Ухвала суду № 37903547, 19.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17392/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НК-ГРУП» до Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, третя особа: Державна податкова інспекція у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «НК-ГРУП» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), третя особа - Державна податкова інспекція у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дії Головного управлінням Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо проведення аналітичного дослідження фінансових операцій ТОВ «НК-Груп» за 2012-2013 роки, оформленого висновком № 99/16-34348119 від 27.08.2013 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 02 грудня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2013 року головним державним ревізором-інспектором аналітичної роботи, моніторингу фінансових операцій та ведення баз даних управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління Міндоходів у місті Києві - ОСОБА_2 було проведено дослідження фінансових операцій, проведених за участю позивача за 2012-2013 роки.

За результатами даного дослідження було складено висновок № 99/16-34348119 від 27.08.2013 року, яким на підставі довідок-рахунків, прайс-листів та іншої документації було встановлено, що реалізація автомобілів здійснювалася за цінами, що є нижчими їх ринкової вартості.

В результаті даного дослідження, відповідач дійшов висновку, що заниження бази оподаткування з реалізації легкових автомобілів фізичним та юридичним особам ТОВ «НК-ГРУП» (вибірковим методом) складає 17 263 306, 59 грн., що призвело до заниження ТОВ «НК-ГРУП» податку на додану вартість протягом 2012-2013 років в розмірі 2 452 661,32 грн. Таким чином, позивачем було порушено п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України».

На підставі такого висновку було порушено кримінальне провадження № 32013110050000164 від 02.09.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, відносно службових осіб ТОВ «НК-Груп», а саме, відносно ОСОБА_3

В якості свідка судом першої інстанції було допитано старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві ОСОБА_4, у зв'язку з тим, що у матеріалах справи знаходиться ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 15.10.2013 року (№ 756/14483/13-к, № 1-кс/756/1076/13) про надання дозволу на обшук ТОВ «НК-Груп». Ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 15.10.2013 року була прийнята за клопотанням старшого слідчого Луценка І.М. В даній ухвалі містяться посилання слідчого та прокурора на обставини, які слугували для Оболонського районного суду міста Києва підставою щодо задоволення клопотання про надання дозволу на обшук ТОВ «НК-Груп». В результаті допиту судом свідка ОСОБА_4, він своїми показаннями спростував обставини, що були викладені в ухвалі Оболонського районного суду міста Києва від 15.10.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду даної справи, відносно ОСОБА_3 кримінальне провадження не порушувалося та повідомлення про підозру останньому не вручалося.

Третьою особою до відповідача було направлено лист № 3735/8/07-05 від 13.08.2013 року з проханням провести фінансове дослідження позивача. До даного листа додаються довідки - рахунки. Але, колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту даного листа не можливо встановити кількість та реквізити довідок-рахунків, переданих відповідачу. Також, судом встановлено, що інших документів для фінансового дослідження відносно позивача не надавалося відповідачу.

Також, на підставі наявних у справі доказів, інших документів, на які інспектор Місяць С.М. посилається у висновку (відомості НПП ВАЗ м. Києва, підпорядковані УДАІ ГУ МВС України, прайс-листи у автосалоні ТОВ «НК-Груп», інтернет-сайти (nextcar.ua)), їй з листом не передавалися.

На виконання вимог ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 15.10.2013 року відповідачем було надано лист від 30.08.2013 року № 260/7/26-15-16-02-07 Головного управління Міндоходів у місті Києві, яким до Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів України було направлено довідку на 59 арк. (оскаржуваний висновок викладений на 59 арк.).

З даного листа вбачається, що документи, які використовувалися у дослідженні, відповідачем до ДПІ у Оболонському районі міста Києва не направлялися.

ДПІ у Оболонському районі міста Києва листом від 25.11.2013 року зазначає, що матеріали, які стали підставою для складання висновку № 99/16-34348119 від 27.08.2013 року - відсутні.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок був складений на підставі невідомих документів та припущень ревізора-інспектора. Результати дослідження № 99/16-34348119 від 27.08.2013 року та викладені у ньому висновки не відповідають дійсності, суперечать матеріалам справи, поясненням сторін та ґрунтуються на невідомих матеріалах, що не були надані суду без поважних причин.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що права контролюючих органів регламентовані статтею 20 Податкового кодексу України, за межі яких працівники податкового органу не мають права виходити.

Так, згідно пп. 20.1.4. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Оскаржувані дії відповідача не були ні звіркою, ні перевіркою. Матеріалами справи та показаннями свідків встановлено, що перевірка позивача не проводилася, хоча вивчати первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства згідно п. пп. 20.1.6. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право лише під час проведення перевірки (звірки), яка в даному випадку не призначалася та не проводилася.

Згідно вимог Податкового кодексу України відносно платників податків контролюючий орган має право складати лише протоколи та акти за результатами перевірки, складання висновків фінансового дослідження відносно платників без проведення перевірки чинним законодавством не передбачено.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковим законодавством не передбачено повноважень на проведення фінансових досліджень платників податків без їх відома та складання за їх результатами висновків без призначення та проведення перевірки платника податків, використання при цьому документів, отриманих інспектором-ревізором невстановленим шляхом та сумнівного змісту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів як законність своїх дій під час складання висновку, так і не довів наявність викладених у висновку фактів відносно ТОВ «НК-ГРУП». За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 25.03.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.