Вирок № 37904094, 21.03.2014, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 578/959/13-к

Провадження № 1-кп/587/16/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2014 року Сумський районний суд Сумської області у складі:

Головуючого - судді Моісеєнко О.М.,

Суддів Дашутіна І.В.,

Куца В.І.,

При секретарі Козловій К.Л.,

З участю прокурора Лисаченко О.В.,

Захисника ОСОБА_2,

Потерпілих ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

Представника

Потерпілої ОСОБА_5,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця смт. Краснопілля Сумської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працюючого,

не військовозобов'язаного, раніше судимого:

1) 24 січня 1995 року Зарічним районним судом м. Суми за ст.. 140

ч.3, 46-1 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі з

відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

2) 16 червня 1995 року Краснопільським районним судом Сумської

області за ст.141 ч. 2 КК України (1960 р.) до 1 року позбавлення

волі;

3) 20 листопада 1997 року Краснопільським районним судом

Сумської області за ст.206 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців

позбавлення волі;

4) 27 листопада 2002 року Краснопільським районним судом

Сумської області за ст.296 ч. 4, 186 ч.4, 345 ч.2, 70 КК України до

позбавлення волі на строк 5 років;

5) 28 серпня 2013 року Тростянецьким районним судом Сумської

області за ст. 296 ч.3 КК України до 2 років 10 місяців позбавлення

волі, відбуває покарання з 28 серпня 2013 року;

проживаючого в АДРЕСА_1

- в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 чт.15 ст.115 ч.1, 342 ч.2, 345 ч.2 КК України,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_6 скоїв незакінчений замах на вбивство, вчинив опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків та умисно заподіяв працівнику правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків за наступних обставин.

29 липня 2013 року близько 7.30 год. ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до місця свого проживання АДРЕСА_1 На ґрунті ревнощів вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 В ході даної сварки наніс потерпілій, яка до цього лежала на дивані, а потім сіла, удар кулаком в обличчя, схопив за волосся, від чого вона впала. Потерпіла піднялась і в цей час ОСОБА_6 наніс ще удар рукою, від якого вона впала на спину та вдарилась головою об меблеву стінку. В цей час ОСОБА_6 пішов на кухню, з підставки вихопив один з кухонних ножів та підбіг до потерпілої, яка піднялась з підлоги. Використовуючи привід ревнощів вирішив позбавити потерпілу життя. Висловлюючи на словах погрози вбити потерпілу, розмахнувся рукою з ножем на намагався вдарити ним у грудну клітину. Однак потерпіла закрилась руками і удар прийшовся на руки. Не зупиняючись, ОСОБА_6 почав наносити потерпілій з розмаху тичкові удари ножем по різним частинам тіла потерпілої, намагаючись вдарити в життєво-важливі органи людини, а саме в голову, шию, груди. Потерпіла намагалась захищатись і частина ударів прийшлось на руки.

В подальшому ОСОБА_3, скориставшись тим, що обвинувачений відволікся і відійшов, вдалося вибігти з будинку в двір вказаного домоволодіння. Але ОСОБА_6 наздогнав її та наніс удар ножем в спину з прикладенням значної сили, продовжуючи погрожувати вбивством та наносити потерпілій удари ножем по тілу, намагаючись уразити життєво-важливі органи людини. Потерпіла кричала та звала на допомогу, після чого їй вдалось вирватись від ОСОБА_6 та через сусідній город вибігти на вул. Пролетарську смт. Краснопілля, де ОСОБА_6 свої злочинні дії зупинив, переслідувати потерпілу перестав, оскільки події у дворі викликали до себе увагу, до двору по вулиці почала бігти мати ОСОБА_6 - ОСОБА_7, яка почула шум та в свою чергу кричала. У подальшому до ОСОБА_3 рідні ОСОБА_6 викликали швидку і їй була надана невідкладна медична допомога. Таким чином, свій намір на позбавлення життя потерпілої обвинувачений не зміг довести з причин, що не залежали від його волі, а саме - намагання потерпілої захиститись та через її втечу з будинку, а також привернення до події уваги з боку інших осіб та своєчасного надання медичної допомоги потерпілій.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, потерпілій ОСОБА_3. спричинені тілесні ушкодження у вигляді: «Складена травма. ЗЧМТ. Струс головного мозку, забійна рана волосяної частини голови, множинні різані рани голови з пошкодженням лівого нерву обличчя. Травматичний гемопневмоторакс праворуч. Ножове поранення правої поперечної області з пошкодженням 12 ребра (перерізання), яке проникає в черевну порожнину з пошкодженням печінки та геноперитонеум. Множинні різані рани обох верхній кінцівок з пошкодженням сухожил згибу пальців. Множинні садна м'яких тканин тіла, геморрагічний шок ІІ-ІІІ стадії. Вторинна залізодифіцітна анемія середньої тяжкості». Тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення правої поясничної області з пошкодженням 12 ребра (перерізання), що проникає до черевної порожнини з пошкодженням печінки і геноперітоніум, за ознакою небезпечності для життя кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження. Інші тілесні ушкодження віднесені до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Наносячи ОСОБА_3 зі значною силою удари ножем в черевну порожнину, інші життєво-важливі органи (голову,шию) ОСОБА_6 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння - посягання на життя іншої особи, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення небезпечних для життя особи тілесних ушкоджень які беззаперечно можуть привести до смерті людини, бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом, але не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Крім того, 29 липня 2013 року близько 8.30 год. ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в смт. Краснопілля по вул. Пролетарська, Краснопільського району Сумської області, під час затримання співробітниками Краснопільського РВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вчинив опір працівникам міліції, під час виконання ними службових обов'язків, які перебували у форменому одязі, озброєні вогнепальною зброєю та спецзасобами активної оборони та захисту, який виразився в активній фізичній протидії вказаним особам при здійсненні покладених на них обов'язків: штовханні, вириванні, хватанні за формений одяг. Такими діями порушив вимоги щодо суспільної поваги до авторитету органів державної влади, а саме - правоохоронних органів.

Крім того, 29 липня 2013 року близько 8.300 год., з тих же мотивів, ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час вчинення опору працівникам Краснопільського РВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_9 та ОСОБА_10, тобто працівникам правоохоронного органу при виконанні ними свої службових обов'язків, умисно завдав потерпілому ОСОБА_9 удар рукою в ліве плече, а також вириваючи наручники, спричинив останньому тілесні ушкодження: в області шиї справа на рівні щитовидного хряща синець неправильної овальної форми, на фоні синця садно полосатої форми, садно в області суглоба нігтьової фаланги 3-го пальця лівої кисті, травматичного пошкодження лівого плеча, рана 3-го пальця лівої кісті та шиї, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав частково і суду пояснив, що дійсно відносно працівників міліції вчинив опір, коли ті намагались на нього надягнути наручники, а також вдарив ОСОБА_9 в область плеча. Визнає також, що дійсно заподіяв потерпілій ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, наніс чисельні різані рани ножем, однак наміру вбивати її не мав. Хотів лише полякати та «пописати», оскільки йому сказали, що вона його зраджує з іншим чоловіком. Цивільні позови за її лікування та позови потерпілої визнає повністю.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що вранці 29 липня 2013 року відпочивала вдома на дивані. Додому прийшов п'яний та агресивний співмешканець та відразу почав вимагати та дивитись її мобільний телефон, бити кулаками, від чого вона впала та вдарилась. Коли піднялась, побачила, що він прибіг з кухні з ножем, розмахнувся рукою на намагався нанести удар ножем у верхню частину грудної клітини, від чого вона закрилась руками і він порізам ножем їй руки. ОСОБА_6 продовжував наносити їй удари, порізав вухо, шию, руки, якими вона продовжували закриватись, кричав, що вб'є. Вона в цей час кричала, просила «не треба». На якийсь час він зупинився та відійшов у бік кухні і вона стала вибігати з будинку. ОСОБА_6 закричав «куди», почав наздоганяти, вхопив за руку і вже в дворі відчула сильний ріжучий удар у бік. Весь час вона кричала, щоб її почули. Добігла до хвіртки, яку він закривав перед нею та штовхнув. В цей час з будинку через вулицю почала бігти його мати. Вона розвернулась та через сусідній город вибігла на вулицю. Пам'ятає, що на вулиці втрачала на деякий час свідомість. ОСОБА_6 наздогнав її вже біля двора своєї матері, схопив за голову та почав великими пальцями рук давати на очні яблука. Люди почали кричати, після чого він її залишив. Їй надали допомогу і швидкою доправили до лікарні.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що під час затримання ОСОБА_6 відмовився підкоритись їх з ОСОБА_11 вимогам та дозволити надягнути наручники, почав лаятись, пручатись, ударив його кулаком руки в область лівого плеча. Під час надягання наручників пошкодив йому палець руки.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що почула крики в подвір'ї сина та побігла на допомогу, бо син зі співмешканкою інколи сварились. Коли підбігла до двора, хвіртка була зачинена, вона стала на лавочку у і дворі побачила свого сина з руками у крові, на голові у нього також була кров. Потім на вулиці вибігла ОСОБА_3, у якої на руках та на голові була кров. Вона кричала «ОСОБА_3 тікай». Вони з донькою надали тій медичну допомогу, викликали швидку.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що потерпіла ОСОБА_3 була доставлена до лікарні у вкрай тяжкому стані з характерними для порізів ножем ранами. Була забійна рана на голові. Найбільш тяжке поранення виявилось у поперековому відділі, воно було проникаючим, була пошкоджена печінка. Потерпілій було перелито біля 500 мл крові, а потім проведено оперативне втручання. Крім того, були ознаки травматичного шоку. Не виключає настання смерті при несвоєчасному наданні медичної допомоги.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_13 суду пояснив, що виявлені у потерпілої ушкодження кваліфіковані як тяжкі не лише за проникаючим характером, а за ознакою небезпеки для життя. Удар, нанесений ножем у поперекову ділянку знизу догори був зі значним прикладенням сили, про що свідчить перерізання 12 ребра. За матеріалами медичної документації стан її був вкрай тяжкий і реальна загроза для життя без медичної допомоги існувала.

Крім часткового визнання обвинуваченим своєї вини, свідчень свідків та експерта, його вина у скоєнні злочинів підтверджується матеріалами справи: висновками судово-медичних експертиз про наявність у потерпілого ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень, у потерпілої ОСОБА_3 - тяжких тілесних ушкоджень; протоколом відтворення обстановки обставин події з участю потерпілої ОСОБА_3, під час якого вона розповіла про механізм нанесення їй ударів ОСОБА_6; висновком судово-медичної експертизи про відповідність цього механізму отриманим ушкодженням; протоколом огляду місця події, під час якого у дворі вилучений кухонний ніж зі слідами крові.

Таким чином суд вважає, що винність обвинуваченого у скоєнні злочинів у судовому засіданні доведена повністю.

Пояснення обвинуваченого про те, що він не мав наміру на вбивство потерпілої суд оцінює як намагання зменшити свою роль у скоєному, оскільки ці пояснення спростовуються фактичними обставинами справи, поясненнями потерпілої. Намагання пошкодити життєво-важливі органи ОСОБА_3 обвинувачений здійснив ще у будинку, з якого вона втекла. Свої дії він не припинив, наздоганяв потерпілу, продовжував наносити удари і удар у поперекову ділянку спричинив зі значною силою. При цьому, наносячи удари в область голови, вуха, шиї, попереку, намагаючись вдарити у грудну клітину, спрямовував свої удари таким чином, що це завідомо могло призвести до смерті людини.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст.15 ч.3 ст.115 ч.1 КК України, оскільки він скоїв незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_3

За ст. 342 ч.2 КК України, оскільки він вчинив опір працівникам правоохоронного органу ОСОБА_9 та ОСОБА_14 при виконанні ними службових обов'язків.

За ст. 345 ч.2 КК України, оскільки він умисно заподіяв працівнику правоохоронного органу ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням тим службових обов'язків.

При визначенні обвинуваченому міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, які відносяться до злочинів невеликої, середньої тяжкості та особливо тяжких злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно.

До пом'якшуючих його покарання обставин суд відносить активне сприяння розкриттю злочинів.

До обставин, що обтяжують покарання суд відносить рецидив злочинів.

Цивільний позов прокурора за лікування потерпілої ОСОБА_3 підлягає повному задоволенню.

В частині вирішення цивільного позову самої потерпілої ОСОБА_3 суд виходить з наступного. В частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 730 грн. позов підлягає задоволенню, оскільки підтверджений наданими документами. Визнається обвинуваченим. В частині стягнення моральної шкоди суд враховує те, що обвинувачений також його визнає повністю, однак при винесенні рішення слід врахувати не лише глибину та тяжкість моральних страждань. Потерпіла дійсно їх перенесла та продовжує переносити. Відчувала фізичний біль, завдана шкода її здоров'ю, яка може потягнути за собою його погіршенню у майбутньому. Однак, сума відшкодування повинна бути зменшена, враховуючи як фактичні обставини справи так і принцип розумності та реальності.

Речові докази по справі підлягають вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд

Засудив:

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.15 ч.3 ст.115 ч.1, ст.342 ч.2, ст.345 ч.2 КК України і призначити йому за цими законами покарання:

За ст.15 ч.3 ст.115 ч.1 КК України - у вигляді семи років шести місяців позбавлення волі.

За ст.342 ч.2 КК України - у вигляді арешту строком шість місяців.

За ст.345 ч.2 КК України - у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначити покарання у вигляді семи років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання даного покарання з покаранням за вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 28 серпня 2013 року остаточно визначити до відбуття покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 21 березня 2014 року.

У строк відбуття покарання зарахувати сім місяців шістнадцять днів: період перебування під вартою з моменту фактичного затримання з 5 серпня 2013 року по 27 серпня 2013 року включно та з 28 серпня 2013 року по 20 березня 2014 року включно - за вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 28 серпня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в особі Фінансового управління Краснопільської РДА (р/р 31418544700172 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код доходів 24060300 «інші надходження», код отримувача 23635238) дві тисячі одинадцять грн. 20 коп. витрат за лікування потерпілої.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 сімсот тридцять грн. відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та тридцять тисяч грн. відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Речові доказ по справі: кухонний ніж зі слідами крові та підодіяльник - знищити; аркуш з записами ОСОБА_6, що знаходиться у кримінальному провадженні, залишити зберігати у провадженні.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не змінювати і залишити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - в той же строк з моменту вручення його копії.

Судді О.М. Моісеєнко

І.В. Дашутін

В.І. Куц