Ухвала суду № 37923405, 19.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2014 р. м. Київ К/800/58136/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. при секретарі судового засідання Гончар Н.О.

за участю представників сторін: позивача - Павлишина А.І.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грюммаш»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 р.

у справі № 815/5400/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грюммаш»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» (далі - позивач, ТОВ «Грюммаш») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 р. № 0000172240.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2013 р. адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 29.04.2013 р. № 0000172240; вирішено питання про судові витрати.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2013 р. скасовано і прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 р і залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2013 р.

Відповідач в судове засідання 19.03.2014 р. не з'явився, процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 11.03.2013 р. по 15.03.2013 р., на підставі направлення від 11.03.2013 р. № 411, пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 11.03.2013 р. № 402, посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Грюммаш» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні експортних операцій по контракту №Р-02 від 29.11.2011 р. з нерезидентом ООО «Росдорснаб-Экспорт» (Російська Федерація) за період з 22.08.2012 р. по 14.11.2012 р., за результатами якої складено акт від 22.03.2013 р. № 907/22-406/37872866 та встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 29.04.2013 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000172240, яким позивачу за порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», нарахована пеня у розмірі 161 008,91 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2011р. між ТОВ «Грюммаш» (Постачальник) та ТОВ «Росдорснаб-Експорт» (Російська Федерація) (Покупець) укладено Контракт № Р-02, згідно умов якого, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продукцію в асортименті, кількості та строки, відповідно до Специфікацій, які є невід'ємними частинами даного Контракту, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар в строки, відповідно до умов даного Контракту. Товар закуповується для оптової торгівлі. Даний товар вивозиться з території України на територію Російської Федерації. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця після підписання товарно-транспортної накладної Покупцем або його повноважним представником, діючим від імені Покупця на складі Постачальника.

На виконання умов зазначеного Контракту ТОВ «Грюммаш» 12.12.2011 р. відправило на адресу ТОВ «Росдорснаб-Експорт» клин кількістю 1250 штук, загальною вартість 42 500 доларів США, а Покупець зобов'язався на протязі 30 календарних днів, з моменту відвантаження, сплатити вартість означеного товару. у В матеріалах справи наявні Специфікація №1 до Контракту від 29.11.2011 р. № Р-02, рахунок-фактура № 1-001 від 05.12.2011 р., міжнародна товарно-транспортна накладна № 0811 від 08.12.2011 р.

Однак, ТОВ «Росдорснаб-Експорт» не виконано умови вказаного Контракту, а саме не сплачено грошових коштів, у визначені сторонами строки, за отриманий товар.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Росдорснаб-Експорт» умов Контракту від 29.11.2011 р. № Р-02, ТОВ «Грюммаш» 22.05.2012 р. звернулось до Арбітражного суду Ростовської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Росдорснаб-Експорт» на користь ТОВ «Грюммаш» 52 445 доларів США, за результатами розгляду якої Ухвалою Арбітражного суду Ростовської області від 23.05.2012 р. по справі № А53-19685/12, прийнято до провадження позовну заяву ТОВ «Грюммаш» до ТОВ «Росдорснаб-Експорт» про стягнення заборгованості зі сплати товару, поставленого позивачем на підставі Контракту № Р-02 від 29.11.2011 р., та порушено провадження по справі.

22.11.2012 р. між ТОВ «Грюммаш» та ТОВ «Росдорснаб-Експорт» було укладено мирову угоду відповідно до пунктів 2, 3, 6 якої, ТОВ «Росдорснаб-Експорт» (Відповідач) 13.11.2012р. сплатив ТОВ «Грюммаш» (Позивач) грошові кошти в розмірі 42 500 доларів США - заборгованість за поставлений товар згідно Контракту № Р-02 від 29.11.2011 р., а Позивач, у свою чергу, отримав вказану суму грошових коштів, у зв'язку з чим обов'язок Відповідача зі сплати товару, поставленого Позивачем згідно Контракту № Р-02 від 29.11.2011 р., є виконаним, а товар залишається у власності Відповідача. Позивач в повному обсязі відмовляється від позовних вимог до Відповідача про стягнення пені за прострочення платежу згідно Контракту № Р-02 від 29.11.2011 р. Претензії у сторін один до одного, у зв'язку з виконанням Контракту № Р-02 від 29.11.2011 р., відсутні. З моменту вступу в силу даної мирової угоди Позивач не має до Відповідача жодних вимог, пов'язаних з виконанням Відповідачем зобов'язань за Контрактом № Р-02 від 29.11.2011 р., так як і Відповідач не має до Позивача жодних вимог, пов'язаних з виконанням Позивачем зобов'язань за Контрактом № Р-02 від 29.11.2011 р.

Із вказаною мировою угодою ТОВ «Грюммаш» та ТОВ «Росдорснаб-Експорт» звернулись до Арбітражного суду Ростовської області, за результатами розгляду якої, судом, на підставі частини другої статті 150 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, відповідно до якої арбітражний суд припиняє провадження по справі у випадку укладення мирової угоди, було винесено Ухвалу від 22.11.2012 р. про припинення провадження по справі, якою затверджено досягнуту сторонами мирову угоду, у зв'язку з виконанням ТОВ «Росдорснаб-Експорт», під час розгляду судом справи, умов Контракту № Р-02 від 29.11.2011 р.

Скасовуючи постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2013 р. та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що єдиною підставою звільнення від сплати пені є рішення суду про задоволення позову про стягнення простроченої заборгованості, тобто стягнення боргу у примусовому порядку, а тому податковий орган прийняв правомірне рішення про стягнення з позивача вищенаведеної суми пені.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Однак, згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що для позивача визнання вищевказаної мирової угоди, у зв'язку з добровільним виконанням позовних вимог, є позитивним вирішенням спору на його користь, тому, в даному випадку необхідно враховувати обставини, що зумовили визнання судом зазначеної мирової угоди у справі та фактичне добровільне виконання позовних вимог зі сторони ТОВ «Росдорснаб-Експорт».

Таким чином, при визначенні можливості застосування санкцій податковому органу слід виходити не з формальної обставини - відсутність судового рішення у справі, а з факту визнання судом вищевказаної мирової угоди, у зв'язку з добровільним виконання ТОВ «Росдорснаб-Експорт» позовних вимог ТОВ «Грюммаш».

Вищезазначені обставини справи судом апеляційної інстанції до уваги прийняті не були. Натомість суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 29.04.2013 р. № 0000172240.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України на підставі положень статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 163, 211, 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грюммаш» - задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 р. -скасувати, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2013 р. - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. КостенкоЗ оригіналом згідно