Ухвала суду № 37906795, 21.02.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 лютого 2014 року Справа № 5021/504/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМогил С.К.,суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Селіваненка В.П., Шевчук С.Р.розглянувши заявуПриватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В."про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 23.10.2013у справі№5021/504/12за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-ТРАНС"провизнання банкрутом,ліквідаторарбітражний керуючий Тимофєєва О.А.,В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.04.2012 порушено провадження у справі №5021/504/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-ТРАНС" в порядку норм статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою Господарського суду Сумської області від 03.05.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВ-ТРАНС" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено, з урахуванням постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 року та постанови Вищого господарського суду України від 13.02.2013 - арбітражного керуючого Тимофєєву О.А.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.06.2013, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2013, зокрема, відмовлено в задоволенні заперечень Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." проти визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "В.І. Технолоджіс"; затверджено реєстр вимог кредиторів із сумами вимог у відповідних розмірах та черговістю їх задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2013 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2013 у справі №5021/504/12, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, постанову суду апеляційної та ухвалу суду першої інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (положення статей 1 та 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), статті 231 Господарського кодексу України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 18.11.2008 у справі №Б29/171-08, від 19.02.2013 у справі №5011-43/12756-2012, від 20.09.2012 у справі №5011-49/270-2012, від 07.06.2012 у справі №5015/5565/11(31/172-2010), від 24.04.2013 у справі №12/5009/1801/11, від 21.12.2011 у справі №5002-2/5109-2010, від 01.02.2007 у справі №20-5/287, від 08.12.2009 у справі №29/201, від 06.10.2011 у справі №5023/2454/11, від 02.02.2012 у справі №40/487, від 27.09.2011 у справі №7/12-Б-10 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2010 у справі №Б29/171-08.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія судів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як убачається зі змісту постанови від 23.10.2013 у справі №5021/504/12, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо черговості задоволення кредиторських вимог, а саме стосовно віднесення вимог кредитора - Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." у розмірі 9899916,10 грн. до шостої черги, виходячи з того, що вказані вимоги Компанії виникли із участі Компанії у юридичній особі боржника та є зобов'язаннями боржника перед його учасником - Компанією. Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанції стосовно включення вимог іншого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "В.І. Технолоджіс" до реєстру вимог кредиторів, з огляду на те, що вимоги вказаного кредитора ґрунтуються на судовому рішенні у іншій господарській справі №5021/1324/2011).

Водночас у постановах від 18.11.2008 у справі №Б29/171-08 та від 19.02.2013 у справі №5011-43/12756-2012 суд касаційної інстанції переглядав рішення судів попередніх інстанцій щодо можливості продовження провадження у справах про банкрутство боржників, відкриття процедури розпорядження майном боржників, а також досліджувалось питання безспірності кредиторських вимог ініціюючих кредиторів. При цьому суд касаційної інстанції вказав на наявність підстав для порушення проваджень у справах про банкрутство, в зв'язку з тим, що вимоги ініціюючих кредиторів є безспірними, оскільки складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, підтверджені рішенням суду і не були задоволені боржником протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Приймаючи постанову від 24.04.2013 у справі №12/5009/1801/11, Вищий господарський суд України скасував судові акти судів попередніх інстанцій, прийняв нове рішення, яким відмовив у визнанні кредиторських вимог ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя та Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", оскільки із завою про визнання кредитором ДПІ звернулось до суду поза межами 30-ти денного строку (який є граничним та поновленню не підлягає) з дня виходу оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, а відтак ці вимоги слід вважати погашеними на підставі частини другої статті 14 Закону про банкрутство. У визнанні кредиторських вимог Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" відмовлено з тих підстав, що на підтвердження своїх кредиторських вимог вказаним кредитором не подано належних доказів.

Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки свідчать про наявність у цих справах різних фактичних обставин, на підставі яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постановами Вищого господарського суду України від 27.09.2011 у справі №7/12-Б-10, від 20.09.2012 у справі №5011-49/270-2012 та від 07.06.2012 у справі №5015/5565/11(31/172-2010) скасовано рішення судів попередніх інстанцій (у справах №7/12-Б-10 та №5011-49/270-2012 в частині, що була предметом розгляду суду касаційної інстанції), а справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Разом з тим, прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення питання по суті, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України.

Крім того, правовідносини у справах №5002-2/5109-2010, №20-5/287, №29/101, №5023/2454/11 та №40/487, на постанови у яких здійснює посилання заявник, у порівнянні зі справою, про перегляд постанови у якій подано заяву, не є подібними у розумінні статті 11116 ГПК України, оскільки у справах №5002-2/5109-2010, №20-5/287, №29/201, №5023/2454/11 та №40/487 в порядку позовного провадження розглядалися позови про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату рахунків по договору; стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу; стягнення заборгованість за надані послуги; стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій; стягнення заборгованості за прострочення лізингових платежів, в той час як у справі №5021/504/12 предметом судового розгляду були питання, зокрема, щодо визнання кредиторських вимог, черговості їх задоволення та затвердження реєстру вимог кредиторів, що розглядалися в порядку провадження у справі про банкрутство.

До кола судових рішень, на які може бути здійснене посилання як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, належать виключно рішення суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим посилання заявника на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2010 у справі №Б29/171-08 є безпідставним.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи №5021/504/12 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116,11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." у допуску справи №5021/504/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Могил Судді: С.Владимиренко А.Демидова В.Селіваненко С.Шевчук