Ухвала суду № 37902955, 26.03.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"26" березня 2014 р. Справа № 0670/434/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Сидорук Р.М. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" грудня 2013 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 р. позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі-ОДПІ) від 22.08.2011 року № 0000792340, № 0000802340 та від 20.10.2011 року № 0000972340.

Апелянт в апеляційні скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами планової виїзної документальної перевірки ОДПІ питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" (далі-Товариство) за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року та на підставі акту перевірки № 104/23-10/30477405 від 08.08.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0000802340 від 22.08.2011 року; №0000972340 від 20.10.2011 року;№0000792340 від 22.08.2011 року.

Згідно вказаних документів Товариством порушено пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1. п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6 пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94- ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Папір-Мал" занижено податок на прибуток на загальну суму 2 723 772, 00 грн. в тому числі за 2010 рік на суму 2 338 097, 00 грн., за І-й квартал 2011 року на суму 385 675 ,00 грн.; пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (із мінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Папір-Мал" занижено суму податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 327 949, 55 грн., за травень 2010 року у розмірі 195 529, 18 грн., за червень 2010 року у розмірі 153 581, 97 грн., за липень 2010 року у розмірі 48 278, 80 грн., за серпень 2010 року у розмірі 60 163, 28 грн., за вересень 2010 року у розмірі 212 485, 00 грн.; пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.4 ст.201, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ та за березень 2011 року у розмірі 56 469, 78 грн.

Підставою для вказаних висновків є невизнання податкового кредиту за операціями із отримання макулатури від ПП "Вторес Груп" у квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні 2010 року та від ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп" у березні 2011 року. За висновком податкового органу, укладені із ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп" договори купівлі продажу макулатури є правочинами, які порушують публічний порядок та відповідно до п.1, п.2 ст.215, п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, так як позивачем не надано будь-яких документів, які підтверджують поставку товару постачальниками; неправомірне перенесення Товариством від'ємного значення об'єкту оподаткування до складу валових витрат. За висновком податкового органу, ТОВ "Папір-Мал" не врахувало результати попередніх планових виїзних документальних перевірок; неправомірне формування складу валових доходів та валових витрат. За висновком податкового органу позивачем занижено доходи від реалізації металобрухту, неправомірно сформовано залишки запасів товарів станом на 01.10.2010 року, занижено доходи від перерахунку курсових різниць, валові витрати на придбання товарів, які не використані у господарській діяльності, завищені валові витрати по договорам купівлі-продажу макулатури у постачальників ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп", завищені валові витрати понесені у зв'язку зі сплатою відсотків за користування кредитами та зі сплатою відсотків по облігаціям.

Судом встановлено, що Товариство є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 09386656 від 11.04.2000 року, перебуває на податковому обліку в Малинській ОДПІ. Між ТОВ "Папір-Мал" (який виступає як Покупець) та ПП "Вторес Груп", ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп" (які виступають як Продавці) укладено, відповідно, договори купівлі-продажу макулатури № 38 від 19 вересня 2007 року та № 36 від 01 листопада 2010 року у письмовій формі. Договори були підписані уповноваженими особами позивача та його контрагентами ПП "Вторес Груп", ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп".

Відповідно до пункту 1.1. Договору на підставі даних Договорів і в порядку передбаченому ними, Продавець (ПП "Вторес Груп", ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ "Папір-Мал") сировину, макулатуру, в подальшому іменовану Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього Договору. Сторони у господарських договорах домовились, що товар поставляється: у відносинах з ПП "Вторес Груп" за рахунок Продавця на склад Покупця, а у відносинах з ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп" на умовах DDU - Житомирська область, м. Малин, вул. Неманихіна, 2, у відповідності з правилами "Інкотермс" 2000, автомобільним транспортом. Транспортні витрати по доставці Товару включаються в ціну Товару.

За умовами поставки DDU (правила "Інкотермс" в редакції 2000): Продавець зобов'язаний надати не розвантажений товар у розпорядження Покупця або іншої особи названої покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

При цьому, пунктом 3.3. Договору № 36 від 01.11.2010 р. встановлено, що всі витрати, пов'язані з транспортуванням та доставкою Товару до пункту призначення відносяться за рахунок Продавця.

Пункт 2.1. Договору № 38 від 19.09.2007 року та пункт 4.1. Договору № 36 від 01.11.2010 року передбачає, що ціна за одиницю Товару вказується в специфікаціях, які додаються до Договору і є його невід'ємними частинами. Вартість товарної партії, що передається узгоджується сторонами додатково та підтверджується у виданих Продавцем товарно-транспортних документах на Товар.

На виконання умов цих Договорів, при кожній поставці макулатури, ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп" надавали ТОВ "Папір-Мал" видаткову накладну, товарно-транспортну накладну на товар та податкову накладну, копії яких наявні в матеріалах справи.

Приймання Товару позивач здійснював згідно актів приймання макулатури по кількості та якості в пункті отримання товару, які також наявні в матеріалах справи.

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп" були зареєстровані як платники податку на додану вартість та перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Видаткові та податкові накладні відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, пункту 201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засідання даний факт представники податкового органу не спростували, а погодилися, що всі податкові накладні складені з дотриманням названих вище вимог законодавства та були надані у повному обсязі Товариством під час перевірки.

Відповідно до копій платіжних доручень та карток рахунку 631 позивач розраховувався безготівковим шляхом за отриманий товар з своїми контрагентами ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп"", копії яких наявні в матеріалах справи.

Дослідивши представлені докази, суд надав їм належну правову оцінку, виходячи з приписів ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.7.1, пп.7.2.1, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5., пп.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.198.1., 198.2., 198.6. ст.198 Податкового кодексу України та вірно зазначив, що ці правові норми визначають можливість віднесення до складу витрат, на підставі яких може бути сформований податковий кредит, витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними і достатніми первинними документами. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість Закон України "Про податок на додану вартість" та Податковий кодекс України не передбачають. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Здійснення господарських операцій з контрагентами ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп"" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а їх купівля пов'язана з господарською діяльністю позивача, так як основним видом його діяльності за КВЕД є виробництво паперу та картону, а тому постачання макулатури є необхідним для здійснення господарської діяльності позивача.

Відтак, суд зробив правильний висновок, що доводи ОДПІ про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000802340 від 22.08.2011 року, не ґрунтуються на фактичних даних та є бездоказовими.

Щодо визнання нікчемними договорів, укладених Товариством з ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп", то виходячи з аналізу правових норм (ст.ст.203, 215, 228 ЦК України) зробив вірний висновок, що при визнанні договору нікчемним податковим органом не дотримано вимог зазначених норм, не встановлено вини та умислу Товариства, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладення угод з ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо "Консалтгруп" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Суду не представлено рішення у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Посилання ОДПІ в акті перевірки на протокол допиту засновника та директора ТОВ "С.Дж.Р.Груп" проведений старшим слідчим ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області Андрійчук Р.Б. по кримінальній справі № 69-107, за ознаками злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України, порушеної за фактом привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, як на підставу безтоварності господарських операцій позивача з контрагентами ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо "Консалтгруп" є безпідставним, оскільки, названа кримінальна справа закрита в цій частині. В ході розгляду справи з'ясовано, що реальне настання правових наслідків за вказаними правочинами підтверджено і не оспорюється висновками акту документальної перевірки - контрагенти Товариства виконали повністю взяті на себе зобов'язання з поставки макулатури, а останнє, в свою чергу, провело розрахунок за придбання ТМЦ. У своїй бухгалтерській та податковій звітності Товариством відображено вчинені операції, правомірно віднесено вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплачено податки.

У листі ДПА України № 20289/16-1617 від 29.09.2010 року зазначено, що при визнанні угод нікчемними податковий орган зобов'язаний аналізувати реальність здійснення господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Акт перевірки не містить жодних доказів, які б підтверджували, що зміст договорів купівлі-продажу макулатури не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання господарських зобов'язань, що виникли на підставі цього договору.

А, відтак, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Докази на спростування факту поставки макулатури ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо "Консалтгруп" ОДПІ не надано.

Посилання в актах перевірок на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних спростовуються приписами Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, листом Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України від 21.04.2010 року № 1802-04/09/19-10.

Щодо скасування повідомлення-рішення № 0000792340 від 22.08.2011 року, то суд з'ясував, що укладені ТОВ "Папір-Мал" з його контрагентами (ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп"") договори купівлі-продажу макулатури не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Факт передачі товару (набуття платником права власності) підтверджується наявними видатковими накладними. Зазначені видаткові накладні повністю відповідають вимогам до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року. Відповідно, віднесення до складу валових витрат сум, сплачених за товар, переданий за такими видатковими накладними, відповідає п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин); факт оформлення таких видаткових накладних беззаперечно свідчить про товарність правочинів, укладених платником з ПП "Вторес Груп" та з ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп", та, відповідно, про їх дійсність.

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), до валових витрат відносяться - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно ч.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. За своїм змістом ця норма Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає як підставу для відсутності валових витрат тільки випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, не підтверджених документально.

Стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлює вимог до форми або виду документів, які були б належними для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Тобто, завідомо вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язаними з такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (послуг, робіт) і охороною праці.

На це вказує п.5.11 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що встановлення додаткових обмежень по віднесенню витрат до складу валових витрат платника податків, крім зазначених у цьому Законі, не дозволяється.

Разом з цим представникам ОДПІ, які здійснювали перевірку Товариства на їх вимогу були надані документи, що підтверджують оприбуткування макулатури на його склади, а саме: відомості товарів на складах по партіям помісячно та відомості товарів на складах готової продукції помісячно, акти на списання ТМЦ (макулатури) помісячно, які підтверджують надходження товару (макулатури) і його зберігання на складі ТОВ "Папір-Мал" та в подальшому виготовлення з отриманої макулатури продукції, яку виготовляє позивач. Однак, податковий орган не надав належної оцінки вказаним документам і взагалі не прийняв їх до уваги.

Суд вірно зазначив, що висновок ОДПІ про здійснення діяльності ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп" спрямованої на надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ у ТОВ "Папір-Мал" є неаргументованим та документально не підтвердженим.

При розгляді справи встановлено, що на кожну поставку продукції, які відбувалися у перевіряємому періоді, контрагенти ПП "Вторес Груп" та ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп" виписували видаткові, товарно-транспортні та податкові накладні. На підставі накладних ТОВ "Папір-Мал" здійснювало розрахунки за отриманий товар. Тому Товариство не мало правових підстав не включати витрати на суму 4 989 933, 77 грн. по господарських операціях з придбання макулатури у ПП "Вторес Груп" та на суму 282 348, 90 грн. у ТОВ "Компанія "Онтаріо Консалтгруп" до валових.

В ході розгляду справи на вимогу суду надати ОДПІ обґрунтоване пояснення та розрахунок суми визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, а саме в якій частині порушення норм податкового законодавства вплинули на формування суми зазначеної у спірному податковому повідомленні, надано розрахунок, який не містить у собі відомостей, що дають можливість зрозуміти послідовність формування суми грошового зобов'язання, вказаного у спірному податковому повідомленні з урахуванням часток порушень норм податкового законодавства.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно підпункту 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий дохід включає - загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

У акті перевірки відповідач зазначає, що позивач не включив до валового доходу суму від реалізації металобрухту у розмірі 19 416, 00 грн. - за перше півріччя 2010 року. Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку ВД за період 2 квартал 2010 року, дана сума включена позивачем до валового доходу у другому півріччі 2010 року. У судовому засіданні відповідач не зміг надати пояснення та доказів на підтвердження правомірності зняття цієї суми з доходів позивача.

Суд дійшов вірного висновку, що ОДПІ безпідставно та помилково знімає з валового доходу позивача суму від реалізації металобрухту у розмірі 19 416, 00 грн.

