Постанова № 37910994, 24.03.2014, Старобешівський районний суд Донецької області

245/447/14

2а/245/44/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі головуючого - судді Дмитрієва О.Ф., при секретарі Вжещ Ю.О., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та виплату державної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 21.02.14 звернулась до суду з позовом, у якому зазначила, що вона є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Старобешівської райдержадміністрації (надалі - Управління) та отримує державну допомогу в розмірі 130 грн. на місяць як особа, що застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вважає, що розмір сплачуваної їй протягом 2011-2014 років державної допомоги не відповідає встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який, згідно до даної норми має бути не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. З огляду на ці доводи, розмір заборгованості з недоотриманої допомоги складає 15900 гривень.

З приводу незгоди з розміром нарахованої допомоги зверталась до Управління, яке письмовою відповіддю від 28.01.2014 р. відмовило їй у перерахунку, посилаючись на обумовленість розміру виплат сумами відповідних державних субвенцій.

Позивачка просить суд визнати такі дії Управління протиправними, зобов'язати нарахувати та сплатити їй державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з вересня 2011 р. до лютого 2014 р. в розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму на дитину віком до 6 років та стягнути на її користь суму заборгованості 15900 гривень.

У запереченнях на позов, Управління, в особі свого керівника, зазначило, що допомога ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку нарахована на період з 08.09.2011 р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 р. та сплачується у відповідності до Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751, у мінімальному встановленому жданими нормативними актами розмірі 130 грн., оскільки документів, що давали б підстави нарахувати більшу суму допомоги, позивачкою не подавалося (довідки про склад сім'ї, декларації про доходи та майновий стан. Вважає, що рішення Управління законно обумовлені засадою збалансованості бюджетної системи, що передбачена ст. 7 БК України та пріоритетністю Законів України щодо Державного бюджету над іншими законами України в питаннях бюджетних видатків.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні з підстав, зазначених у позові. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка є матір'ю дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.11).

Позивач у зв`язку з народженням дитини перебуває на обліку відповідача та їй призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 08.09.2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 року в розмірі 130 гривень на місяць, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751.

Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

З 1 січня 2008 року відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та пункту 3 Прикінцевих Положень цього Закону, пункту 22 Порядку про призначення та виплату державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50%; з 1 січня 2009 року -75%; з 1 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупнім доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції Закону № 107-VІ, тобто у розмірі не менше 130 гривень без врахування різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», розділ П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким викладена зазначена редакція частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», діяла по 31 грудня 2008 року.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року N 1751 саме на виконання Закону N 2811-XII (пункт 1).

Таким чином, станом на день звернення позивача до відповідача із заявою при призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, частина 1 статті 15 Закону діє в наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В подальшому, ані Законом України «Про Державний бюджет на 2012 рік», ані Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», ані іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах №2811-ХІІ та №2240-ІІІ.

Це підтверджується також правовими висновками Верховного Суду України в аналогічних справах, які, відповідно до ст.244-2 КАС України є обов'язковими для застосування всіма судами.

Зокрема, Верховний Суд України зазначив, що частиною 3 ст. 45 Закону України від 27 квітня 2010 р. № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Закон № 2154-VI) було визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України від 21 листопада 1992 р. № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-ХІІ) та Закону № 2240-III призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених КМУ.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (далі - Порядок) був затверджений постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (п. 1 Порядку). Новий акт КМУ на виконання ст. 45 Закону № 2154-VI прийнятий не був. За змістом п. 17 цього Порядку право на виплату допомоги мають особи, зазначені в ст. 13 Закону № 2811-ХІІ, яка на час виникнення спірних відносин діяла щодо виплати допомоги лише на незастрахованих осіб. Розміри і порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-III на виконання ст. 45 Закону № 2154-VI КМУ не визначив. На відносини щодо виплати допомоги такій особі за період із серпня по грудень 2010 р. поширюються норми спеціального закону (яким є Закон № 2240-III), у зв'язку з цим застосування до таких правовідносин положень Закону № 2811-ХІІ та Порядку є помилковим (постанова Верховного Суду України від 11 грудня 2012 р. у справі № 21-300а12).

Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу з вересня 2011 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн., діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачка до звернення до суду намагалася у позасудовому порядку вирішити спірне питання розміру нарахування допомоги, звернувшись до відповідача. Проте письмовою відповіддю від 28.01.2014 року відповідачем було відмовлено у вирішенні спору (а.с.12), отже наступне звернення до суду в межах місячного строку відповідає положенням ч.4 ст.99 КАС України.

Судові витрати, понесені позивачкою підлягають стягненню на її користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 97, 100, 102, 128, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправними.

Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації нарахувати та сплатити ОСОБА_1 відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» щомісячну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трирічного віку, починаючи з вересня 2011 року по лютий 2014 року включно, у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дитини до 6 років.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трирічного віку у розмірі 15900 (п*ятнадцять тисяч дев*ятсот) гривень 00 коп. за період з вересня 2011 року по лютий 2014 року включно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 182 ( сто вісімдесят дві) гривні 70 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (ч.2 ст. 186 КАСУ).

Суддя О.Ф.Дмитрієв

24.03.2014