Рішення № 37917924, 24.03.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2014 р.Справа № 916/3467/13

За позовом: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт";

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО";

про стягнення 5321335,62 грн.

Головуючий - Меденцев П.А.

Судді: Зайцев Ю.О.,

Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Колесник Ю.В. (за довіреністю).

Від відповідача: Іскров К.М. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ: 16.12.2013р. за вх. №5269/13 Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" (далі - відповідач) боргу за договором позики в сумі 5321335,62 грн.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 03.03.2014р. ухвалою суду від 17.02.2014р.

У судовому засіданні 03 березня 2014 року представником відповідача було заявлено клопотання про призначення справи до колегіального розгляду.

У зв'язку із задоволенням клопотання відповідача та складністю справи №916/3467/13, на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 03.03.2014р. було визначено склад колегії для колегіального розгляду справи №916/3467/13 у наступному складі: головуючий суддя Меденцев П.А., суддя Зайцев Ю.О., суддя Рога Н.В. та прийнято до провадження ухвалою суду від 03.03.2014р.

Позивач на позовних вимогах наполягає та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав суду відзив 17.02.2014р. за вх. №4220/14 на позов, в якому заборгованість за договором позики визнає та просить суд розстрочити виконання рішення суду на 11 місяців.

У судовому засіданні 24.03.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

21 серпня 2010 року між Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" (позикодавець) та Відкритим акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" (позичальник) був укладений Договір позики (поворотної безпроцентної фінансової допомоги) №327 ГБ/215Р (далі - Договір), відповідно до якого позивач передає відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000 000,00 грн., для погашення заборгованості з поставки паливо-мастильних матеріалів, та які останній зобов'язувався повернути згідно графіку, зазначеного в п. 4.1 Договору, до 31 грудня 2012 року.

На виконання пп. 2.1-2.2 Договору позикодавець надав позичальнику позику (поворотну безпроцентну фінансову допомогу) у серпні 2010 року шляхом безготівкового перерахунку зазначеної у Договорі сумі у розмірі 5 000 000,00 грн. двома частинами: 21.08.2010р. - 2 000 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1269, 25.08.2010р. - 3 000 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1298.

Проте, відповідач не здійснив жодної сплати, порушуючи умови Договору, а саме графік, що передбачений Договором позики №327 ГБ/215Р від 21 серпня 2010 року.

04.10.2012р. позивач звернувся до відповідача з листом №06-30/ФГ/57, у якому просить виконати свої зобов'язання за умовами Договору та повернути грошові кошти, у відповідь на який 22.10.2012р. відповідач спрямував позивачу відповідь про неможливість виконати вищезазначені зобов'язання.

21.11.2012р. позивач направив відповідачу претензію №30-05/1/59/659 на суму 4 500 000,00 грн. та просив останнього сплатити якнайшвидше грошові кошти згідно до графіку погашення коштів, встановленого Договором, у відповідь на яку 03.12.2012р. листом №ЮС-2232 відповідач визнав борг, але повторно послався на скрутні обставини, за яких він не спроможний повернути кошти на час звернення до нього із претензією.

19.12.2012р. позивач повторно звернувся до відповідача з листом №17-02/103 із проханням повернути кошти.

27.12.2012р. враховуючи скрутне фінансове становище відповідача та надання ним гарантій у своїх листах щодо повернення суми позики між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою змінено строки повернення суми позики до 31 жовтня 2013 року.

Однак, відповідач, незважаючи на досягнуті домовленості щодо повернення коштів за новим графіком, встановленим додатковою угодою №1 до Договору, договірні зобов'язання не виконував.

09.10.2013р. позивач листом №18-01/1/542 звернувся до відповідача із проханням виконати свої зобов'язання за умовами договору та повернути грошові кошти, який був залишений відповідачем без розгляду.

Таким чином, позивач стверджує, що станом на 06.11.2013р. Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" своїх зобов'язань перед Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" не виконало, жодних сум грошових коштів у повернення позики на рахунки Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" не перерахувало, та просить суд стягнути з відповідача всю суму позики у розмірі 5 000 000,00 грн., пеню у сумі 261 626,71 грн., інфляційні збитки у сумі 1 250,00 грн. та 3 % річних у сумі 58 458,91 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 ЦК України).

Як вище встановлено господарським судом, 21 серпня 2010 року між Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" (позивач - Позикодавець) та Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" (відповідач - Позичальник) був укладений Договір позики (поворотної безпроцентної фінансової допомоги) №327 ГБ/215Р.

Згідно до п. 1.1 вказаного Договору, Позикодавець передає Позичальнику 5 000 000,00 (п'ять міліонів) грн. для погашення заборгованості з поставки паливо-мастильних матеріалів, та які останній зобов'язувався повернути до 31 грудня 2012 року

Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору, Позикодавець не має права на отримання проценів.

Згідно до п. 2.1 Договору, Позичальник зобов'язується надати Позичальнику позику (поворотну безпроцентну фінансову допомогу) у серпні місяці 2010 року.

