Постанова № 37917916, 27.03.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2014 року Справа № 904/5817/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Галасун Г.І., представник, довіреність №594 від 25.12.13;

від відповідача: Павлов А.Г., представник , довіреність №03/01-02 від 03.01.13;

від відповідача: Гузь В.Г., представник, довіреність б/н від 15.01.13;

представники третіх осіб-1,2 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2013 року у справі № 904/5817/13

за позовом дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон", с. Малозахарино Солонянського району Дніпропетровської області

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Київ

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Укравтодор - державне агентство автомобільних доріг України, м. Київ

про стягнення 206667 грн. 56 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2013 року (головуючий суддя Золотарьова Я.С., судді: Мартинюк С.В., Первушин Ю.Ю.) провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 68806 грн. 90 коп., пені у сумі 4694 грн. 58 коп. та 3 % річних у сумі 2047 грн. 69 коп. припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині припинення провадження стосовно основного боргу, пені та 3% річних та прийняти в цій частині вимог нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та "Укравтодор" - державне агентство автомобільних доріг України відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та "Укравтодор" - державне агентство автомобільних доріг України правом участі у засіданнях суду не скористались.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт ревізії від 15.05.2013 року № 06-19/63 (т.1, а.с.163-164).

Ревізією повноти нарахування та оплати за надані в оренду приміщення встановлено недоотримання доходів філією "Дніпропетровська ДЕД" від орендної плати на суму 5893 грн. 72 коп., в т.ч. червень-грудень 2010 року - 874 грн. 40 коп., 2011 рік - 2965 грн. 28 коп., 2012 рік - 2054 грн. 04 коп., внаслідок непроведення з червня 2010 року по грудень 2012 року коригування орендної плати на індекс інфляції, чим порушено вимоги статті 629 Цивільного кодексу України.

В акті ревізії вказано, що за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року нараховано та пред'явлено рахунків товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон" з орендної плати в сумі 140250 грн. 26 коп., слід було нарахувати 146073 грн. 98 коп. з урахуванням індексації 5823 грн. 72 коп. Сума індексації в рахунках не пред'являлась.

Також в ході ревізії встановлено факти несвоєчасного проведення товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно - виробнича спілка "Діон" розрахунків за оренду.

Керуючись п. 6.2 договору оренди за невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно - виробнича спілка "Діон" грошового зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати за договором оренди в ході ревізії нараховано суму пені за весь час прострочення у загальній сумі 131118 грн. 39 коп.

Сума пені, що може бути пред'явлена до сплати, та відповідно до якої не сплив термін позовної давності, згідно акту ревізії, дорівнює 39341 грн. 74 коп.

Встановлені в акті ревізії обставини є причиною виникнення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.1999 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та акціонерним товариством закритого типу „Аграрно-виробнича спілка "Діон" (орендар) був укладений договір оренди нерухомих приміщень № 12/17-АД (т.1, а.с.31-32).

За ст. 257 Цивільного кодексу Української РСР договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі.

Згідно пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування групу інвентарних об'єктів у складі будівель загальною площею 659,70 м2 з наявними побудовами та спорудами, розташованими на земельній ділянці площею 1 170 м? за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23.

Пунктом 2.1 договору визначено, що вступ орендаря у тимчасове користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами даного договору акту приймання-передачі вказаного майна.

01.08.1999 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та акціонерним товариством закритого типу „Аграрно-виробнича спілка "Діон" був складений акт приймання-передачі в оренду майна, обумовленого договором (т.2, а.с. 197).

01.06.2000 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та акціонерним товариством закритого типу „Аграрно-виробнича спілка "Діон" (орендар) була укладена угода до договору оренди нерухомих приміщень від 01.08.1999 року № 12/17-АД, в якій сторони дійшли згоди, що у зв'язку із перереєстрацією акціонерного товариства закритого типу „Аграрно-виробнича спілка „Діон" у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон" з переходом усіх прав та обов'язків вважати орендарем за договором оренди нерухомих приміщень від 01.08.1999 року № 12/17-АД сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон" (т.1, а.с.33).

На виконання Указу Президента України від 08.11.2001 року № 1056/2001 „Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України" (т.1, а.с.42), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 221 (т.1, а.с.43) та наказу Державної служби автомобільних доріг України від 05.03.2002 року № 93 було (т.1, а.с.44-47) утворено відкрите акціонерне товариство „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України".

У відповідності з пунктом 5 наказу Державної служби автомобільних доріг України від 05.03.2002 року № 93 на виконання Указу Президента України від 08.11.2001 року № 1056/2001 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 221 реорганізовано дорожні державні підприємства шляхом їх злиття у дочірні підприємства Компанії, що будуть створені в Автономній Республіці Крим і областях.

Відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 року № 156 утворено дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (т.1, а.с. 48-50).

Створення філій було погоджено відкритим акціонерним товариством „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" відповідно до наказу відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" про створення філій дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" від 29.05.2002 року № 14 (т.1, а.с.51-53).

Згідно витягу із Статуту дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" (реєстрація проведена 14.05.2002 року за № 04052092ю0030447) та вищезазначених наказів управління виробничо-технічного комплексу Дніпропетровського облавтодора було реорганізовано шляхом злиття та створення дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії „Автомобільні дороги України" з передачею останньому майна і коштів реорганізованого підприємства на праві оперативного управління.

Таким чином, в результаті корпоратизації, проведеної у 2002 році, майно, що є предметом оренди за договором від 01.08.1999 року № 12/17-АД, було передано до статутного фонду відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії „Автомобільні дороги України", а потім передано в оперативне управління дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України".

У відповідності із статтею 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" Фонд державного майна України та його регіональні відділення є орендодавцями нерухомого майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Статтею 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що в разі переходу права власності на предмет оренди до інших осіб договір зберігає чинність для нового власника.

Тому з 2002 року стороною договору - орендодавцем замість регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області є дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Те, що дочірнє підприємство „Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" є орендодавцем за договором оренди нежитлових приміщень від 01.08.1999 року № 12/17-АД з 2002 року неодноразово було встановлено рішеннями судів у наступних справах між тими самими сторонами:

1) рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2007 року по справі № 39/47-07(8/399-06) за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича спілка «Діон», третя особа дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості за договором оренди від 01.08.1999 року № 12/17-АД (залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2007 року та постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2007 року);

2) рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011 року по справі № 5005/3276/2011 за позовом дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича спілка «Діон», треті особи: відкрите акціонерне товариство „Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання недійсним пункту 4.2.5 договору оренди від 01.08.1999 року № 12/17-АД (залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 22.06.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року);

3) рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року по справі № 32/5-08 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича спілка «Діон» до дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», приватного акціонерного товариства «Грань-інвест», товарної біржі «Київська агропромислова біржа» про визнання недійсними відкритих торгів від 25.04.2007 року № 12 в частині реалізації будівель та споруд по вул. Паторжинського, 23 в м. Дніпропетровську (залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 26.09.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2013 року) (т.2, А.С. 198-244).

В силу ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно наказу відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 04.03.2009 року № 34 філію "Дніпропетровський Доркомплект" дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" було реорганізовано шляхом приєднання її до філії "Дніпропетровська ДЕД" дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор" (т.1, а.с.56).

Пунктом 7.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами договору та діє до 01.08.2004 року.

У додатковій угоді № 3, укладеній між філією «Дніпропетровський Доркомплект» дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", як орендодавцем, і сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича спілка «Діон» як орендарем, сторони, зокрема, погодились у п.7.1 договору слова «до 01 серпня 2004 року» виключити та викласти в такій редакції: «До 01 грудня 2004 року» (т.1, а.с. 34).

В оскаржуваному рішенні господарським судом вказано, що «додаткова угода від 02.12.2004 року № 4 є неукладеною, оскільки сторонами не дотримано вимог статей 793 та 794 Цивільного кодексу України в редакції, що діяла на момент укладення. Оскільки відповідно до п. 7.1 договору в редакції додаткової угоди № 3, договір діє до 01.12.2004 року, строк дії договору закінчився 01.12.2004 року. З 02.12.2004 року договір оренди нерухомих приміщень від 01.08.1999 року № 12/17-АД є припиненим».

Але при цьому судом першої інстанції не було враховано, що у мотивувальній частині рішення від 27.03.2012 року по справі № 32/324-09(16/183-07) господарський суд Дніпропетровської області встановив, що «оскільки позивач після закінчення строку дії договору оренди продовжував користуватися орендованим майном, жодна із сторін договору протягом місяця після закінчення строку його дії не висловила заперечень проти продовження договірних відносин, відповідно до приписів статті 764 Цивільного кодексу України договір поновив дію на строк, який був раніше встановлений договором» (т.2, а.с. 245-252).

