Рішення № 37911475, 04.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.2014 Справа № 905/5947/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Виконуючого обов'язки прокурора м.Дружківки в інтересах Донецької обласної ради в особі Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі структурного підрозділу виробничої одиниці "Дружківкатепломережа", м.Дружківка, Донецька область

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 19358,10грн., інфляційних нарахувань у сумі 62,75грн., 3% річних у розмірі 500,11грн. та пені у сумі 491,91грн.

за участю уповноважених представників:

від прокурора:Осипенко Ю.С.,який діє на підставі посвідчення №003174 від 10.09.2012р.

від позивача: Чабанова О.О., яка діє на підставі довіреності №юр/7033 від 27.12.2013р.

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов'язки прокурора м.Дружківки в інтересах держави в особі: Донецької обласної ради, м.Донецьк, Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Донецьк в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа», м.Дружківка, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 19358,10грн., інфляційних нарахувань у сумі 62,75грн., 3% річних у розмірі 500,11грн. та пені у сумі 491,91грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №617 від 27.11.2006р. щодо оплати за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року на суму 19358,10грн., що стало підставою для нарахування інфляційних нарахувань у сумі 62,75грн., 3% річних у розмірі 500,11грн. та пені у сумі 491,91грн.

На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав копії: договору про постачання теплової енергії №617 від 27.11.2006р. разом з додатками та додатковою угодою до нього, рахунків, списків згрупованих поштових відправлень, актів на включення опалення, актів про відключення опалення.

Нормативно свої вимоги Прокурор обґрунтовує ст.121 Конституції України, ст.ст. 20, 36-1 ЗУ «Про прокуратуру», ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду справи Прокурор та Позивач надали заяви б/н від 04.03.2014р. у яких просять прийняти відмову від позову в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 62,75грн., та зменшити суму пені та стягнути її у сумі 242,26грн. за період з 21.02.2012р. по 10.07.2012р.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовній заяві з урахуванням заяв б/н від 04.03.2014р., оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач управнений до прийняття рішення відмовитись від певної частини вимог (щодо стягнення інфляційних нарахувань), така відмова судом приймається, оскільки вчинена уповноваженою особою у розумінні ст.28 Господарського процесуального кодексу України у належній письмовій формі та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 62,75грн. підлягає припиненню в порядку ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити або збільшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Відповідач у своїх поясненнях б/н від 03.10.2013р. заперечив проти позовних вимог, з підстав того, що прокурор не мав права звертатися в інтересах позивача з відповідним позовом до відповідача. В подальшому, в процесі розгляду справи, відповідач посилався на те, що спірне приміщення відключено від мереж централізованого опалення на підтвердження чого надав акт про відключення нежитлового приміщення від ЦО і ГВП від 09.08.2007р. Крім того, в поясненнях від 03.10.13р. відповідачем заявлено, що строк позовної давності по спірним вимогам сплинув та заявив клопотання про застосування строку позовної давності.

В судове засідання, що відбулось 04.03.2014р. представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2013р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 04.11.2013р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04.11.2013р. справу №905/5947/13 передано судді Риженко Т.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 05.11.2013р. справу №905/5947/13 передано судді Нестеренко Ю.С.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.12.2013р. справу №905/5947/13 передано судді Гриник М.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04.02.2014р. справу №905/5947/13 передано судді Нестеренко Ю.С.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Як вбачається з матеріалів справи, квартира, яка розташована за адресою: Донецька область, АДРЕСА_2 знаходиться у власності Відповідача на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 62,0кв.м. б/н від 27.11.2006р.

Рішенням виконавчого комітету Дружківської міської ради №1512 від 06.12.2006р. зареєстровано договір купівлі-продажу від 27.11.2006р. нежитлового приміщення загальною площею 62кв.м., розташованого в АДРЕСА_2, укладеного між Управлінням житлового та комунального господарства Дружківської міської ради та ОСОБА_2.

27.11.2006 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір про постачання теплової енергії №617 (надалі Договір), відповідно до умов якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору, зокрема на опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону.

