Рішення № 37911555, 04.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23842/13 04.03.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група";

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія";

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 26 855,56 грн.

О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Макєєв В. М., представник, довіреність № 0113-377 від 27.12.2013 р.;

Від відповідача: Лабик Р. Р., представник, довіреність № 85 від 20.11.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 26 855,56 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. порушено провадження у справі №910/23842/13, розгляд справи призначено на 16.01.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2014 року відкладено розгляд справи до 11.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2014 року відкладено розгляд справи до 11.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 року продовжено термін вирішення спору на 15 днів.

У судовому засіданні 11.02.2014 року було оголошено перерву у справі до 04.03.2014 року.

У судовому засіданні 04.03.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у своєму письмовому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, просив у позові відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що між ним та ТОВ "УніКредіт Лізінг" 04.07.2012р. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-0101-01/1168, згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу "Міні Купер", державний номер НОМЕР_1.

В місті Києві, на проспекті Л. Курбаса, 15.01.2013р. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Міні Купер", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля марки "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6.

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки "Міні Купер", державний номер НОМЕР_1, були завдані механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ № 9142611.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 29 Закону України "Про страхування" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 08.02.13 р. в адміністративній справі № 759/1066/13-п встановлено вину ОСОБА_6, який керував автомобілем марки "ВАЗ", державний номер НОМЕР_2, у здійсненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки "Міні Купер", державний номер НОМЕР_2, який не відповідає транспортному засобу, зазначеному у договорі страхування наземного транспортного засобу №28-0101-01\1168 від 04.07.2012.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 08.02.13 р. в адміністративній справі № 759/1066/13-п встановлено вину ОСОБА_6, який керував автомобілем марки "ВАЗ", державний номер НОМЕР_2, у здійсненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки "Міні Купер", державний номер НОМЕР_1.

Позивач повідомив суду, що він на виконання умов договору страхування, згідно рахунку №580980 від 17.01.2013р., на підставі страхового акту ДККА-23643 від 06.02.2013р. та розрахунку суми страхового відшкодування перерахував на рахунок СТО ТОВ "АВТ Баварія", визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 26 855,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1820 від 06.02.2013р. та видатковим касовим ордером від 06.02.2013р.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 28-0101-01/1168 від 04.07.2012 р. виплачено страхове відшкодування страхувальнику - власнику автомобіля марки "Міні Купер", державний номер НОМЕР_1, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу марки "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, водій якої винний у скоєнні ДТП, - Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України "Про страхування", страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6, водія автомобіля марки "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно - страхова компанія" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/2335531, що підтверджується витягом з єдиної централізованої бази МТСБУ.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України, статті 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до статті 990 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України "Про страхування", страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Позивач у своїй позовній заяві надав суду копію договору добровільного страхування наземних транспортих засобів № 28-0101-01/1168 від 04.07.2012 року та заяву страхувальника - ТОВ "УніКредит Лізинг" про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором. Однак, матеріали справи свідчать про те, що вищезазначений договір та заява не були підписані з боку страхувальника, а тому дані документи не мають юридичної сили.

За таких обставин, враховуючи відсутність належним чином оформленого договору добровільного страхування та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, господарський суд вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення до відповідача з вимогою відшкодування виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд м. Києві дійшов висновку про необґрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія" суми збитків в порядку регресу у розмірі 26 855,56 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. МандриченкоДата складання рішення 11.03.2014 р.