Ухвала суду № 37922392, 13.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3712/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект» до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва пов'язані з проведенням зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів» за серпень 2011 року, за результатами якої було складено акт №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року та дій відповідача щодо визнання в Акті №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект», а також зобов'язати відповідача відкликати акт № 107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2012 вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідачем рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволення вимог позивача, у зв'язку з чим апеляційний перегляд здійснюється відповідно до вимог ст. 195 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва 03 лютого 2012 року здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект» з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів» за період з 01.08.2011 року до 31.08.2011 року, в результаті чого відповідачем складено акт №107/3-23-30-37640909 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів».

Щодо питання про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва пов'язані з проведенням зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів» за серпень 2011 року, за результатами якої було складено акт №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року, то колегія суддів вважає правомірним, законним і вмотивованим рішення суду першої інстанції у зазначеній частині виходячи з наступного.

Відповідно до п 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення йому або уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до матеріалів справи, перевірка ТОВ «Венс транс континент проект» проводилась на підставі службового посвідчення, хоча законодавством прямо передбачено проведення такої перевірки виключно на підставі наказу відповідного органу чи посадової особи. Крім того, відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість проведеної перевірки, хоча законом визначений порядок та підстави проведення таких перевірок.

Податковим органом в акті перевірки вказується на нікчемності правочинів укладених позивачем з контрагентом, що призвело до неправильного нарахування сум податкових зобов'язань.

Відповідач свої вимоги обґрунтовує тим, що свідоцтво платника податку на додану вартість ДП «Оптмихмаш Львів» від 04.04.2011 року №100330682 анульовано 06.01.2012 року, а податковий кредит ДП «Оптмихмаш Львів» сформовано за рахунок проведення взаємовідносин з ПП «Апостраф», яке має ознаки фіктивності. На підставі вищевикладеного, відповідачем зроблено висновок про нікчемність укладених договорів.

Згідно ст.228 Цивільного кодексу України визначені правочини, які є нікчемними, а саме: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади; правочини, що посягають на суспільні, економічні, соціальні основи держави; праочини, спрямовані на незаконне відчуження майна або незаконне володіння, користування, розпорядження майном держави.

На думку податкового органу правочини між позивачем та контрагентом укладені без мети настання реальних наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемними.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентом, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків, питання наявності у представників будь-якої мети взагалі не досліджувалося під час перевірки, отже, доводи відповідача щодо нікчемності (фіктивності) правочинів, укладених між позивачем та контрагентом, колегією суддів до уваги не приймаються.

Податковим законодавством не передбачено право органу податкової служби самостійно визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Доводи апелянта про наявність умислу на укладення угоди, спрямованого на ухилення від сплати податків є необґрунтованими.

В частині судового рішення першої інстанції, про відмову у задоволенні вимог позивача щодо зобов'язання Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва відкликати акт № 107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року, то колегія суду вважає таке рішення обґрунтованим і законним, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а лише способом фіксації наслідків проведеної перевірки, а тому правовідносин не породжують. Крім того, в законодавстві відсутнє поняття та спосіб відкликання вказаного акту.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 20.02.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Сорочко Є.О.