А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
26.03.2014 місто Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Машкаринця М.М.,
суддів Дацківа В.В., Дворніченка В.І.,
за участю прокурора Дьоміної І.Ю.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8,
законного представника неповнолітнього
підсудного - ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2013 року,
встановив:
Постановою судді Свалявського районного суду від 27 листопада 2013 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Свалявського районного суду від 21 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 визнано такою, що не підлягає розгляду на підставі ч.2 ст. 352 КПК України.
Постанова умотивована тим, що вироком Свалявського районного суду від 21 жовтня 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, без конфіскації майна.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України постановлено звільнити засуджених від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на них обов'язки не виїжджати за межі України без дозволу кримінально - виконавчої інспекції та повідомити кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
На вказане судове рішення прокурором подано апеляцію.
Постановою судді Свалявського районного суду від 11 листопада 2013 року вказану апеляцію прокурора залишено без руху та запропоновано останньому усунути недоліки апеляції, зокрема, надати її копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам, зробити посилання на відповідні аркуші справи, зазначити кількість аркушів доданих до апеляції додатків, перелік документів, які долучено до апеляції.
Оскільки, як зазначено у постанові судді, недоліки апеляції прокурором не усунуто, суддею винесено постанову про залишення апеляції прокурора без руху.
У апеляції прокурор порушує питання про скасування вказаної постанови судді, визнання апеляції такою, що підлягає розгляду і направлення справи до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 351 КПК України 1960 року. Апеляція умотивована тим, що прокурором виконані вимоги, вказані в постанові судді Свалявського районного суду від 11 листопада 2013 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення захисників ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, законного представника неповнолітнього підсудного - ОСОБА_9 про залишення постанови судді без змін, а апеляції - без задоволення, дослідивши матеріали кримінальної справи, доводи, викладені в апеляції, провівши судові дебати, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 349, 350 КПК України 1960 року апеляція на вирок суду першої інстанції, зокрема, прокурором може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
До апеляції прокурора додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.
При обґрунтуванні прокурором необхідності скасування вироку, апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.
Як обґрунтовано зазначено суддею в постанові Свалявського районного суду від 11 листопада 2013 року, апеляція прокурора, подана ним на вирок Свалявського суду від 21 жовтня 2013 року цим вимогам кримінально-процесуального закону не відповідала, зокрема, до апеляції не було долучено необхідної кількості її копії для вручення всім учасникам судового розгляду, обґрунтовуючи необхідність скасування вироку, прокурор у апеляції не зробив посилань на відповідні аркуші справи.
Однак, у строк, наданий суддею прокурору для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги, останній недоліки усунув, тобто надав необхідну кількість копій апеляційної скарги для вручення всім учасникам судового розгляду та зробив посилання у апеляції на відповідні аркуші справи.
Посилання у оскарженій постанові на те, що прокурором не зазначено у апеляції перелік документів, які додаються до неї, не можуть бути прийняті та визнані достатньо обґрунтованими, оскільки як убачається з апеляції, прокурор їх до апеляції не долучав.
Згідно ст.352 КПК України 1960 року апеляційний суд мав право визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання вимог ст. 352 КПК України 1960 року.
З урахуванням наведеного постанова судді Свалявського районного суду від 27 листопада 2013 року підлягає до скасування, а апеляція прокурора - визнана такою, що підлягає розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2013 року скасувати.
Визнати апеляцію прокурора, подану на вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 такою, що підлягає розгляду.
Кримінальну справу повернути до Свалявського районного суду Закарпатської області для виконання вимог ст. 351 КПК України 1960 року.
Судді:
Судове рішення № 37915333, Апеляційний суд Закарпатської області було прийнято 26.03.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 710/1253/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: