Постанова № 37922200, 17.03.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/301/14-a

"17" березня 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді Жука А.В.

при секретарі судового засідання: Порплиці Т.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Ямнюка І.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, рішення про застосування фінансових санкцій №000115/19-18-17-04/НОМЕР_1 від 10.12.2013 року винесено неправомірно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення №001641 від 29.11.2013, складений інспектором управління муніципальної поліції виконавчого комітету Тернопільської міської ради не може бути підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій в розумінні "Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою КМ України №790 від 02.06.2003. Також позивач зазначив, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.01.2014 скасовано постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 18.12.2013 про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення в розмірі 680,00 гривень. Крім того, позивач в позовній заяві посилається, що в порушення вимог ст. 56 Податкового кодексу України їй не було надіслано у встановлені строки рішення про результати розгляду її скарги від 19.12.2013, як і рішення про продовження розгляду скаргу, а отже така скарга вважається задоволеною.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, судом встановлені наступні обставини.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, зокрема і на підставі ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АЕ №018540 від 18.01.2013.

29 листопада 2013 року в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де здійснює діяльність ОСОБА_3 працівниками управління муніципальної поліції виконавчого комітету Тернопільської міської ради було здійснено контрольний захід, в ході якого встановлено, що продавець ОСОБА_4 здійснила продаж слабоалкогольного напою "Ягуар актив" місткістю 0,5л. міцністю 7,0% об. неповнолітній ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2), про що складено протокол про адміністративне правопорушення №001641 від 29.11.2013 (а.с. 12).

Крім того, встановлений факт порушення підтверджується поясненнями неповнолітньої ОСОБА_6 від 29.11.2013 року в якому вона зазначає, що 29 листопада 2013 року близько 16 год. 30 хв. вона зайшла у магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та придбала пляшку слабоалкогольного напою "Ягуар актив" місткістю 0,5 л (а.с. 23).

10 грудня 2013 року заступником начальника Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області на підставі протоколу про адміністративні правопорушення №001641 від 29.11.2013 року прийнято рішення №000115/19-18-17-04/НОМЕР_1 про застосування до суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій в розмірі 6800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років (а.с. 7).

ОСОБА_3 19.12.2013 року подано скаргу на рішення Тернопільської ОДПІ Головного управління у Тернопільській області від 10 грудня 2013 року №000115/19-18-17-04/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій, якою позивач не погоджується з винесеним рішенням, просить його скасувати, мотивуючи тим, що висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам справи (а.с. 9).

Рішенням Головного управління Міндоходів в Тернопільській області від 30.12.2013 року №8718/10/19-00-10-02-06/374 продовжено строк розгляду скарги до 17.02.2014 року (а.с. 29).

Рішенням Головного управління Міндоходів в Тернопільській області про результати розгляду скарги №668/10/19-00-10-02-06/17 від 23.01.2014 в задоволенні скарги ФОП ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись із винесеним рішенням про застосування штрафних санкцій ФОП ОСОБА_3 звернулася до суду.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95 - ВР від 19.12.1995 (далі по тексту - Закон №481/95).

Статтею 153 Закону №481/95 визначено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема, особам, які не досягли 18 років.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Відповідно до ст. 17 Закону №481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, порушення вимог статті 153 цього Закону - 6800 гривень.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема:

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно - правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так, судом встановлено, що рішення про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій прийнято Тернопільською ОДПІ на підставі матеріалів, отриманих від Тернопільської міської ради, які були направлені листом №2867/01 від 03.12.2013 на виконання рішення координаційної наради при прокуратурі м. Тернополя від 06.02.2013, розпоряджень міського голови від 28.10.2012 №398 "Про перевірку закладів торгівлі на території міста" та від 24.04.2012 "Про залучення молодіжних організацій м. Тернополя до виявлення та профілактики порушень торгівлі алкогольними і тютюновими виробами".

Відповідно до п.1.1 Положення Про управління муніципальної поліції, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради №6/35/1 від 12.07.2013 управління муніципальної поліції Тернопільської міської ради є виконавчим органом Тернопільської міської ради, підзвітним та підконтрольним Тернопільській міській раді, підпорядкованим її виконавчому комітету і міському голові.

Основним завданням управління є взаємодія з органам внутрішніх справ та іншими правоохоронними і контролюючими структурами з питань попередження та профілактики порушень правопорядку на території міста, а також контроль за дотриманням, зокрема, правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

За наведених обставин, суд приходить до переконання, що Тернопільська ОДПІ мала право приймати оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій на підставі матеріалів, які були складені працівниками управління муніципальної поліції виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

Крім того, судом критично оцінюється посилання позивача на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.01.2014 у справі №607/118/14-а у справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, якою позов задоволено, скасовано постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Тернопільської міської ради №924 від 18.12.2013 про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення, з огляду на наступне (а.с. 14-15).