Також, при розгляді справи встановлено, що Товариство не проводило протягом податкового року зміну оцінки балансової вартості іноземної валюти, що підтверджується наказами про облікову політику підприємства від 02.01.2007 року № 1-В, від 02.01.2008 року № 1-В, 05.01.2009 року № 1-В, від 05.01.2010 року № 7-В та від 04.01.2011 року № 3-1. У зв'язку з цим податковий орган безпідставно включив до валового доходу позивача 91 342, 00 грн. - курсову різницю за 2010 рік та 14 904, 00 грн. - курсову різницю за перший квартал 2011 року.

Суд вірно зазначив, що ОДПІ безпідставно застосовує положення п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, оскільки у перевіряємому періоді виплати винагород чи інших видів заохочень пов'язаним особам на ТОВ "Папір-Мал" не було.

Щодо заниження балансової вартості запасів станом на 01.10.2010 року, то суд вірно з цим не погодився. За результатами річної декларації за 2010 рік підприємство є збитковим. Отже, порушення п.5.9 ст.5 за 9 місяців звітного року виправляється за результатами річної декларації і не призводить до нарахувань податку на прибуток. Оскільки, дані, відображені платником податків у річній декларації, формуються станом на 01.01.2011 року, то вартість запасів станом на 01.10.2010 року, у річній декларації не відображається.

З огляду на викладене, позивачем було надано всі первинні документи, які підтверджують правомірність формування валового доходу та валових витрат, тому суд правильно визнав обґрунтованими вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000792340 від 22.08.2011 року та скасував його.

Судом встановлено, що у податковому повідомленні-рішенні № 0000972340 від 20 жовтня 2011 року відсутнє посилання на конкретну норму податкового законодавства, яка підтверджує правомірність визначення відповідачем суми 17 988 744, 00 грн. Відповідач пояснив, що на розмір суми грошового зобов'язання зазначеної у цьому повідомленні-рішенні вплинули збитки минулих років у розмірі 20 828 783, 00 грн., відображені у актах документальних перевірок дотримання вимог податкового та валютного законодавства попередніх перевіряємих періодів та валові витрати за І-й квартал 2010 року у розмірі 3 922 573, 00 грн. Зокрема, акт перевірки № 117/23-10117/30477405 від 05.08.2010 року та акт перевірки № 117/23-10/30477405 від 13.07.2009 року.

У судовому засіданні представники відповідача не надали пояснень з приводу відсутності нормативного обґрунтування визначеної суми грошового зобов'язання у спірному податковому повідомленні-рішенні № 0000972340 від 20.10.2011 року.

Під час судового розгляду суд зобов'язав відповідача надати обґрунтоване пояснення та розрахунок суми визначеного грошового зобов'язання, а саме в якій частині порушення норм податкового законодавства вплинули на формування суми зазначеної у оспорюваному податковому повідомленні-рішенні. Однак, наданий відповідачем розрахунок не містить у собі відомостей, які дають можливість зрозуміти послідовність формування суми грошового зобов'язання, вказаного у спірному податковому повідомленні з урахуванням часток порушень норм податкового законодавства.

За таких обставин суд дослідив правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення № 0000972340 від 20.10.2011 року у контексті пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР. Наразі, у цьому податковому повідомленні в обґрунтування визначеної суми грошового зобов'язання покладено лише акт перевірки № 104/23-10/30477405 від 08 серпня 2011 року.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд з'ясував, що у 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону. Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону про прибуток, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникло у 2010 році.