Натомість, в оскаржуваному рішенні від 02.12.2013 року суд першої інстанції, в порушення приписів ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та всупереч правовій позиції, викладеній в п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення», не навівши правових обґрунтувань для неврахування фактичних обставин щодо пролонгації та чинності договору оренди від 01.08.1999 року № 12/17-АД в силу положень ст. 764 Цивільного кодексу України, встановлених рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012 року по справі № 32/324-09(16/183-07), які згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України носять преюдиціальний характер при розгляді справи № 904/5817/13, дійшов прямо протилежного за змістом висновку про припинення з 02.12.2004 року строку дії договору оренди від 01.08.1999 року № 12/17-АД.

Нормами ст. 257 Цивільного Кодексу Української РСР (чинного на момент укладення договору оренди № 12/17-АД) було передбачено, що договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі.

Отже, договір оренди від 01.08.1999 року № 12/17-АД на момент його укладення відповідав вимогам закону, зокрема ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу Української РСР, а відтак підстав для визнання його нечинним (з урахуванням встановленого господарським судом Дніпропетровської області у рішенні від 27.03.2012 року по справі № 32/324-09 (16/183-07) факту пролонгації договору оренди від 01.08.1999 року № 12/17-АД на підставі ст. 764 Цивільного кодексу України після закінчення строку його дії) у суду першої інстанції не було.

Заявою про уточнення позовних вимог від 05.09.52013 року № 01-14/618 позивач повідомив про сплату сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича спілка «Діон» 26.06.2013 року, тобто до подання позову до суду, за оренду приміщень 9868 грн. 16 коп., у зв'язку з чим дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" просило суд стягнути з відповідача

58938 грн. 74 коп. заборгованості з орендної плати;

135812 грн. 97 коп. пені;

2047 грн. 69 коп. річних (т.1, а.с. 137-139).

У відповідності з ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача сума річних складає 2047 грн. 69 коп.

Пунктом 6.2 договору оренди від 01.08.1999 року № 12/17-АД передбачено, що у випадку несплати орендарем орендної плати в строк, передбачений даним договором, нараховується пеня у розмірі 0,5 % за день з простроченої суми за кожен день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пеня у розмірі 131118 грн. 39 коп., як зазначає сам позивач, була розрахована в акті ревізії фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, який 15.05.2013 року було складено Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області. При цьому, в самому акті зазначається, що «враховуючи визначений п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України термін позовної давності по відшкодуванню штрафних санкцій - 1 рік, сума пені, що може бути пред'явлена до сплати та відповідно до якої не сплив термін позовної давності, становить 39341 грн. 74 коп.»

При цьому, Державною фінансовою інспекцєю не враховано приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, в силу якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а також ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», у відповідності з якою розмір пені... обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

До позовної заяви позивачем окремо надано розрахунок пені на суму 4694 грн. 58 коп. за період з 01.11.2012 року по 31.05.2013 року, який складений із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ і ґрунтується на вимогах чинного законодавства (т.1, а.с. 30).

Вимоги щодо стягнення 131118 грн. 39 коп. задоволенню не підлягають з наведених вище підстав.

06.11.2013 року дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" подало до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, де просило: припинити провадження у справі щодо стягнення основного боргу у сумі 68806 грн. 90 коп., пені у сумі 4694 грн. 58 коп., 3 % річних у сумі 2047 грн. 69 коп. та судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп., у зв'язку з відсутністю предмету спору та водночас просило суд стягнути з відповідача 131118 грн. 39 коп. пені (т.2, а.с. 32).

Як свідчать матеріали справи, після звернення з позовом до суду, 04.09.2013 року відповідач сплатив решту боргу за оренду приміщень в сумі 58938 грн. 74 коп. (т.1, а.с. 165). Платіжними дорученнями від 05.11.2013 року № 538, 539, 540 сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича спілка «Діон» перерахувало позивачеві 4694 грн. 58 коп. пені, 2047 грн. 69 коп. річних і 1720 грн. 50 коп. судового збору (т.2, а.с. 7-9); Отже в цій частині судом правильно припинено провадження у справі на підставі п. 1? ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки заборгованість з орендної плати в сумі 9868 грн. 16 коп. відповідачем сплачена до подання позову до суду, провадження у справі в цій частині господарським судом припинено безпідставно.

Таким чином у стягненні 9868 грн. 16 коп. основного боргу слід відмовити, а рішення господарського суду в цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2013 року у справі № 904/5817/13 скасувати в частині припинення провадження у справі щодо суми основного боргу 9868 грн. 16 коп. та відмовити у позові в цій частині.

В решті рішення господарського суду залишити без змін.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 31.03.14р.