Постанова № 37914520, 18.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 р. Справа № 818/8545/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Гончаровій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ПАТ "Сумихімпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2013р. по справі № 818/8545/13-а

за позовом ПАТ "Сумихімпром"

до Сумської митниці Державної митної служби України

про коригування митної вартості, стягнення надмірно сплаченого мита та ПДВ,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулося до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці Міністерства доходів і зборів України, в якому просить:

- скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 08.05.13 № 805130000/2013/000089/1 про коригування митної вартості товарів;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром суму надмірно сплаченого мита у розмірі 99 391, 91 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром суму надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 1 013 797, 54 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 08.05.2013р. № 805130000/2013/000089/1 про коригування митної вартості товарів, стягнення надмірно сплаченого мита та ПДВ відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року , прийняти нову, якою задовольнити позов.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.09.2012 між ПАТ "Сумихімпром" (покупець) та компанія "Tolexis International Limited" (продавець) укладено контракт № 1409 RPT (а.с. 8-13).

Предметом вказаного контракту, згідно п. 1.2, є фосфорити виробництва (походження) Марокко в кількості 300000 метричних тон.

01.04.2013 між ПАТ "Сумихімпром" та компанією "Tolexis International Limited" укладено додаткову угоду № 6 до контракту № 1409 RPT, пунктом 1 якої встановлено ціну товару, а саме: 120, 00 доларів США за 1 метричну тону на умовах CIF порт Миколаїв/Бердянськ або інший український порт Чорного моря за попередньою згодою сторін (Інкотермс 2000). Загальна вартість контракту складає 122414248,15 доларів США (пункт 2 угоди № 6).

На виконання умов контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар - мароканські фосфати кальцію розмелені в кількості 24167 метричних тон, що підтверджується копією коносамента № 1 від 28.03.2013р.

В подальшому, частина імпортованого товару в кількості 12434870 кг була транспортована позивачу залізничним транспортом до станції "Баси", що підтверджується копіями накладних.

Для митного оформлення імпортованого товару позивачем було подано до Сумської митниці митну декларацію від 08.05.2013р. № 805130000/2013/005075. Ціна товару визначена на рівні 11927029, 91 грн. (1492184,4000 доларів за курсом долару США 7,993).

До вказаної митної декларації позивачем було додано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 13.11.2012 № 805/2012/0000152, залізничні накладні від 24.04.2013 № 40424541, від 24.04.2013 № 40424558, від 24.04.2013 № 40444044, від 25.04.2013 № 40467334, від 26.04.2013 № 40486144, від 29.04.2013 № 40530701, коносамент від 28.03.2013 № 1, висновок про вартісні характеристики товару від 18.04.2013 № 1732, рахунок-фактуру (інвойс) від 02.04.2013 № 02625, контракт від 14.09.2013 № 1409 RPT, доповнення до контракту від 20.11.2012 № 3 та від 01.04.2013 № 6, довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 17.04.2013 № 23, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2761 від 28.03.2013, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2721 від 24.04.2013, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2721 від 25.04.2013, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2721 від 26.04.2013, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2721 від 29.04.2013, декларацію про походження товару № 02625 від 02.04.2013.

Приймаючи до уваги, що подані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (не було надано платіжне доручення), митним органом у відповідності до частини третьої та четвертої статті 53 Митного кодексу України 08.05.2013 року у письмовому вигляді на зворотній сторінці декларації митної вартості № 805130000/2013/005075 витребувано додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимоги щодо надання додаткових документів, зазначеній на зворотному аркуші декларації митної вартості № 805130000/2013/005075, декларантом 08.05.2013 року додатково надано документи: платіжне доручення № 179 від 02.04.2013 року. Також на цій же зворотній сторінці декларації митної вартості товарів вчинено записи про відсутність можливості надати інші додатково затребувані документи.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення товару документів, посадовою особою митного поста "Суми-центральний" прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2013 № 805130000/2013/000089/1, згідно якого використано другорядний метод визначення вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а), оскільки наявна інформація по операціях з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів та є максимально наближеним до нього.

Також, митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 08.05.2013 № 805130000/2013/00087 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що оскільки декларантом не спростовано факт впливу взаємозв'язку з продавцем товару на ціну товарів, а надані до митного оформлення документи містять розбіжності щодо вартості товару, тобто не є об'єктивними, заявлені відомості не підтверджені документально та не піддаються обчисленню, Сумською митницею правомірно визначено митну вартість товарів на підставі митної декларації від 08.05.2013р. № 805130000/2013/005075 згідно зі статтею 59 Митного кодексу України

Суд першої інстанції зазначив, що відповідач надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак позивач витребуваних документів у повному обсязі щодо підтвердження заявленої митної вартості не надав без обґрунтувань та підстав щодо неможливості надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 Митного кодексу України (далі - МК України) відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Митним органом при невизнанні митної вартості, заявленої позивачем, та визначенні митної вартості за іншим, відмінним від першого методу, не зазначено причини неможливості застосування першого методу визначення митної вартості. Крім того, митним органом при витребуванні переліку документів не зазначено обставини, які ці документи повинні підтвердити.

Як вбачається із матеріалів справи позивач не відмовився від надання додаткових документів, і надав всі можливі документи на вимогу митного органу.

Колегія суддів вважає, що позивач об'єктивно не міг надати для митного оформлення Сумській митниці договір із третіми особами, пов'язаний з договором на поставку товарів, митна вартість яких визначається, а митницею не обґрунтовано витребування додаткових документів та не обґрунтовано, які обставини ці документи мали б підтвердити.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

З наведеного вбачається, що висновки суду першої інстанції про правомірність дій митного органу при винесенні рішення від 08.05.13 № 805130000/2013/000089/1 про коригування митної вартості товарів є невірними.

Колегія суддів дійшла висновку щодо законності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1013797,54 грн. та надмірно сплаченого мита у розмірі 99 391, 91 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 27 Митного кодексу України якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно пп. 5 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Таким чином, визнання протиправним та скасування рішення митного органу, внаслідок прийняття якого позивач переплатив до бюджету податок на додану вартість та ввізне мито, є підставою для задоволення вимоги про стягнення за рахунок бюджету надмірно сплачених сум.

Крім того, апеляційна інстанція не може не відзначити, що скасування незаконних рішень митного органу без задоволення похідної позовної вимоги щодо стягнення надмірно сплачених ввізного мита та ПДВ на користь позивача не в повній мірі поновлює його порушені права, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи наведене, апеляційна інстанція приходить до висновку, що у апелянта відсутні аргументовані доводи щодо заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів чи невірного визначення ним такої вартості, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятих митницею картки відмови та рішення про коригування митної вартості товару, в зв'язку з чим заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично, рішення митниці підлягають скасуванню, а надміру сплачені кошти - поверненню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат по сплаті судового збору в розмірі 4588,0 грн. за подання позовної заяви та 2294,0 грн. за подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.

Вищевказане не було враховано судом першої інстанції , що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, тому відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2013р. по справі № 818/8545/13-а скасувати .

Прийняти нову постанову , якою позов ПАТ "Сумихімпром" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати скасування рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 08.05.2013р. № 805130000/2013/000089/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" суму надмірно сплаченого мита у розмірі 99391, 91 грн. та суму надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 1013797, 54 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь "Сумихімпром" витрати по сплаті судового збору в розмірі 6882,0 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Макаренко Я.М. Повний текст постанови виготовлений 24.03.2014 р.