Відповідно до п. 2.3 вказаного Договору, позика може бути перерахована одним чи кількома платежами.

Позичальник зобов'язаний повернути суму позики згідно наступного графіку: до 31.08.2012р. - 1 500 000,00 грн., до 30.09.2012р. - 1 500 000,00 грн., до 31.10.2012р. - 1 500 000,00 грн., до 31.12.2012р. - 500 000,00 грн. (п. 4.1 Договору).

Господарським судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання відповідно до договору позики №327 ГБ/215Р від 21 серпня 2010 року, та перерахував Приватному акціонерному товариству "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" двома частинами грошову суму 5 000 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1269 від 21.08.2010р. та №1298 від 25.08.2010р. (аркуш справи 12).

Судом досліджено, що не зважаючи на зобов'язання, передбачені Договором, відповідач не здійснив жодної сплати позивачу, тим самим недотримуючись графіку повернення грошової суми 5 000 000,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Положеннями ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно до п. 7.1 вказаного Договору позики, у випадку порушення своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, визначену Договором та діючим законодавством України.

Відповідно до п. 7.2 вказаного Договору позики, порушення зобов'язання є його невиконання, неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов визначених змістом обов'язку.

Господарським судом встановлено, що 04.10.2012р. Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" направило на адресу відповідача лист №06-30/ФГ/57 з проханням повернути суму позики (аркуш справи 13), у відповідь на який 22.10.2012р. відповідач направив лист №ЮС-1984 (аркуш справи 14), у якому зазначає про виниклі форс-мажорні обставини та неможливість виконати зобов'язання перед позивачем .

21.11.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію №30-05/59/659 (аркуш справи 15) з вимогою повернути суму позики у розмірі 4 500 000,00 грн., у відповідь на яку 03.12.2012р. відповідач направив лист №ЮС-2232 (аркуш справи 16), у якому зазначає на тимчасових фінансових труднощах підприємства та тому, що погашення заборгованості перед Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" є пріоритетним завданням Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" та по надходженню грошових коштів належні платежі будуть здійснені.

19.12.2012р. Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" надіслало на адресу Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" лист №17-02/103 (аркуш справи 17) з вимогою виконати зобов'язання за Договором у повному обсязі.

Згідно п.3.2 Договору строк, зазначений в п.3.1 Договору може бути продовженим за двосторонньою згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

31.10.2013р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору позики №327 ГБ/215Р від 21.08.2010р. (аркуш справи 11), якою було змінено строк та графік повернення суми позики (поворотної безпроцентної фінансової допомоги) до 31 жовтня 2013 року.

09.10.2013р. Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" надіслало на адресу Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" лист №18-01/1/542 з вимогою у строк до 31 жовтня 2013 року повернути всю суму позики у розмірі 5 000 000,00 грн. відповідно до умов Договору (аркуш справи 18).

Але в порушення умов Договору Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" своїх зобов'язань перед Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" щодо повернення суми позики за Договором не виконало.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про стягнення суми позики в розмірі 5 321 335,62 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, визнані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 7.4 Договору у випадку порушення строків повернення наданої позики, позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" у повному обсязі.

Крім наведеного, як вбачається з поданого 17.02.2014р. за вх. №4220/14 Приватним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" письмового відзиву на позов, Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" повністю визнає наявну заборгованість, однак, з огляду на важке матеріальне становище підприємства, просить суд розстрочити виконання рішення суду на 11 місяців.

Як вбачається з усних пояснень, наданих у судовому засіданні, та письмових пояснень від 26.02.2014р. за вх. №4996/14 позивач заперечує проти розстрочення виконання рішення суду.

Згідно п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, господарський суд, зокрема, у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Так, при розгляді клопотання Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" про надання розстрочки виконання рішення, судом оцінюються обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, визнання позивачем за собою обов'язку повної сплати наявної заборгованості. Тому, на думку суду, розстрочення виконання рішення суду у справі, не призведе до порушення майнових інтересів сторін і сприятиме повному виконанню рішення відповідачем, але враховуючи заперечення Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" проти розстрочення виконання рішення суду, суд вирішив розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28; код 01125821) на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 4, код 01125695) суму боргу за договором позики №327 ГБ/215Р від 21 серпня 2010 року у розмірі 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн. 00 коп., пеню у сумі 261 626 (двісті шістдесят одна тисяча шістсот двадцять шість) грн. 71 коп., інфляційні збитки у сумі 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 58 458 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 91 коп. та суму судового збору у розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 24.03.2014р. у справі №916/3467/13 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28; код 01125821) на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 4, код 01125695) суми боргу за договором позики №327 ГБ/215Р від 21 серпня 2010 року у розмірі 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн. 00 коп., пені у сумі 261 626 (двісті шістдесят одна тисяча шістсот двадцять шість) грн. 71 коп., інфляційних збитків у сумі 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 58 458 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 91 коп. та суми судового збору у розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. на півроку рівними частинами.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28 березня 2014 року.

Головуючий Меденцев П.А.

Суддя Зайцев Ю.О.

Суддя Рога Н.В.