УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2014 р.Справа № 820/10/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання: Вовченко І.В
за участю представника відповідача: Тарасової С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. по справі № 820/10/14
за позовом Асоціації "Єдність"
до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області , Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2
про визнання дій, рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Асоціація «Єдність», звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом у якому просив суд визнати дії державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 незаконними; скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав і їх обтяжень № 9234686 від 19.12.2013 року; зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області провести державну реєстрацію права власності Асоціації "Єдність" (код ЄДРПОУ 24330529) на нежитлову будівлю літ "Б-2", розташовану за адресою АДРЕСА_1, зазначивши в Державному реєстрі прав дані про площу, зазначену в правовстановлюючих документах: договорі купівлі-продажу від 01.12.1999 року та реєстраційному посвідченні на об'єкти нерухомого майна від 03.12.1999 року -7863,4 м2 .
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 року адміністративний позов Асоціації "Єдність" задоволено частково.
Скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав і їх обтяжень № 9234686 від 19.12.2013 року.
Зобов'язано Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області повторно розглянути заяву Асоціації "Єдність" щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ "Б-2", розташованої за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.1999 року загальною площею 7863,4 м2 .
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_2, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій посилаючись якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст. 9, 10, 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав.
Представник відповідача, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, відповідач про причини неявки не повідомив.
Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 05.12.2013 року позивач звернувся до Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявою про реєстрацію прав власності на нежитлову будівлю літ.Б-2 загальною площею 7863,4 м2 , що розташована в АДРЕСА_1
Згідно картки прийому заяви №8700225 разом з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подано оригінали та копії: квитанції про сплату мита0, договір купівлі-продажу б/б від 01.12.1999 року , реєстраційне посвідчення б/н від 03.12.1999, статут б/н від 10.10.2006 року, виписка № 568202 від 24.10.2013 року, видана Державною реєстраційною службою України, протокол 3/12 від 30.08.2012 року, технічний паспорт б/н, виданий 11.04.2006 року КП "ХМБТІ"
Рішенням відповідача № 9234686 від 19.12.2013 року позивачу відмовлено в державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі того, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, з посиланням на статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 22 червня 2011 року № 703.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу в задоволенні заяви про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. Б-2 та повинен був зробити запити до відповідних установ, в разі наявності суперечностей відповідних даних.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводилася реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, закон не містить заборони, щодо державної реєстрації права власності за правилами цього Закону до об'єктів нерухомого майна права власності на яке зареєстроване до 01.01.2013р.
Матеріали справи свідчать, що разом з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень заявником подано: договір купівлі продажу від 01.12.1999 року між ТОВ " Альфа Продукт" та Асоціацією "Єдність" щодо купівлі нежитлових приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 11708,0 м2, в т.ч. літ.Б-2 загальною площею 7863,4 м2, реєстраційне посвідчення від 03.12.1999 року, згідно якого означений договір зареєстрований у реєстровій книзі за № 3004.
Згідно п. 8-1 ч. 2. ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не подано до суду доказів виконання державним реєстратором своїх повноважень передбачених вищезазначеною нормою Закону.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставами для державної реєстрації є: договори укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до п.26, 27 Порядку №703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, у тому числі є: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу в задоволені заяви про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. Б-2 загальною площею 7863,4 м2, так як надані позивачем документи свідчать, що право власності за позивачем зареєстровано до 01.01.2013р., в свою чергу відповідач повинен був зробити запити до відповідних установ, в разі відсутності необхідних даних.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо невідповідності площі заявленої до реєстрації у договорі та реєстраційному посвідченні відомостям технічного паспорту, виданого виданий 11.04.2006 року КП "ХМБТІ", оскільки зазначений документ не належить до переліку документів, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначених п.п.26,27 Порядку № 703, надання останнього обумовлено обставинами, визначеними п.29-32 Порядку № 703 - реєстрація права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна, реєстрації права власності, яке виникло на підставі договору згідно якого набуття права власності обумовлено настанням або ненастанням певної події, реєстрації права власності на майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, при реєстрації права власності на підставі рішення про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність.
Окрім того, згідно листа КП "ХМБТІ" від 30.12.2013 року № 1790217 (а.с.12) вбачається, що самовільної реконструкції та переобладнання спірного приміщення не відбувалося, зміна площі здійснена внаслідок уточнення лінійних розмірів приміщення.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність невідповідності заявлених позивачем прав і поданих документів вимогам законодавства, а також наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а отже рішення Державної реєстраційної служби № 9234686 від 19.12.2013 року щодо відмови позивачу у реєстрації майнових прав, підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області провести державну реєстрацію права власності Асоціації "Єдність" на нежитлову будівлю літ "Б-2", розташовану за адресою АДРЕСА_1, оскільки, відповідно до статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до повноважень органу державної реєстрації прав входить: проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляти у їх реєстрації; забезпечувати ведення Державного реєстру прав; надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечувати облік безхазяйного нерухомого майна; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими Законами України.
Відповідно до п.4 статті 9 Закону України №1952-ІV, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Таким чином, питання здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме реєстрації права власності, відноситься до виключної компетенції органу реєстрації та його посадової особи державного реєстратора.
Колегія суддів вважає, що відповідно до положень ч.2 ст.11 КАС України, суд першої інстанції з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача правомірно вийшов за межі позовних вимог зобов'язав Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області повторно розглянути заяву Асоціації "Єдність" щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ "Б-2", розташованої за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.1999 року загальною площею 7863,4 м2 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання дій державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 незаконними, оскільки вказана вимоги поглинається позовною вимогою про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав і їх обтяжень № 9234686 від 19.12.2013.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги відповідача з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 року по справі № 820/10/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. по справі № 820/10/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 28.03.2014 р.
Судове рішення № 37922454, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/10/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: