Рішення № 37917837, 27.03.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 березня 2014 року Справа № 913/649/14

Провадження № 11/913/649/14

За позовом Комунального підприємства «Жилбудсервіс», м. Щастя м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

про стягнення 31 554 грн. 59 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Морозова С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Родіонова В.І., довіреність № 07/14 від 08.01.2014

від відповідача - Смоляренко О.В., довіреність № 33 від 02.01.2014,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу, що утворився внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору № ДСВ16ф від 30.11.2010 про спільне використання технологічних електричних мереж в сумі 30756 грн. 00 коп., пені у розмірі 570 грн. 42 коп. та 3% річних у сумі 228 грн. 17 коп.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін у даній справі.

Представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач письмовим відзивом № 22-31/2/21 від 26.03.2014 на позовну заяву проти позову заперечив, з підстав зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх у судовому засіданні під час судового розгляду справи представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

30.11.2010 між сторонами у справі укладено договір № ДСВ16ф про спільне використання технологічних електричних мереж (далі за текстом - договір) (а.с. 8-13), відповідно до умов п. 1.1 якого Власник (позивач у справі) зобов'язався надавати послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точки приєднання електроустановок Користувача (відповідача у справі) або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а останній, в свою чергу, зобов'язався своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.1 договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, належних позивачеві в строк встановлений договором. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з додатком «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж».

Відповідно до п. 7.3 договору оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Власника на підставі виставленого, після підписання сторонами Акту прийому-здачі наданих послуг, рахунку. Користувач сплачує рахунок протягом 10 днів, починаючи з дня його отримання від Власника мереж.

У період з 01.10.2013 по 31.12.2012 позивачем виконувалися передбачені договором зобов'язання, внаслідок чого за кожний з місяців вказаного періоду сторонами у справі було складено та підписано акти прийому-здачі наданих послуг (а.с. 20-22).

На виконання умов договору позивачем за зазначений вище період були виставлені відповідачу рахунки на оплату послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання № 4917 від 31.10.2013 на суму 10272,00 грн., № 4999 від 30.11.2013 на суму 10272,00 грн., № 5517 від 31.12.2013 на суму 10212,00 грн., всього на загальну суму 30756 грн. 00 коп. (а.с. 17-19).

Вказані рахунки були отримані відповідачем, що підтверджується відмітками (відтиском штемпеля відповідача) на актах прийому-здачі наданих послуг із зазначенням дати отримання. Факт та дати отримання рахунків-фактур відповідачем у справі не заперечуються.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, виставлені позивачем рахунки відповідачем своєчасно сплачені не були, у зв'язку з чим станом на 10.03.2014 за відповідачем утворилася заборгованість з оплати послуг за утримання технологічних електричних мереж спільного використання за період з 01.10.2013 по 31.12.2012 в сумі 30756 грн. 00 коп.

Вказана сума заборгованості заявлена позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом.

Відповідно до п. 8.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п. 4.1 договору, з порушенням терміну, визначеного п. 7.3 договору, Користувач сплачує Власнику мереж пеню у розмірі 0,02 % але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На підставі приписів ст. 232 Господарського кодексу України, а також умов пункту 8.2.1 договору позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором за період з 07.11.2013 по 10.03.2014 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 570 грн. 42 коп., що підтверджено розрахунком позивача наявним у матеріалах справи (а.с. 15).

Крім того, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем за період з 07.11.2013 по 10.03.2014 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 228 грн. 17 коп., що також підтверджено розрахунком позивача (а.с. 16).

Доказів сплати заборгованості за договором відповідачем під час судового розгляду справи надано не було.

Письмовим відзивом № 22-31/2/21 від 26.03.2014 на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, з підстав зазначених у відзиві.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність повного задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем у справі взятих на себе зобов'язань за укладеним сторонами у справі договором та наявність заборгованості відповідача у сумі 30756 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.3 договору оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Власника на підставі виставленого, після підписання сторонами Акту прийому-здачі наданих послуг, рахунку. Користувач сплачує рахунок протягом 10 днів, починаючи з дня його отримання від Власника мереж.

Матеріалами справи підтверджено факт отримання відповідачем рахунків на оплату наданих послуг.

Обов'язок з оплати наданих позивачем послуг відповідачем у справі у встановлений договором строк виконаний не був.

За таких обставин позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 30756 грн. 00 коп. є обґрунтованою.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами пункту 8.2.1 договору сторони встановили період нарахування пені - по день фактичної оплати. Період нарахування пені позивачем у справі визначений вірно.

У відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 570 грн. 42 коп. та 3% річних у сумі 228 грн. 17 коп. (за період з 07.11.2013 по 10.03.2014), що підтверджено розрахунками позивача наявними у матеріалах справи.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», кв. Гайового, 35а, м. Луганськ, код 31443937, на користь Комунального підприємства «Жилбудсервіс», вул. Дружби, 2а, м. Щастя м. Луганськ, код 35629024, борг у сумі 30756 грн. 00 коп., пеню у розмірі 570 грн. 42 коп., 3% річних у сумі 228 грн. 17 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 27.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 28.03.2014.

Суддя М.О. Москаленко