувся приблизно через годину, ОСОБА_1 повідомив, що начебто він зламав йому щелепу. Але це не відповідає дійсності, так як ніяких конфліктів між ними не було, удару потерпілому він не завдавав.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується наступними доказами, наявними у справі, дослідженими в суді.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 24.11.2013 р. приблизно о 2 годині він знаходився в барі «Камиш», де разом з ним за одним столом сиділи ОСОБА_3, дівчата на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згодом до них підсів раніше йому незнайомий ОСОБА_2 та ще одна дівчина. ОСОБА_2 перекинув стола і відійшов, він пішов за ним та зробив йому зауваження, у відповідь ОСОБА_2 завдав йому удару кулаком в область лівої щелепи. Він одразу зайшов до туалету, щоб умитися, потім став запитувати ОСОБА_2, чому він його ударив, але той заперечував факт завдання удару. Він звернувся по медичну допомогу до лікарні, де йому діагностували перелом щелепи, з вказаним ушкодженням він перебував на лікуванні в інституті стоматології, де його прооперували. Тривалий час він не міг вести звичний спосіб життя, не міг нормально вживати їжу, переніс фізичні та моральні страждання, поніс витрати на лікування, тому просить стягнути з обвинуваченого завдані матеріальні збитки в розмірі 4 тис. грн.. та моральну шкоду в розмірі 4 тис.грн.

Показами свідка ОСОБА_3 про те, що 24.11.2013 р. після опівночі він разом із ОСОБА_1 знаходився в барі «Камиш». З ними за одним столом сиділи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, а також раніше незнайомий йому ОСОБА_2 Останній перекинув стола і відійшов на відстань приблизно 7 м. До нього підійшов ОСОБА_1, зробив зауваження, у відповідь ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 удару кулаком правої руки в ліву щелепу.

Показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що 24.11.2013 р. після опівночі вона знаходилася в барі «Камиш», де сиділа за одним столом з ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_10, прізвища якої вона не знає, та ОСОБА_2 Останній кинув тарілку зі стола, після чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які відійшли від столу, виникла сварка. Біля них нікого більше не було. Потім вона вийшла надвір, де побачила у ОСОБА_1 кров на обличчі, він не міг говорити, і вона зрозуміла, що його вдарив ОСОБА_2

Показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що в ніч на 24.11.2013 р. вона знаходилася в барі «Камиш», де ОСОБА_2 перекинув стола, після чтого він, а також ОСОБА_1 відійшли до туалету. Що там відбувалося, вона не бачила, але коли вийшла надвір, побачила у ОСОБА_1 ушкодження в області щелепи, він повідомив, що його вдарив ОСОБА_2

Показаннями свідка ОСОБА_6, про те, що в ніч на 24.11.2013 р. вона працювала барменом в барі «Камиш». ОСОБА_2 перекинув стола і відійшов. До нього підійшов ОСОБА_1, вони стали розмовляти, що між ними відбувалося, вона не бачила, але помітила на обличчі ОСОБА_1 кров, він пішов умиватися до туалету, а потім розповів, що його вдарив ОСОБА_2

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона перебуває в дружніх стосунках з ОСОБА_2 приблизно на протязі 8 років. 23.11.2013 р. у вечірній час вона прийшла до бару «Камиш», де сиділа за одним столом із своїми знайомими - ОСОБА_4, ОСОБА_1 та іншими. Згодом до них за столик сів ОСОБА_2 Коли він підводився, то зачепив тарілку і розбив її, зразу відійшов від столу. Вона пішла вслід за ним. Одразу до них підійшов ОСОБА_1, повідомив ОСОБА_2 про розбиту тарілку, але ніяких конфліктів між ними не було, вона разом з ОСОБА_2 вийшла надвір, і той поїхав від бару. ОСОБА_1 став скаржитися на погане самопочуття, повідомив, що була бійка. Приблизно через годину ОСОБА_2 повернувся до бару, ОСОБА_1 сказав, що саме ОСОБА_2 завдав йому удару, але останній заперечував цей факт.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що в ніч на 24.11.2013 р. він разом із своїми знайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_9 на автомобілі під'їхали до бару «Камиш», ОСОБА_2 зайшов до бару, приблизно через 10 хвилин повернувся, і вони поїхали. Що відбувалося в барі, йому не відомо.

Висновком судово-медичної експертизи № 161 від 4.12.2013 р., згідно якого у ОСОБА_1 виявлений крововилив в підщелепну область зліва та підтверджений рентгенологічно двосторонній перелом нижньої щелепи на рівні третього різця праворуч і сьомого корінного зуба ліворуч, яке по критерію тривалості розладу здоров'я відноситься до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупого предмета, можливо при ударі кулаком в область нижньої щелепи зліва, могли утворитися 24.11.2013 р.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не завдавав удару потерпілому, а також, що між ними не було ніяких спілкувань, так як вони спростовуються показами потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також показами свідка ОСОБА_7 в тій частині, що потерпілий спілкувався з обвинуваченим з приводу розбитої тарілки. Такі покази обвинуваченого суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за скоєне.

Також не відповідають дійсності покази свідка ОСОБА_7 про те, що вона постійно знаходилася біля обвинуваченого ОСОБА_2 в той час, як з ним спілкувався потерпілий ОСОБА_1, і ОСОБА_2 не завдавав останньому удару, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає встановленим, що своїми навмисними діями, які виразились у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КК України.

При обранні виду та міри кримінального покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, але знаходить можливим його виправлення без відбування покарання.

Цивільний позов прокурора, заявлений в інтересах ДУ «Інститут стоматології Національної академії Медичних наук України», підлягає задоволенню, так як вказаним медичним закладом затрачені кошти на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1, розмір цих витрат підтверджений довідкою №282 від 26.12.2013 р.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині документально підтверджених матеріальних затрат, пов'язаних з придбанням лікарських засобів та перебуванням на лікуванні, в загальній сумі 659,05 грн., а також підлягають частковому задоволенню вимоги в частині моральної шкоди, так як моральна шкода заподіяна потерпілому внаслідок злочинних дій обвинуваченого, враховуючи понесені ним моральні переживання та фізичні страждання, порушення звичного порядку життя, і виходячи з принципів розумності та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди в 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

Згідно ст..ст.75, 76 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання, призначеного цим вироком, звільнити з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину та буде періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 659,05 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн., а всього 3659,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної установи «Інститут стоматології Національної академії Медичних наук України» (р/р 31255272211116 ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 02012102) 7556,38 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Балтський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