Постанова № 37903514, 19.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15006/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2013 року № 0004552207, № 0004542207, № 3281102.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 07 листопада 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2013 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Укрмедсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, за результатом якої складено акт від 29.08.2013 року № 762/2207/30637748 (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.09.2013 року:

№ 0004552207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 169 574,0 грн. (за основним платежем 169 573 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,0 грн.);

№ 0004542207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 426 411 грн. (за основним платежем 375 208 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 51 203 грн.);

№ 3281702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 11 057,89 грн. (за основним платежем 8 846,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 211,58 грн.).

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки відповідач посилається на наявність у позивача простроченої кредиторської заборгованості, яка (на думку відповідача) значилася на початок 31.03.2011 року з посиланням на оборотно - сальдову відомість по рах. 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками». Даний висновок є необгрунтованим, з огляду на наступне.

Частиною 1, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Підставою для визначення відповідачем заниження податкового зобов'язання з податку прибуток за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року стало визнання укладених позивачем правочинів на придбання робіт, послуг та товарно-матеріальних цінностей у TOB «Альтаріон», TOB «Ново-Світ» нікчемними та такими, що не створюють реальних правових наслідків.

Підставою для визначення відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість за травень, червень місяці 2012 року стало зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 809729,00 грн. внаслідок визнання укладених позивачем правочинів на придбання, робіт та товарно - матеріальних цінностей нікчемними - такими, що не створюють реальних правових наслідків.

Висновок відповідача щодо нікчемності укладених правочинів ґрунтується виключно на отриманих податковим органом актів, а саме:

з УПМ ДПС у місті Києві акт від 10.12.2012 року, в якому зазначено про вирок Печерського районного суду міста Києва у відношенні директора TOB «Альтаріон» ОСОБА_2 згідно якого останнього визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2012 року;

з ДПІ у Суворівському районі міста Одеси акт від 16.02.2012 року № 188/23-1/37351009 про неможливість проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам з TOB «Ново - Світ» за період червень 2011 року, серпень-вересень 2011 року;

з ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів міста Києва акт від 16.05.2011 року № 518/23-3/37194300 про результати документальної невиїзної перевірки TOB «Аскаролін» за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року.

Зазначені в акті перевірки порушення в частині завищення податкового кредиту виникли у зв'язку із придбанням:

у TOB «Альтаріон» послуг по організації та проведенню тренінгів та послуги медичних представників на загальну суму 658433,00 грн., у тому числі ПДВ - 131687,00 грн.;

у TOB «Ново-Світ» ручок з зображенням на загальну суму 21583,00 грн., у тому числі ПДВ - 4317,00 грн.;

у TOB «Альтаріон» неконкретизованих операцій (маркетингові послуги по дослідженню ринку та інформуванню лікарів та провізорів про медичні препарати) на загальну суму 206 460,00 грн., у тому числі ПДВ - 34 410,00 грн.

Керуючись ч. 1, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) та з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, слід зазначити, що придбання робіт та товарно - матеріальних цінностей підтверджено всіма необхідними первинними документами, а саме: видатковими накладними; прибутковими накладними: довіреностями на отримання ТМЦ; актами приймання - передачі робіт; податковими накладними; актами списання товарно - матеріальних цінностей у будівництво; актами введення в експлуатацію об'єктів; банківськими виписками, що підтверджують перерахування грошових коштів за придбані послуги; регістрами бухгалтерського та податкового обліку позивача; іншими документами обліку, які у своєму складі містять всі передбачені законодавством реквізити та повністю підтверджують реальність здійснених господарських операцій.

Відповідачем в акті перевірки не заперечується наявність первинних документів, що підтверджують взаємовідносини позивача з TOB «Альтаріон», TOB «Ново-Світ», з придбання робіт, послуг, товарно - матеріальних цінностей та їх використання у господарській діяльності платника податків.

Водночас, у висновку акту перевірки зазначається про завищення податкового кредиту внаслідок відсутності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують понесені витрати п.198.6, ст.198, п.201.4, п.201.6, ст.201 ПК України, що суперечить матеріалам перевірки та фактичним обставинами справи.

Зокрема, п. 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то, зокрема, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання та не пов'язується з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету.

В даному випадку формування податкового кредиту здійснювалося позивачем по розрахункам TOB «Альтаріон». TOB «Ново-Світ», TOB «Аскаролін», що виступали першими контрагентами в ланцюгу постачання товарів (послуг).

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач в своєму акті перевірки не спростував той факт, що на час здійснення господарських операцій між позивачем та TOB «Альтаріон», TOB «Ново-Світ», TOB «Аскаролін», останні були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також були зареєстровані платниками податку на додану вартість та своєчасно подавали до податкового органу податкові декларації з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (зі змінами та доповненнями) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Тобто, у даному випадку позивач мав законодавчо встановлене право на формування податкового кредиту по податкових накладних, які виписані TOB «Альтаріон», TOB «Ново-Світ», TOB «Аскаролін» у 2010 - 2012 року.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Оскільки здійснення позивачем господарських операцій підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, як того вимагає п. 198.6, ст. 198, п. 201.4. п. 201.6, п. 201.10, ст. 201 ПК України та відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то твердження відповідача щодо неправомірності формування податкового кредиту неґрунтується на вимогах податкового законодавства України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в акті перевірки не зазначено, якій саме нормі Закону не відповідають укладені між TOB «Альтаріон», TOB «Ново-Світ», TOB «Аскаролін» правочини, що унеможливлює вважати їх нікчемними (такими що не спрямовані на настання реального результату).

Тобто, укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

За змістом ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК України, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

В акті перевірки однією з додаткових підстав встановлення нікчемності правочинів. укладених між позивачем та контрагентами є висновки відповідача про відсутність у таких осіб необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Колегія суддів зазначає, що такі висновки відповідача, на підставі яких ним було встановлено безтоварність операцій відносно ТО В «Альтаріон», TOB «Ново-Світ», TOB «Аскаролін» не можуть ґрунтуватися тільки на твердженні про неспроможність здійснити вказаними суб'єктами господарювання ті господарські операції, які відображені ними в обліку, оскільки в них відсутні власні трудові ресурси та виробничі потужності, основні фонди та інші активи.

Відсутність власних трудових ресурсів, певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування тощо у контрагентів позивача по І та II ланцюгу постачання не можуть бути належним доказом неспроможності останніх виконати операції по наданню послуг, оскільки відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, транспортних засобів, найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів.

Позивач у повному обсязі виконав усі передбачені законодавством умови та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Стосовно твердження відповідача про донарахування податку з доходів фізичних осіб в частині утримання сум податку, а саме: «перерахуванням коштів фізичним особам які обрали систему стати єдиного податку своїх доходів без одержання дозволу на виконання робіт, сплачених підприємством» то воно є непідтвердженим документами.

Що стосується вироку Печерського районного суду міста Києва у відношенні директора TOB «Альтаріон» ОСОБА_2, згідно якого останнього визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Чинним законодавством України на платника податків, не покладено обов'язку в подальшому, за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 11.09.2013 року № 0004552207, № 0004542207, № 3281102.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.