Зокрема у вказаній постанові зазначено, що як пояснила позивачка ОСОБА_4, 29.11.2013 у неї не виникало сумнівів щодо купівлі алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітніми, оскільки покупець ОСОБА_6 на вигляд була значно старшою, ніж 18 років, з чого суд зробив висновок, що продавець ОСОБА_4 не могла передбачити скільки років покупцю, оскільки остання на вигляд була повнолітньою, а отже при розгляді справи адміністративною комісією виконавчого комітету Тернопільської міської ради не було встановлено, чи є докази вини особи у вчиненому правопорушенні.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, позивачка ФОП ОСОБА_3 не брала участі у справі Тернопільського міськрайонного суду №607/118/14-а, і жодних обставин щодо неї постановою Тернопільського міськрайонного суду від 30.01.2014 не встановлено.

Крім того, вказаною постановою не спростовується факт продажу алкогольного напою неповнолітній, а лише вказується на відсутність умислу та доказів вини продавця ОСОБА_4

При цьому слід враховувати, що Закон N 481/95-ВР не пов'язує відповідальність суб'єкта господарювання з тим, хто саме здійснив продаж алкогольного напою неповнолітній особі (офіціант, бармен, чи інший працівник господарської одиниці), а визначає, що необхідною умовою для відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 17 Закону N 481/95-ВР, є факт продажу забороненого товару неповнолітньому особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом господарювання.

Відповідно до частини четвертої статті 153 зазначеного Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Системний аналіз зазначених вище правових норм дає суду підстави для висновку щодо запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.

Частиною четвертою статті 153 зазначеного Закону продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, а отже, ця вимога має спонукати суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію. Відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв'язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.

Аналогічна правова позиція висловлена і у постанові Верховного суду України у справі №21-48а13 від 26.03.2013, а відповідно до ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За наведених обставин, суд приходить до переконання про правомірність застосування Тернопільською ОДПІ фінансових санкцій передбачених ст. 17 Закону №481/95 до ФОП ОСОБА_3

Не заслуговує на увагу також і твердження позивачки, що відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України їй не було надіслано у встановлені строки рішення про результати розгляду її скарги від 19.12.2013, як і рішення про продовження розгляду скарги, а отже така скарга вважається задоволеною.

Пунктом 56.9 ст. 56 Податкового кодексу визначено, що Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 30.12.213 керівником ГУ Міндоходів у Тернопільській області було прийнято рішення про продовження розгляду скарги ФОП ОСОБА_3 №8718/10/19-00-10-02-06/374 (а.с. 29), яким строк розгляду скарги було продовжено до 17.02.2014.

Вказане рішення було надіслано на адресу ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) з повідомленням про вручення 30.12.2013, що підтверджується копією квитанції поштового відділення (а.с. 30).

Однак, 03.02.2014 лист було повернуто без вручення за закінченням терміну зберігання (а.с. 31).

Відповідно до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, Затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України №848 від 25.12.2013 та Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1203 від 19.11.2012, одним з основних реквізитів скарги, є, зокрема, "адреса, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги".

Подаючи до ГУ Міндоходів у Тернопільській області 19.12.2013 скаргу на рішення Тернопільської ОДПІ №000115/19-18-17-04/НОМЕР_1 від 10.12.2013, ФОП ОСОБА_3 зазначила свою адресу, як: "АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Крім того, як вбачається з Довідки про взяття на облік платника податків (форма 4-ОПП) №1419181400535 від 28.02.2014 (а.с. 44), долученої на вимогу суду Тернопільською ОДПІ, адресою ФОП ОСОБА_3, за якою вона зареєстрована як платник податків в Тернопільській ОДПІ є саме "АДРЕСА_1".

Таким чином, суд приходить до переконання, що під час розгляду скарги ФОП ОСОБА_3 від 19.12.2013 податковим органом було дотримано всіх вимог Податкового кодексу України щодо своєчасного надіслання платнику податків рішення про продовження терміну розгляду скарги та рішення за результатами розгляду скарги.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, належним чином спростовані відповідачем, а отже у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій слід відмовити.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність стягнути з позивача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 решту суми судового збору в розмірі 1644,30 гривні на користь Державного бюджету України

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,94,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000115/19-18-17-04/НОМЕР_1 від 10 грудня 2013 року - відмовити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) решту суми судового збору в розмірі 1644,30 гривні (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок) на користь Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 24.03.2014

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.