Ухвала суду № 37906780, 26.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 березня 2014 року Справа № 5021/2874/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сумське автотранспортне підприємство 15928" на рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року

у справі № 5021/2874/2011 господарського суду Сумської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сарекс"

до відкритого акціонерного товариства "Сумське автотранспортне підприємство 15928"

товариства з обмеженою відповідальністю "Урал-Енерго"

товариства з обмеженою відповідальністю "Альрамі"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Сура"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.05.2013 року у справі № 5021/2874/2011 (суддя Миропольський С.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року (головуючий суддя Істоміна О.А., судді Білецька А.М., Могилєвкін Ю.О.) у задоволенні клопотань товариства з обмеженою відповідальністю "Сура" та товариства з обмеженою відповідальністю "Альрамі" про зупинення провадження у справі відмовлено. Рішення господарського суду Сумської області у справі № 5021/2874/2011 від 24.01.2013 скасовано. Визнано договір про зміну боржника у зобов'язанні від 22.10.2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Урал-Енерго", товариством з обмеженою відповідальністю "Альрамі" та відкритим акціонерним товариством "Сумське АТП-15928" недійсним з моменту укладення. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Урал-Енерго" на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сарекс" 382,33 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Альрамі" на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сарекс" 382,33 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Сумське АТП 15928" на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сарекс" 382,33 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами, відкрите акціонерне товариство "Сумське автотранспортне підприємство 15928" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.01.2014 року касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сумське автотранспортне підприємство 15928" на рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі № 5021/2874/2011 повернуто на підставі п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відкрите акціонерне товариство "Сумське автотранспортне підприємство 15928" повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, підтримавши вимоги, викладені вище.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржувана постанова Харківського апеляційного господарського суду набрала законної сили 22.10.2013 року, то з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 11.11.2013 року відповідно, а вказана касаційна скарга подана до суду 30.01.2014 року, про що свідчить штамп поштового відділення зв'язку на конверті, адресованому Харківському апеляційному господарському суду.

Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником касаційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначив, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є усунення недоліків, перелічених вказаних в ухвалі Вищого господарського суду України від 20.01.2014 року.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ухвала Вищого господарського суду України від 20.01.2014 року була направлена сторонам 20.01.2014 року, про що свідчить штамп Вищого господарського суду України на зворотній стороні ухвали.

Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Судова колегія звертає увагу на те, що судовий збір у сумі 803,00 грн. сплачений платіжним дорученням № 100 від 06.11.2013 року повертався відкритому акціонерному товариству "Сумське автотранспортне підприємство 15928" ухвалою Вищого господарського суду України від 20.01.2014 року, тому питання щодо повернення судового збору, сплаченого зазначеним платіжним документом повторно не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити відкритому акціонерному товариству "Сумське автотранспортне підприємство 15928" у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

2. Повернути касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сумське автотранспортне підприємство 15928" на рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі № 5021/2874/2011 (з доданими до неї документами).

3. Справу № 5021/2874/2011 повернути до господарського суду Сумської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

О.О. Євсіков