Ухвала суду № 37923283, 18.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2014 р. м. Київ К/800/48843/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській областіна постанову та ухвалуСумського окружного адміністративного суду від 25.04.2013 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013 рокуу справі№ 2а-1870/9734/12за позовомДержавної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової службидоПублічного акціонерного товариства «Сумихімпром»простягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2013 року у справі № 2а-1870/9734/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. п. 87.9, 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України, ст. ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, касаційна скарга розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позивачем позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Сумихімпром» з питань дотримання податкового законодавства в частині виплати (нарахування) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат працівникам підприємства та правильності обчислення і своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року складено акт № 1605/17-1208/05766356/60 від 16.03.2012 року, яким зафіксовано несвоєчасне перерахування до бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб, податковим органом нарахована пеня в розмірі 110 982,37 грн. Також, за ПАТ «Сумихімпром» в податковому органі обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 4 336 139,11 грн., яка виникла внаслідок зарахування коштів, які сплачував відповідач, на рахунок погашення частково несплаченого розстроченого податкового боргу після прийняття рішення про скасування розстрочення.

Ухвалою Господарського суду Сумської області 24.10.2011 року у справі № 5021/2509/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з неправомірності нарахування позивачем суми пені з податку на доходи фізичних осіб в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також з того, що заборгованість із земельного податку, яка виникла до порушення у справі про банкрутство відповідача, не є його поточною заборгованістю, оскільки договори розстрочення податкового боргу не змінюють правову природу його виникнення.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом не заперечується, що суми земельного податку, самостійно визначені платником податків, з моменту порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» сплачувались відповідачем у визначені Податковим кодексом України строки та в повному обсязі.

Сума податкового боргу виникла внаслідок зарахування податковим органом коштів, сплачених платником податків на погашення узгоджених грошових зобов'язань січня - жовтня 2012 року в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за договорами, укладеними між ПАТ «Сумихімпром» та Державною податковою інспекцією у м. Сумах, здійснювалось розстрочення грошових зобов'язань, які на момент їх укладення набули статусу податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами п. 100.3 ст. 100 цього Кодексу, яка стала підставою для прийняття рішення податковим органом про скасування розстрочення податкового боргу, встановлено, що розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що заборгованість із земельного податку, яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство не є поточною заборгованістю відповідача, оскільки укладення договорів розстрочення цієї заборгованості, на які посилається позивач в обґрунтування доводів, що борг є поточними вимогами, не змінює юридичну природу виникнення податкового боргу.

Проте, такий висновок є помилковим, оскільки згідно із п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 цього Кодексу.

Тобто строк погашення податкового боргу ПАТ «Сумихімпром» настав саме після скасування розстрочення рішенням Державної податкової адміністрації в Сумській області, прийнятим 16.12.2011 року.

Колегія суддів вважає передчасним є висновок судів про те, що невключення суми розстроченого податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб, що виник до порушення у справі про банкрутство відповідача, до конкурсних кредиторських вимог не надає права податковому органу застосовувати п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, з огляду на положення ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи наведене, розглядаючи спір про стягнення податкового боргу, судам першої та апеляційної інстанції необхідно з'ясувати питання розміру та статусу податкового боргу платника та наявності у позивача підстав для застосовування п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Отже, на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню .

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013 року у справі № 2а-1870/9734/12 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту надсилання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак