Рішення № 37912493, 27.03.2014, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/776/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"27" березня 2014 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.

при секретарі Кафтан О.Ю.,

із участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа виконавчий комітет Дублянської селищної ради Самбірського району Львівської області, - про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням і зняття з реєстрації, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання останнього таким, що втратив право на користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1, який належить позивачу на праві власності. ОСОБА_2 фактично не проживає за місцем реєстрації більше шести років, не оплачує комунальних послуг, не несе жодних витрат по утриманню будинку. ОСОБА_1 просить у судовому порядку визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування вищевказаним житловим приміщенням.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 в підтримання позовних вимог посилалася на обставини, викладені в позовній заяві, уточнивши, що звертається до місцевого суду в тому числі виходячи із захисту права власності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, - тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних даних про права та взаємовідносини сторін у заочному провадженні проти чого не заперечила позивач.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням і зняття з реєстрації слід задовольнити виходячи з наступного:

Судом установлено, що квартира АДРЕСА_1 документально перебуває у власності ОСОБА_1. Дане підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №31316537 від 15.09.2011 року, виданого Самбірським МБТІ та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.07.2013 року 35991852, виданим Самбірською державною нотаріальною конторою.

Згідно довідки №70 від 15.01.2014 року, виданої виконавчим комітетом Дублянської селищної ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в АДРЕСА_2 разом із позивачем, дочкою і зятем, однак за вищевказаною адресою не проживає.

Із акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_1 від 15.01.2014 року, виданого виконавчим комітетом Дублянської селищної ради Самбірського району Львівської області відомо, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживає протягом шести років в житловому приміщенні ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст. 72 ЖК України суд визнає особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.

Ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

У судовому засіданні із представлених документів, пояснень позивача ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження, що відповідач ОСОБА_2 фактично не проживає понад шість років і лише формально залишився зареєстрованим у АДРЕСА_1, відтак, позов підставний і його слід задовольнити. Крім наведеного позивач уточнила, що звернулася до суду виходячи із захисту права власності. А згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до Цивільного закону України позивач є суб'єктом права приватної власності, де в тому числі регламентовано право використовувати належне майно; власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків; захист права власності здійснюється судом.

Главою 5 Цивільного-процесуального Закону регламентовано поняття доказів, їх належність та допустимість; обов'язок доказування і подання доказів. Тому, при задоволенні позову суд виходить із засад змагальності щодо подання таких, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства; з аналізу представлених і наявних у цивільній справі документів.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном; тому, враховуючи все вище наведене, суд прийшов до висновку про підставність позову ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 - 215, 218, 226 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 391, 405 ЦК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 особою, що втратила право на користування житловим приміщення - квартирою АДРЕСА_1; зняти його з реєстраційного обліку вказаного місця проживання.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів із дня його проголошення; заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом цього ж строку із дня отримання його копії.

Суддя підпис І.С. Казан

Згідно з оригіналом

Суддя Самбірського

міськрайонного суду І.С. Казан.