Рішення № 37906959, 18.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25896/13 18.03.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» До Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Липкижитлосервіс" Простягнення 211 701,82 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Левченко В.І., представник за довіреністю;

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 211 701,82 грн., з яких 199 381,96 грн. - сума основного боргу, 1 666,48 грн. - інфляційні втрати, 10 653,38 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №521325 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2006р. на виконання умов якого Позивач поставив Відповідачу теплову енергію, однак Відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім станом на 01.11.2013р. рахується заборгованість за використану теплову енергію в сумі 199 381,96 грн. У зв'язку з простроченням сплати боргу позивачем нараховані 3% річних у розмірі 10 653,38 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 666,48 грн.

У судовому засіданні 13.02.2014р. Відповідач звернувся до суду із клопотанням про перенесення розгляду справи на іншу дату для виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 13.02.2014р. Позивач звернувся до суду із клопотанням про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.02.2014р. клопотання Відповідача про перенесення розгляду справи задоволено, також задоволено клопотання Позивача про продовження строку розгляду спору.

Отже, Відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі -Постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс", правонаступником якого є Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Липкижитлосервіс" (надалі - Споживач) укладено Договір №521325 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору Позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем (Додатки 3,4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору Відповідач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожним параметрам в обсягах, які визначені у Додатку №1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку№2.

Додатком №1 до Договору визначено обсяги постачання теплової енергії.

Згідно з пунктом 9 Додатку 2 до Договору Відповідач щомісячно з 12 по 15 число отримує оформлену Постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до пункту 10 Додатку №2 до Договору Відповідач забезпечує:

- не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок Постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком.

Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення Договору розрахунковим способом, згідно договірних навантажень (до встановлення приладів обліку) за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 - затвердженими постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України, які можуть змінюватись в період дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.12.2010р. до 01.11.2013р. у Відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.11.2013р. становила 199 381,96 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картами (табуляграмами), довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію та розрахунком основного боргу.

Вказаними доказами стверджується, а Відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом грудня 2010 - листопада 2013 років теплової енергії у гарячій воді.

Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 2 статті 32 закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 199 381,96 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат (з урахуванням показників від'ємного значення) від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого Позивачем розрахунку з Відповідача підлягає стягненню 10 653,38 грн. 3% річних та 1 666,48 грн. інфляційних втрат, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає його обґрунтованим.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову на Відповідача.

Разом з тим, при розгляді справи по суті судом враховано, що позивачем за подану до суду позовну заяву платіжним дорученням №29315 від 29.10.2013р. було сплачено судовий збір у розмірі 4 682,94 грн., тоді як необхідно було сплатити 4 234,04 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Ухвалою суду від 18.03.2014р. повернуто з Державного бюджету України надмірно сплачену сума судового збору в розмірі 448,90 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Липкижитлосервіс" (01021, м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, буд. 7, ідентифікаційний код 05756837) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305 на поточний рахунок №26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, Одержувач - ПАТ «Київенерго») 199 381 (сто дев'яносто дев'ять тисяч триста вісімдесят одну) грн. 96 коп. основного боргу, 1 666 (одну тисячу шістсот шістдесят шість) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 10 653 (десять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 38 коп. 3% річних, 4 234 (чотири тисячі двісті тридцять чотири) грн. 04 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко