Ухвала суду № 37913765, 27.03.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0904/1927/12

Провадження № 11/779/62/2014

Категорія ст. 119 ч. 1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М.

Суддя-доповідач Гриновецький Б.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

суддів Гриновецького Б.М.,

Хруняка Є.В., Стефурака Є.М.,

з участю прокурора Шутки І.І.,

підсудного ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

їх представника ОСОБА_9,

розглянувши кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за апеляцією засудженого ОСОБА_4, його захисника та потерпілої ОСОБА_6 на вирок Галицького районного суду від 26.11.2013 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

засуджено:

- за ст. 119 ч. 1 КК України до позбавлення волі на 5 років;

- за ст. 122 ч. 1 КК України до позбавлення волі на 3 роки.

Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому призначено позбавлення волі на 5 років.

Запобіжний захід ОСОБА_4 змінено на тримання під вартою. Початок строку відбування покарання з 26 листопада 2013 року.

Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_10 по 50 тис. грн. морального відшкодування, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - по 30 тисяч грн. та 4 309 грн. на поховання; на користь ОСОБА_8 в інтересах малолітньої ОСОБА_11 - 10 тисяч грн.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним в тому, що він 16 липня 2012 року о 22 год. 20 хв. в с. Дорогів Галицького району під час сутички, яка переросла в бійку, спричинив умисні тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_12 та з необережності наніс йому вогнепальне поранення в область живота, що спричинило його смерть.

В апеляціях:

- підсудний ОСОБА_4 оспорює законність вироку суду, вважає свою вину в скоєних злочинах не доведеною, оцінку доказів однобічною, відбувся нещасний випадок, просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити;

- захисник підсудного вказує, що суд не правильно оцінив всі обставини справи, вина підсудного не доведена через суперечливі докази, зокрема показання свідків. Призначене покарання є засуворим. Просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд;

- потерпіла ОСОБА_6 вважає вирок суду незаконним через невірну кваліфікацію дій засудженого, його дії слід кваліфікувати як умисне вбивство, просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку в силі, пояснення підсудного і його захисника про підтримання доводів їх апеляцій, потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, їх представника ОСОБА_9 про підтримання їхньої апеляції, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що подані апеляції задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 за ст.ст. 119ч.1, 122ч.1 КК України ґрунтується на належно досліджених й правильно оцінених доказах.

З показань ОСОБА_4 на досудовому слідстві, які суд обґрунтовано визнав достовірними, тому що вони підтверджуються іншими доказами, про те, що під час конфлікту, що переріс у бійку, вони з потерпілим, намагаючись відібрати, шарпали рушницю, під час чого його палець випадково зачепився за її курок, внаслідок чого відбувся вистріл, яким було поранено потерпілого.

Показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 підтверджується те, що між підсудним і потерпілим був конфлікт, вони чули два постріли. Пораненого потерпілого забрали в лікарню.

Свідок ОСОБА_18 ствердив, що бачив конфлікт між підсудним і потерпілим, вони між собою щось перетягували, чув два постріли. Після пострілу ОСОБА_12 крикнув: "Що ти робиш!" і впав , у відповідь ОСОБА_4 сказав: "ОСОБА_12, вибач, я не хотів".

Свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20 пояснили, що після події потерпілий помер у лікарні від вогнепального поранення.

Свідок ОСОБА_21 ствердив, що перед подією бачив в автомобілі підсудного рушницю.

Свідок ОСОБА_22 підтвердив, що проводив огляд місця події, заніс в протокол всі виявлені сліди. Родичі потерпілого пояснили, що події не бачили, чули постріли. Підсудний тоді визнав, що ним було вчинено необережне вбивство.

Вказані показання підтвердила свідок ОСОБА_23

За даними висновку судмедекспертизи смерть потерпілого ОСОБА_12 наступила від вогнепального поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів. Крім цього, на його тілі виявлені тілесні ушкодження середньої тяжкості, які могли бути заподіяні ударами твердих тупих предметів за встановлених судом обставин.

Спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості та вогнепального поранення внаслідок пострілу з близької відстані, що призвело до смерті потерпілого, ґрунтуються на висновках судово-медичної № 120-Е від 17.08.2012 р. (т.1, а.с. 225-226), судово-криміналістичної експертиз (т.1 а.с. 135-141) та балістичних експертиз (т.1 а.с. 171-180, 187-190 197-205, 215-216, т.2 а.с. 6-11, 18-20, 27-31), висновках судово-хімічних експертиз, які обґрунтовано взяті до уваги судом.

Дані цих експертиз підтвердили в суді спеціалісти ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, в тому числі неможливості нанесення потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості при наданні йому медичної допомоги, неможливості пострілу від падіння рушниці чи від її зачіпання за якісь предмети. Висновки зазначених експертиз узгоджуються з іншими доказами й встановленими судом обставинами події.

Доводи підсудного і його захисника з приводу даних вказаних експертних висновків та необхідності призначення додаткових експертиз носять характер припущень. Підстав для проведення повторних чи додаткових експертиз колегія суддів не вбачає.

Посилання потерпілої ОСОБА_6 щодо додаткової кваліфікації дій підсудного за ст. 296 ч. 4 КК України є необґрунтованим. Вказана нею стаття вимагає безпричинності дій з боку винної особи. Як встановлено судом між потерпілим і підсудним була неприязнь. Всі неправомірні дії підсудного повністю охоплюються ст.ст.119ч.1, 122ч.1 КК України.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд в повній мірі врахував вимоги ст. 65 КК України, в тому числі пом'якшуючі обставини та дані про його особу.

Врахувавши тяжкість наслідків - смерть потерпілого, суд при наявності окремих позитивних даних про особу винного та пом'якшуючої покарання обставини, визначив йому максимальний строк позбавлення волі, передбачений законом. Таке покарання за всіх обставин справи слід вважати законним й справедливим.

Всі апеляційні доводи апелянтів про скасування вироку суду з направленням справи на додаткове розслідування чи на новий судовий розгляд є необґрунтованими, оскільки спростовуються наведеними у вироку доказами й мотивами.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданих апеляцій.

За наведених обставин підстав для зміни підсудному запобіжного заходу немає.

К е р у ю ч и с ь : ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляції засудженого ОСОБА_4 та його захисника, потерпілої ОСОБА_6 залишити без задоволення, вирок Галицького районного суду від 26.12.2013 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Судді: Б.М. Гриновецький

Є.В. Хруняк

Є.М. Стефурак

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Гриновецький