Ухвала суду № 37922301, 17.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________________________УХВАЛА

Іменем України

"17" грудня 2013 р. справа № 804/9634/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступник - Дніпропетровська податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 р. у справі № 804/9634/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПАК"

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступник - Дніпропетровська податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області)

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПАК" (далі - ТОВ "ЄВРОПАК") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 року №0001252220 форми "Р", винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) на підставі акта від 05.06.2013 року №1390/22.2-11/309276 ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська;

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 року №0001262220 форми "Р", винесене ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на підставі акта від 05.06.2013 року №1390/22.2-11/309276 ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено в повному обсязі. Суд вважає, що відповідачем було порушено порядок проведення перевірки, а висновки відповідача щодо нікчемності правочинів є помилковими, не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та не відповідають фактичним обставинам.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи. Зазначає, що існування взаємовідносин між позивачем та контрагентами на папері не є беззаперечною ознакою реальності господарської операції, судом не прийнято до уваги відсутність технічної можливості контрагентів щодо здійснення господарської діяльності.

Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився з причин, визнаних судом неповажними.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 30.05.2013 року ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "ЄВРОПАК", за наслідками якої відповідачем складено акт перевірки від 05.06.2013 року №1390/22.2-11/309276 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЄВРОПАК" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Транс-Атлантік Сервіс" за квітень 2012 року, липень-серпень 2012 року, ТОВ "Дідактика" за квітень, червень 2012 року та ТОВ "Лігран" за квітень 2012 року, червень-серпень 2012 року.

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем виявлено порушення ТОВ "ЄВРОПАК":

1. ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст..216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ "ЄВРОПАК" з ПП "Транс-Атлантік Сервіс" за квітень 2012 року, липень-серпень 2012 року, ТОВ "Дідактика" за квітень, червень 2012 року та ТОВ "Лігран" за квітень 2012 року, червень-серпень 2012 року.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемні правочини є недійсними в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

2. пункту 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 226207 грн., у тому числі за квітень 2012 року у сумі 116122 грн., червень 2012 року у сумі 16052 грн., липень 2012 року у сумі 78456 грн., серпень 2012 року у сумі 15576 грн., за наслідками допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.2.2 розділу 3 акта перевірки.

3. підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 522536 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 305322 грн., 3 квартал 2012 року у сумі 217214 грн. за наслідками допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.1-3.1.2 розділу 3 акта перевірки.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 26.06.2013 року №0001252220, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "ЄВРОПАК" з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 783804 грн., у тому числі за основним платежем на суму 522536 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 261268 грн.

- від 26.06.2013 року №0001262220, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "ЄВРОПАК" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 339309 грн., у тому числі за основним платежем на суму 226206 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 113103 грн.

Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначає про порушення діючого податкового законодавства під час проведення перевірки. Проте, позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача під час перевірки заявлено не було, а також не наведено доказів, що зазначені дії вплинули на правомірність податкових повідомлень-рішень. Навіть наявність формального порушення порядку та процедури прийняття податкового повідомлення-рішення не свідчить про відсутність факту порушення платником податків податкового законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відсутності підстав у податкового органу для визначення нікчемними угод, укладених з з ПП "Транс-Атлантік Сервіс" за квітень 2012 року, липень-серпень 2012 року, ТОВ "Дідактика" за квітень, червень 2012 року та ТОВ "Лігран" за квітень 2012 року, червень-серпень 2012 року як таких, що не спрямовані на реальне настання наслідків.

Стосовно доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс». Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (покупець) в особі Сухецького Вячеслава Григоровича та ПП "Транс-Атлантік Сервіс" (ЄДРПОУ 32694389) (продавець), в особі Костенко Олени Юріївни укладено договір від 02.04.2012 року №0204/02, за умовами якого продавець поставляє, а покупець приймає товар (а.с. 88-90 т 1).

Факт поставки товарно-матеріальних цінностей підтверджується копіями видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи (а.с. 91-100 т.1); податкових накладних (а.с. 101-110 т. 1); товарно-транспортними накладними (а.с. 111- 119 т. 1); платіжними дорученнями (а.с. 120-127 т. 1).

Висновки акта перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються на тому, що під час проведення невиїзної перевірки ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» останнє було відсутнім за юридичною адресою, що обумовлює відсутність бухгалтерських та податкових документів, що засвідчують факт здійснення господарської діяльності. Також встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно з кодом ЄДРПОУ (а.с. 61-63 т. 1).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Дидактика». Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (покупець) в особі Сухецького В.Г. та ТОВ "Дідактика" (ЄДРПОУ 34735238) (продавець) в особі Сітковського Олександра Олександровича укладено договір від 02.04.2012 року №0204/03, за умовами якого продавець поставляє, а покупець приймає товар (а.с. 128-130 т. 1).

Факт поставки товарно-матеріальних цінностей підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними (а.с. 131-137 т. 1); податковими накладними (а.с. 138-144 т. 1), товарно-транспортними накладними (а.с. 145-151 т. 1); платіжними дорученнями (а.с. 152-156 т. 1).

Висновки акта перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються на тому, що під час проведення невиїзної перевірки ТОВ «Дидактика» останнє було відсутнім за юридичною адресою, що обумовлює відсутність бухгалтерських та податкових документів, що засвідчують факт здійснення господарської діяльності. Також встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно з кодом ЄДРПОУ (а.с. 65-66 т. 1).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Лігран». Судом встановлено також, що між позивачем (покупець) в особі Сухецького В.Г. та ТОВ "Лігран" (ЄДРПОУ 34656478) (продавець) в особі Стремовського Дмитра Олеговича, укладено договір від 02.04.2012 року №0204/03, за умовами якого продавець поставляє, а покупець приймає товар (а.с. 157-159 т. 1).

Факт поставки товарно-матеріальних цінностей підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними (а.с. 160-165 т. 1); податковими накладними (а.с. 166-171 т. 1); товарно-транспортні накладні (а.с. 172-177 , т. 1); платіжними дорученнями (а.с. 178- 183 т.1).

Висновки акта перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються на тому, що під час проведення невиїзної перевірки ТОВ «Лігран» останнє було відсутнім за юридичною адресою, що обумовлює відсутність бухгалтерських та податкових документів, що засвідчують факт здійснення господарської діяльності. Також встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно з кодом ЄДРПОУ (а.с. 66-67 т. 1).

Суд першої інстанції цілком обґрунтовано вирішив, що висновки податкового органу, зроблені в акті перевірки, не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Вбачається, що подальше оформлення господарських операцій здійснювалось особами, якими укладались договори, а тому доводи податкового органу щодо неможливості ідентифікувати особу, яка підписувала документи, є хибними.

Також неможна прийняти до уваги доводи апелянта щодо не дослідження судом наявності фактичної можливості зберігання та відвантаження великої кількості плівки, що зазначена у товарно-транспортних накладних ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Лігран» оскільки обов'язок доведення правомірності свого рішення покладений ч. 2 ст. 71 КАС України саме на суб'єкт владних повноважень, правомірність рішення якого оскаржується, а не на суд. Проте таких доказів з боку податкового органу суду не надано.

Відсутність підприємства за місцезнаходженням ще не дає підстави вважати, що його діяльність спрямована на здійснення операцій з наданням податкової вигоди третім особам та носить ознаки фіктивної.

Матеріали справи містять докази того, що товар, придбаний у зазначених контрагентів, використаний позивачем в якості сировини для виготовлення стрічки скотч з різними характеристиками, який в наступному був реалізований (а.с. 215-250 т. 1).

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Фактів спрямованості правочинів між позивачем та його контрагентами на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки не наводиться.

З огляду на діюче податкове законодавство про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Разом з тим, слід зазначити, що відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може однозначно свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкт господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

Ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступник - Дніпропетровська податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 р. у справі № 804/9634/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун