Постанова № 37907860, 20.03.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5226/14-а

Провадження №2-а/761/172/2014

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 березня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.

При секретарі Михнюк В.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 3 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 01.02.2014 року інспектором ДПС 3 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві прапорщиком міліції Миц А.В. було винесено постанову, відповідно до якої її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн. Вважає дану постанову незаконною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки даного адміністративного правопорушення не вчиняла, правил дорожнього руху не порушувала. З цих підстав просить задовольнити позов.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, направив до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову та розглядати справу без його участі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач у зв'язку з укладанням шлюбу 28.04.2007 року змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 У водійському посвідченні позивача зазначено її дошлюбне прізвище ОСОБА_1

21.01.2014 року інспектором ДПС 3 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві прапорщиком міліції Миц А.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 (ОСОБА_1) в результаті порушенням нею п. 12.4 ПДР. Відповідно до даного протоколу, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Лянча, державний номер НОМЕР_1, в м. Києві по Столичному шосе в напрямку м. Обухів, рухалася зі швидкістю 83 кмгод, перевищивши встановлену максимальну швидкість на 23 км/год.

Крім того, інспектором було винесено постанову від 01.02.2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч.1 КпАП України та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Не погоджуючись з рішенням інспектора, в поясненні до протоколу про адміністративне правопорушення позивач зазначила, що з висновком інспектора вона не згодна, правила дорожнього руху не порушувала.

Як було встановлено судом швидкість руху автомобіля, яким керувала позивач, вимірювалась за допомогою пристрою «Візир» № 0812496.

До заперечень на позовну заяву відповідач долучив фотографії, які виготовлені за допомогою пристрою «Візир» та на яких зображений автомобіль позивача, дата та час вимірювання швидкості, а також швидкість з якою рухався транспортний засіб.

Позивач підтвердила, що на фотографіях зображений її автомобіль. При цьому позивач повідомила, що прилад, яким вимірювалась швидкість, знаходився в службовому автомобілі, що викликає сумнів у точності вимірювання швидкості.

З дослідженого в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в протоколі всупереч вимогам ст.. 256 КпАП України не зазначені свідки вищезазначеної події.

Таким чином, складання протоколу про адміністративне правопорушення у відсутності свідків обмежує права особи, відносно якої складається протокол.

За змістом ст.. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначених законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.. 283 та 284 КпАП України. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Не дивлячись, що в розумінні вищенаведеної норми ст.. 251 КпАП України пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є доказами, в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не надано жодної оцінки вказаного доказу.

Згідно ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що зміст постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам ст.. 283 КпАП України, крім того, постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який складений у порушення вимог ст.. 256 КпАП України, а тому позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 11, 69, 70, 71, 128, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст. 222, 247, 251, 256, 280, 283, 284 КпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати постанову серії ПС1 № 078661 від 01.02.2014 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.1 КпАП України відносно ОСОБА_1 відповідно до якої на останню накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя