Рішення № 37903439, 26.03.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2014 р. Справа № 926/1305/13.

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Чернівецької міської ради

про визнання частково недійсним договору оренди землі

Суддя Скрипничук Iван Васильович

Представники:

позивача - ОСОБА_2, довіреність № 1 від 24.12.2013;

відповідача - Лелюк Х.М., довіреність № 01-02-18/1176 від 19.11.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1, звернувся з позовом до Чернівецької міської ради про визання недійсними пунктів 11.1, 12.4 та додатку №2 договору оренди землі №8260 від 28.12.2012.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає наступне. Так, пунктом 11.1 договору оренди землі передбачено, що орендар (підприємець ОСОБА_1) сплачує одноразовий внесок у сумі 79048,41 грн. на розвиток соціально-культурної інфраструктури м.Чернівці на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м.Чернівці до 31.12.2013 р. В додатку №2 до договору оренди землі №8260 від 28.12.2012 р., який згідно з п. 13.4.2 договору є його невід'ємною частиною, наведено розрахунок суми одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури міста Чернівців за період з 17.07.2008 р. по 27.12.2012 р. та визначено зобов'язання орендаря ідентичне наведеному в п.11.1 договору. В п.12.4 договору визначена відповідальність орендаря у вигляді пені за несвоєчасну сплату одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м.Чернівці.

Як вважає позивач, господарські зобов'язання, що визначені в п.11.1 договору та додатку №2 до договору, а також в п.12.4 договору такими, що не відповідають вимогам закону, відтак є недійсними.

Відповідач позовні вимоги не визнає, так як на підставі рішення 30 сесії Чернівецької міської ради VІ скликання від 29.11.2012 № 667 між підприємцем ОСОБА_1 та Чернівецькою міською радою 21 грудня 2012 року укладено договір оренди землі № 8260 на оренду земельної ділянки площею 0,0165 га для обслуговування нежитлового приміщення на АДРЕСА_2, власником якого, згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.07.2007, є ОСОБА_1 Відповідно до пункту 18 вищезазначеного рішення міської ради позивача зобов'язано сплатити кошти в еквіваленті орендної плати за фактичне користування земельної ділянкою з 17.07.2008 на розвиток інфраструктури м. Чернівці відповідно до умов договору.

Крім того, типова форма договору оренди землі затверджена додатком до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 № 715, зі змінами, внесеними рішеннями від 28.07.2011 № 221 та від 29.03.2012 № 467.

Ухвалою суду від 04.02.2014 зупинено провадження у даній справі до вирішення Вищим господарським судом України справи № 926/742/13 за позовом приватного підприємства "Граніт-Девелопмент" до Чернівецької міської про визнання недійсним договору оренди землі № 7688 від 20.02.2012 в частині п.п. 11.1, 12.4 та додатку № 2, якими передбачено обов'язок сплатити одноразовий внесок на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівці.

11.03.2014 позивач звернувся з клопотанням про поновлення провадження у даній справі, оскільки Вищий господарський суд постановив рішення у справі № 926/742/13.

Ухвалою суду від 11.03.2014 провадження у даній справі поновлено та призначено її до розгляду на 18.03.2014.

У засіданні суду 18.03.2014 за участі представників сторін оголошено перерву до 26.03.2014.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 між фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та Чернівецькою міською радою (відповідач) укладено договір оренди землі за № 8260 на оренду земельної ділянки площею 0, 0165 га для обслуговування нежитлового приміщення на АДРЕСА_2, власником якого, згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.07.2007, є ОСОБА_1

Оспорюваним пунктом 11.1 вище вказаного договору передбачено, що орендар (позивач) сплачує одноразовий внесок у сумі 79048,41 грн. на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівці на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м. Чернівці. Даний одноразовий внесок орендар сплачує до 31.12.2013.

У додатку №2 до договору оренди землі № 8260 від 18.12.2012, який відповідно до п. 13.4.2 договору є його невід'ємною частиною, визначено розрахунок суми одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівці за період з 17.07.2008 по 27.12.2012 та визначене зобов'язання орендаря, яке вказане в п. 11.1 договору.

В оспорюваному п. 12.4 договору визначена відповідальність орендаря (позивач) у вигляді пені за несвоєчасну сплату одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівці.

Однак, суд вважає, що зобов'язання визначені в пунктах 11.1 та 12.4 договору, а також додатку №2 до договору підлягають визнанню недійсними з урахуванням наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набув чинності 12.03.2011, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування. Вказаною статтею Закону визначені суб'єкти, які можуть бути залучені до сплати коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту - це замовники, які мають намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті.

Укладаючи договір оренди землі № 8260 від 28.12.2012 Чернівецька міська рада (відповідач) діяла відповідно до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці, затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 за № 715, про що зазначено в преамбулі договору.

Відповідно до п. 4.9 названого положення орендар сплачує одноразовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста за фактичне користування земельною ділянкою з дати прийняття рішення сесії про надання йому дозволу на складання проекту відведеної земельної ділянки в оренду за рахунок земель запасу міста до дати укладення договору оренди землі.

Натомість, Законом України «Про оренду землі», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами не передбачено здійснення одноразових або будь-яких інших внесків на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста при укладені договорів оренди землі.

Враховуючи зазначені норми законодавства та умови договору оренди землі, суд погоджується із зауваженнями позивача, що оспорювані пункти договору не ґрунтуються на вимогах закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким передбачено обов'язок сплати внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, лише при намірі щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, чого в даному випадку, як встановлено судом у процесі розгляду спору, не відбувалось.

Також, відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону, будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ. прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього закону, прийняті до набрання чинності цим законом, підлягають приведенню у відповідність із цим законом.

Таким чином, встановлені в п.п. 11.1, 12.4 договору та додатку №2 до договору зобов'язання щодо сплати внеску та розміру відповідно до «Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях» не відповідають вимогам ні локального нормативного акту, ні закону.

Крім того, суд зауважує також, що оспорюваний додаток №2 до договору оренди землі від 28.12.2012 не вчинений у формі правочину, а саме складений та підписаний лише в односторонньому порядку представниками Чернівецької міської ради.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 179 ГК України при укладені господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Узагальнюючи, суд вважає, що при зазначених обставинах є всі правові підстави для задоволення позову.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2014 у справі № 926/742/13 .

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними пункти 11.1, 12.4 та додаток №2 до договору оренди землі №8260 від 28.12.2012, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Чернівецькою міською радою.

3. Стягнути з Чернівецької міської ради, місцезнаходження: плоша Центральна, 1, м. Чернівці, код 36068147 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 (ід.н. НОМЕР_1) 1147 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 28.03.2014.

Суддя І.В. Скрипничук