Ухвала суду № 37908698, 27.03.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Бондаренка Ю.О.,

суддів - Собослой Г.Г., Куцина М.М.,

при секретарі - Чейпеш С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 січня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року представник ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 157,55 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивував тим, що згідно укладеного договору № б/н від 16.01.2006 року, ОСОБА_1 16 січня 2006 року отримав кредит в розмірі 2 020,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав та станом на 31 серпня 2013 року має заборгованість в сумі 22 157,55 грн. (заборгованість за кредитом - 5 376,95 грн., 15 249,29 - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 14 292,32 грн. пеня та штрафи: 500,00 грн. - фіксована частина і 1 031,31 грн. - процентна складова).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 січня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості в розмірі 22 157,55 грн. та судові витрати в розмірі 229,40 грн. (а.с.77-79).

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно кредитного договору, кредит надано строком на 12 місяці, а в 2007 році в зв'язку із блокуванням банкоматом картки ним згідно п.4.7 договору було подано у банк заяву про повне припинення дії картки і договору, також вважає що позивач пропустив строк позовної давності.

В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги з підстав наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача вважає, що підстав для задоволення скарги немає, просив таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.2, 3 ст.213 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вказаним вимогам закону,а тому в повному обсязі з таким висновком погодитися не можливо, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору по сплаті заборгованості та процентів за користування кредитом, та стягнув суму боргу за розрахунком банку.

Судом встановлено, що 16 січня 2006 року між ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н про встановлення кредитного ліміту на платіжну картку Універсальна "Master Card" в національній валюті України з типом кредитного ліміту фінансовий фіксований в розмірі 2020,00 грн. з процентною ставкою 3 % в місяць та з порядком погашення заборгованості шляхом внесення коштів на картку чи списанням з дебетної картки щомісячними платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки (а.с.13).

За умовами договору ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати оплату послуг банку згідно тарифів у строки передбачені умовами договору, здійснювати погашення обов'язкових щомісячних платежів в розмірі 7 % від суми заборгованості, відсотків по кредиту щомісячно за попередній місяць та кредит в повному обсязі не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці (п.п.5.2-5.5, а.с.21).

Згідно п.5.5.1 договору та умов тарифного пакету за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань, банк нараховує відсотки за збільшеною відсотковою ставкою чи комісією (п.п.5.5.1 а.с.21).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем були порушені умови договору і станом на 31 серпня 2013 року за ним виникла заборгованість в сумі 22 157,55 грн., яка складається із: заборгованість за кредитом - 5 376,95 грн., 15 249,29 - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 14 292,32 грн. пеня та штрафи: 500,00 грн. - фіксована частина і 1 031,31 грн. - процентна складова (а.с.5-12).

Статею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ,612, 625, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання , порушення зобов'язання є його невиконання , або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач належним чином не виконав умов договору, за таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Твердженням відповідача про сплив строку позовної давності, не узгоджується як з умовами договору, так і з нормами ЦК України.

Так, відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, з якими апелянт ознайомився і погодився , про що свідчить його підпис в заяві (а.с.13), якщо жодна з сторін не заявляє про розірвання договору , він автоматично пролонгується на такий самий термін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України,кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Будь-яких доказів про розірвання договору апелянтом не надані, а представник банку заперечує, що відповідачем подавалась до банку заява про припинення дії кредитного договору, за таких обставин договір між банком та апелянтом не розірвано, а було пролонговано ще на такий самий термін - 1 рік.

Відповідно до ч.5 с. 261 України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Твердження апелянта про те, що він не користувався карткою і йому невідомо про операції, не може братись до уваги, оскільки відповідно до п. 8 "Умов..." відповідальність за всі операції по картці, несе особа на ім'я якої випущена картка, до моменту написання письмової заяви про блокування картки.

З врахування викладеного. доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції, який в межах заявлених вимог, дав належну оцінку доказам, які надали сторони на засадах змагальності, дійшов правильного, обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.218, 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: