Рішення № 37903688, 20.03.2014, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Справа№ 133/3786/13-ц

2/133/52/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.03.2014 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого Навроцького А. П.

при секретарі Сологуб Л.А.,

з участю: адвоката ОСОБА_1,

представників відповідача Чернеги Н.І., ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятин

справу за позовом ОСОБА_4 до редакції газети «Вісник Козятинщини» про стягнення грошової компенсації за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2013 року ОСОБА_4 до редакції газети «Вісник Козятинщини» про стягнення грошової компенсації за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 11470 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала в позовній заяві наступне.

В газеті «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_5 за НОМЕР_1 в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4 під авторством ОСОБА_6, на сторінці 12 була опублікована фотографія з місця події.

Зазначену фотографію в числі інших фотографій з місця події було нею (позивачем) розміщено на її сторінках в соціальних мережах:

1)«Одноклассники» ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2)«Фейсбук» ІНФОРМАЦІЯ_2;

3) «ВКонтакте» ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідних групах, звідки, на її (позивача) переконання, працівниками відповідача й було скопійовано зроблену нею фотографію та опубліковано у вказаному номері газети «Вісник Козятинщини».

Причому, при опублікуванні цієї фотографії відповідачем навіть не було зроблено посилання на її автора, хоча у всіх джерелах, де її фотографія була розміщена, таке посилання є.

Дозволу на використання опублікованої відповідачем зробленої нею фотографії вона (позивач) ні редакції газети «Вісник Козятинщини», ні кореспондентам газети не надавала.

Таким чином відповідачем було порушено її авторське право на фотографічний твір .

При цьому посилається на наступне.

Відповідно до ст.418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору (ст.421 ЦК України).

Згідно ст.423 ЦК України особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності.

Майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (до якої приєдналася Україна), статті 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі Закон N 3792-XII) статті 433 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, охороняються як об'єкти авторського права.

Статтею 435 ЦК України визначено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Авторське право виникає з моменту створення твору (ст.437 ЦК України).

Статтями 438 та 440 ЦК України встановлено, що автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу, а також право:

1) вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

2) забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору;

3) обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору;

4) на недоторканність твору.

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Статтею 441 ЦК України зазначено,що використанням твору є,зокрема, його опублікування (випуск у світ) та відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.

Твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації. Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншим законом (ст.442 ЦК України).

Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом (ст.443 ЦК України).

Законом передбачено випадки правомірного використання твору без згоди автора (ст.444 ЦК України), однак в даній ситуації вказана норма закону не може виправдати дії відповідача.

Хоча відповідно до ч.2 ст.444 ЦК України, особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором (ст.431 ЦК України).

Статтею 432 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

- застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

- опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Згідно ст. 52 Закону N 3792-XII Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, та опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ст.21 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції. Редакція діє на підставі свого статуту та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником (співзасновниками). Редакція друкованого засобу масової інформації набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 р. N 5515-VI з 1 січня 2013 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1147,00 грн. на місяць.

При цьому позивач посилається на положення ст.ст. 15, 16 , 440 443, 432 ЦК України, ст. 52 Закону N 3792-XII Закону України "Про авторське право і суміжні права" ,

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 і її представник позов підтримали, підтвердили обставини, що вказані в позовній заяві.

В судовому засіданні представники відповідача позов не визнали.

В своїх поясненнях і письмових запереченнях проти позову (а.с.20-21) зазначили, що редакція газети «Вісника Козятинщини» заперечує проти позову у повному обсязі, оскільки 25 серпня 2013 року між редакцією «Вісник Козятинщини» та ТОВ «Видавництво «РІА», в особі директора ОСОБА_5, яке володіє авторськими правами на створення в наслідок службового доручення працівниками газети «РІА-К» фотозображення, було укладено договір на безоплатне використання фотографічних творів. За цим договором ТОВ «РІА-К» передало безплатно права на використання фотографічних творів, які мали статус службових творів.

Згідно акту приймання-передачі фотографічного твору від 25.08.2013 року уповноважені особи розпорядника та користувача по згаданому вище договору відповідно передали та прийняли фотографічний твір, на якому зображена пожежа магазинів у м.Козятин, яка мала місце 23.08.2013 року №ІМС_6633 у форматі JРЕG.

Таким чином, спірне фотозображення є фотографічним твором, на який розповсюджується режим авторського права ТОВ «Видавництво «РІА».

Відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

До предмету доказування у справі входить такий юридичний факт, як авторство, оскільки відповідач ставить під сумнів факт авторства позивача.

Згідно з п.10ч.1,ст.8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та п.І.ч.1 ст.. 433 ЦК України до об'єктів авторського права належить фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії.

Статтею 11 Закону України „Про авторське право і суміжні права" та ст.43 5 ЦК України передбачено, що первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виконання і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення.

Таким чином, використання (опублікування) фотографічного товару було здійснено відповідачем відповідно до умов Договору № 02471583-25-08-13, у відповідності до чинного законондавства та без порушення майнових та немайнових прав автора.

А тому, представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

З матеріалів справи встановлено наступне.

В газеті «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_5, за НОМЕР_1, в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4 під авторством ОСОБА_6, на сторінці 12 була опублікована чорно-біла фотографія з місця події.

(а.с.6,7)

Позивач разом із позовною заявою надала кольорову фотографію пожежі невідомого об'єкту, зображення на якій за загальними ознаками досить схоже на зображення на чорно-білій фотографії з місця події у вищевказаній статті газети «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_5, за НОМЕР_1.

(а.с.8)

Відповідно до договору на безоплатне використання фотографічних творів від 25 серпня 2013 року, укладеного між ТОВ «Видавництво «РІА» і комунальним підприємством «Вісник Козятинщини», ТОВ «Видавництво «РІА» передало безплатно комунальному підприємству «Вісник Козятинщини» право на використання фотографічних творів, які створені працівниками цього товариства у процесі виконання ними своїх посадових обов'язків.

(а.с.22,23)

Відповідно до акту приймання-передачі фотографічного твору від 25.08.2013 року уповноважені особи розпорядника та користувача по згаданому вище договору відповідно передали та прийняли фотографію пожежі магазинів, яка сталася в ніч на 23.08.2013 року №ІМС_6633, у форматі JРЕG.

(а.с.24)

10 вересня 2013 року позивач звернулася до відповідача із зверненням, а по суті, із претензією із вимогою виплатити їй компенсацію за порушення її авторського права на фотографію, опубліковану в газеті «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_5, за НОМЕР_1, в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4, під авторством ОСОБА_6, в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, та надрукувати в найближчому номері цієї газети інформацію проте, що редакцією було порушено авторське право позивача при публікації вищевказаної фотографії.

(а.с.45,46)

Публікація фотографії пожежі була розміщена в газеті «Місто», НОМЕР_2, від ІНФОРМАЦІЯ_7, у статті «ІНФОРМАЦІЯ_6», де є посилання редакції газети на фото, здійснене ОСОБА_4.

(а.с.47,48)

Позивач надала ще декілька фотографій із вищевказаної пожежі в ніч на 23 серпня 2014 року із фотоапарата за серійним № 1530609511, серед яких є фотографія, зображення на якій за загальними ознаками досить схоже, на зображення на чорно-білій фотографії з місця події у вищевказаній статті газети «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_5, за НОМЕР_1 та копію гарантійного талона на фотоапарат, із серійним № 1530609511 .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Проте, позивач, звернувшись в суд із цим позовом, не довела належними і допустимими доказами обставин, на які вона посилається в позовній заяві.

Як слідує із змісту позовної заяви і пояснень позивача, вона вважає себе автором вищевказаної фотографії, яка була опублікована у вищевказаній статті газети «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_5, за НОМЕР_1..

В той же час, позивач в позовній заяві зазначила, що на її переконання, зроблену нею фотографію працівниками відповідача було скопійовано із її сторінок в соціальних мережах.

Як вбачається із наданих позивачем кольорових фотографій пожежі, зображення на одній із них за загальними ознаками є досить схожим на зображення на чорно-білій фотографії з місця події у вищевказаній статті газети «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В даному випадку предметом доказування відповідно до ч.3 ст. 60 ЦПК України є ідентичність фотографій розміщених у вищевказаній статті газети «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_5 та фотографій, наданих позивачем і розміщених нею у соціальних мережах.

Проте, позивач не надала належних доказів того, що ці фотографії є ідентичними. Тобто, позивач не надала доказів того, що у вищевказаній статті газети «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщена саме її (позивача) фотографія.

Крім того, відповідно до договору на безоплатне використання фотографічних творів від 25 серпня 2013 року, укладеного між ТОВ «Видавництво «РІА» і комунальним підприємством «Вісник Козятинщини», ТОВ «Видавництво «РІА» передало безплатно комунальному підприємству «Вісник Козятинщини» право на використання фотографічних творів, які створені працівниками цього товариства у процесі виконання ними своїх посадових обов'язків, а відповідно до акту приймання-передачі фотографічного твору від 25.08.2013 року уповноважені особи розпорядника та користувача по згаданому вище договору відповідно передали та прийняли фотографію пожежі магазинів, яка сталася в ніч на 23.08.2013 року №ІМС_6633, у форматі JРЕG.

Вищевказаний договір не суперечить положенням ст..ст.32,32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», на даний час він судом не визнаний недійсним, а позивач не надала доказів того, що вищевказаний акт приймання-передачі фотографічного твору від 25.08.2013 року є фіктивним.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Таким чином, позивач звернулася в суд із позовом про захист сумнівного права.

Керуючись ст.ст.208, 209,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволення позову ОСОБА_4 до редакції газети «Вісник Козятинщини» про стягнення грошової компенсації за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності,

Повний текст рішення буде складено включно до 25 березня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно:

Суддя - Секретар -

Дата документу 20.03.2014 року.