Згідно п.3.2.4. договору Споживач зобов'язаний додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені «Правилами користування тепловою енергією», додатком 3 та іншими нормативними актами.

За приписами п.4.2.2. договору Енергопостачальна організація зобов'язана повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Умовами п.6.1. договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Згідно п.6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.5. договору сторони визначили, що споживачі, які не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості часів (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 27.11.2007року. (п.10.1. договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п.10.4. договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками підприємств.

Додатком №5 до Договору визначена адреса Споживача, а саме: АДРЕСА_2, обсяг поставки на потреби опалення - 9,94666, тариф з ПДВ - 1086,84грн., вартість - 10810,43грн.

Додатковою угодою б/н від 17.12.2012р. п.6.1 Договору було викладено у наступній редакції: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 3009.11р. та складають - теплова енергія 1 Гкал - 905,70 грн (без ПДВ). Пункт 6.5. договору, було викладено в наступній редакції: кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію споживач зобов'язаний сплачувати не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Додатком №1 до Договору встановлено, що Теплопостачальна організація постачає Споживачу теплову енергію в межах Q рік =9,2778Гкал/рік, з максимальним тепловим навантаженням Q=0,004430Гкал/год.

У Додатку №4 від 15.10.11р. до Договору визначена опалювальна площа - 62,00кв.м. та теплове навантаження на опалення - 0,004430Гкал/год.

Додатком №1 від 15.10.2012р. до Договору встановлено, що Теплопостачальна організація постачає Споживачу теплову енергію в межах Q рік=8,4640Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням Q=0,0043371Гкал/год.

Додатком №1 до Договору встановлено, що Теплопостачальна організація постачає Споживачу теплову енергію в межах Q рік=9,94666Гкал/рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вищезазначені додаткові угоди про зміну тарифів та додатки надсилались на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків та реєстрами відправлення заказної кореспонденції.

Отже суд вважає, що позивач належним чином, у відповідності до вимог Договору, повідомляв відповідача про зміну тарифів у спірний період.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію ОКП «Донецьктеплокомуненерго» встановлено тарифи на теплову енергію - для потреб інших споживачів - 905,70грн. за 1Гкал (без ПДВ).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем на виконання умов Договору на адресу відповідача постачалась теплова енергія, що підтверджується актами на включення опалення: №30 від 15.10.2011р., №30/1 від 15.10.2012р.

На виконання умов Договору відповідачу щомісяця надсилалися поштою рахунки для оплати отриманої теплової енергії: №885 від 25.10.2011р. на суму 483,86грн., №885 від 08.11.2011р. на суму 1445,82грн., №885 від 08.12.2011р. на суму 1939,57грн., №885 від 25.01.2012р. на суму 1677,54грн., №885 від 17.02.2012р. на суму 1855,56грн., №885 на суму 1660,04грн., №885 від 21.04.2012р. на суму 316,48грн., №885 від 24.10.2012р. на суму 424,19грн., №885 від 15.11.2012р. на суму 1272,48грн., №885 від 17.12.2012р. на суму 1620,29грн., №885 від 10.01.2013р. на суму 2304,54грн., №885 від 12.02.2013р. на суму 2120,58грн., №885 від 11.03.2013р. на суму 1779,61грн., №885 від 16.04.2013р. на суму 457,54грн., докази направлення рахунків відображено у реєстрах відправленої заказної кореспонденції та списках згрупованих поштових відправлень, а всього на загальну суму 19358,10грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У порушення умов договору, відповідач отримані послуги не сплатив, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 19358,10грн. за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року.

Оскільки відповідачем до теперішнього часу надані позивачем послуги не оплачені, то суд вважає, що за відповідачем наявна заборгованість у сумі 19358,10грн., яка підтверджується наявними матеріалами справи.

Щодо посилань відповідача на те, що спірне приміщення було відключено від центрального опалення, на підтвердження чого відповідачем було надано акт про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під`їзду, будинку) від внутрішньобудинкових мереж ЦО та ГВП, суд зазначає наступне:

Порядок відключення від мереж ЦО та ГВП регулюється «Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», (надалі - Порядок) який затверджено Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.12.2005р. за №1478/11758.

Умовами до п.1.2. Порядку встановлено, що для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі-Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Приписами п.2.1. Порядку визначено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник повинен звернутися до Комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО та ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Умовами п.2.2. Порядку встановлено, що Комісія, після вивчення наданих власником документів у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Засідання Комісії відбувається за участю заявника та оформлюється протоколом, витяг з якого у 10-ти денний строк надається заявникові.

Згідно п.2.2.1. Порядку, при позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

У п.2.6. Порядку зазначено, що по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний строк подається заявником до Комісії на затвердження.

Пунктом 2.7. Порядку визначено, що після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Відповідачем в обґрунтування своїх заперечень також було надано до матеріалів справи копію Рішення Виконавчого комітету Дружківської міської ради від 20.04.2011р. за №387, яким відповідачу було надано дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, проте акту по закінченню робіт про відключення спірного приміщення від мереж ЦО і ГВП складено не було.

Щодо акту про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП від 09.08.2007р., то зазначений акт не затверджений рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань про відключення ЦО, ГВП та не має посилань на відповідний протокол.

Крім того, суд зауважує на тому, що акт про відключення було складено 09.08.2007р., а Рішення виконавчого комітету про надання дозволу відповідачу на відключення від мереж ЦО та ГВП - 20.04.2011р., що підтверджує не правомірність складання такого акту.

Отже матеріалами справи встановлено, що Відповідачем не було дотримано вимог Порядку відключення його приміщення від мереж централізованого опалення, останнім не надавався необхідний перелік документів, згідно вищевказаного Порядку, а саме отримання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та проведення належним чином робіт з реконструкції внутрішньобудинкової системи опалення.

Відповідно до листів КП «Комсервіс» Дружківської міської ради переобладнання внутрішньобудинкової системи опалення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 не проводилось та дозволу на виконання робіт не надавалось.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист КП «Служба єдиного замовника» №38 від 16.02.2012р. відповідно до якого, в спірному приміщенні роботи по переобладнанню внутрішньої системи опалення не проводились.

Таким чином, посилання відповідача на відключення його приміщення від мереж ЦО і ГВП, у зв'язку з чим він не отримував теплову енергію, є безпідставними та судом до уваги не приймаються.

Крім того, у матеріалах справи наявний припис на відновлення самочинно переобладнаної системи опалення будівлі у якому вказано, що Відповідачем порушені Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій у частині заборони самовільного переобладнання внутрішньобудинкових комунікаційних систем та Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 500,11грн. за період з 21.11.2011р. по 10.07.2013р. та пред'явлено до стягнення зазначену суму.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних, вважає що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.7.2.3. договору Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

На підставі вищезазначеного пункту договору Позивачем нараховано та заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 21.02.2012р. по 10.07.2012р. у сумі 242,26грн.

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заяви Відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає, що за спірними вимогами строк позовної давності не сплинув, тому підстав до застосування позовної давності суд не має.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Виконуючого обов'язки прокурора м.Дружківки в інтересах держави в особі: Донецької обласної ради, м.Донецьк, Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Донецьк в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа», м.Дружківка, Донецька область про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 62,75грн.

Позовні вимоги Виконуючого обов'язки прокурора м.Дружківки в інтересах держави в особі: Донецької обласної ради, м.Донецьк, Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Донецьк в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа», м.Дружківка, Донецька область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 19358,10грн., 3% річних у розмірі 500,11грн. та пені у сумі 242,26грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область (84200, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Донецьк в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа», м.Дружківка, Донецька область (84207, м.Дружківка, вул.Космонавтів, 39, р/р 26005060163780 в КФ Приватбанк м.Краматорськ, МФО 335548, ЄДРПОУ 05540853, індивідуальний податковий номер - 033371105621) заборгованість у розмірі 19358,10грн., 3% річних у розмірі 500,11грн. та пеню у сумі 242,26грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область (84200, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь державного бюджету витрати зі сплати судового збору у сумі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 04.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 11.03. 2014р.

Суддя Ю.С. Нестеренко