Відтак, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

При розгляді справи судом були досліджені наявні у матеріалах справи докази у тому числі акти перевірок попередніх періодів акт перевірки № 117/23-10117/30477405 від 05.08.2010 року та акт перевірки № 117/23-10/30477405 від 13.07.2009 року. З вказаних документів з'ясовано, що Товариство сформувало валові витрати минулих років у розмірі 24 751 356, 00 грн., які включають в себе: 20 828 783, 00 грн., що утворились за період з 4-го кварталу 2007 року по 1-й квартал 2009 року включно і складається з наступних сум: 33 137, 00 грн. валовий дохід за 1-й квартал 2009 року; 1 501 160, 00 грн. валові витрати за 1-й квартал 2009 року; 8 366 952, 00 грн. валові витрати за період з 4-го кварталу 2007 року по 2008 р.; 3 666 329, 00 грн. - валові витрати за 2-й квартал 2009 року, які складаються з 3 576 126,00 грн. відсотки по кредитних договорах та 90 203,00 грн. валові витрати віднесені, за припущенням відповідача, на операції не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Папір-Мал"; 3 575 603,00 грн. - валові витрати за 3-й квартал 2009 року, які складаються з 3 500 433, 00 грн. відсотки по кредитних договорах та 75 170, 00 грн. валові витрати віднесені, за припущенням відповідача, на операції не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Папір-Мал"; 3 685 602, 00 грн. - валові витрати за 4-й квартал 2009 року, які складаються з 3 499 925, 00 грн. відсотки по кредитних договорах, 112 119, 00 грн. валові витрати по господарських операціях з придбання товару у ТОВ "Олді Трейд" та 73 558, 00 грн. валові витрати віднесені, за припущенням відповідача, на операції не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ Папір-Мал" та валові витрати у розмірі 3 922 573, 00 грн., що утворились у 1-му кварталі 2010 року складаються з наступних сум: 3 456 749, 00 грн. - відсотки по кредитних договорах; 296 261, 00 грн. - відсотки по облігаціях; 43 665, 00 грн. валові витрати по господарським операціям з придбання товарів у ТОВ "Олді Трейд; 125 898, 00 грн. - валові витрати віднесені, за припущенням відповідача, на операції не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Папір-Мал".

Встановлено, що вказані суми та умови їх зняття з валових витрат зафіксовані у актах перевірок дотримання податкового та валютного законодавства ТОВ "Папір-Мал" № 117/23-10/30477405 від 13.07.2009 року; № 117/23-10/30477405 від 05.08.2010 року; № 104/23-10/30477405 від 08.08.2011 року.

Проте, суд з'ясував, що формулювання порушень носять характер припущення і не відображають дійсної суті подій, які мали місце в перевіряємих періодах з 4-го кварталу 2007 року по 1-й квартал 2011 року, а це у свою чергу вказує на порушення податковим органом положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджених наказами ДПА України № 327 від 10.08.2005 року та № 984 від 22.12.2010 року, які діяли у перевіряємих періодах, в частині оформлення виявлених порушень.

Сума 33 137, 00 грн. (заниження валового доходу 1-й квартал 2009 року) визначена відповідачем у першому кварталі 2008 року як порушення пункту 7.4.1, 7.4.3. п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Дана сума сформована відповідачем за рахунок різниці між фактурною та митною вартістю товарів, які продавались позивачем на експорт. Натомість, після першого кварталу 2009 року відповідач у наступних податкових періодах не визнавав дану обставину по експортним товарам як порушення. Одночасно, у висновку Акта перевірки від 08.08.2011 року № 104/23-10/30477405 не визначено порушення зазначеної норми Закону, що свідчить про помилкове застосування відповідачем даної норми як порушення.

Підпункт 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає звичайну ціну на рівні договірної. Ціна Договору є звичайною, оскільки вважається , що вона відповідає рівню справедливих ринкових цін. Договірна ціна для цілей податкового обліку має пріоритет по відношенню до інших вартостей, що є у конкретного товару.

Згідно ст. 224 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV, митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено, або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. Крім того, митна вартість крім вартості товару ще й інші витрати, понесені сторонами договору, а саме: витрати по навантаженню, вивантаженню, перевантаженню, транспортуванню та страхуванню до пункту перетинання, митного кордону України, комісійні та брокерські нагороди, ліцензійні та інші платежі.

Згідно підпункту 1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Згідно підпункту 1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Податковим органом під час судового розгляду не було надано пояснень щодо застосування цін інших від звичайних. Відтак, договірна ціна встановлена Товариством під час продажу товарів на експорт вважається звичайною.

Сума 8 366 952, 00 грн. - валові витрати позивача за період з 4-го кварталу 2007 року, 2008 рік та сума 1 501 160, 00 грн. валові витрати позивача за 1-й квартал 2009 року не визначені ОДПІ ні у описовій, ні у висновку акта перевірки № 117/23-10/30477405 від 13 липня 2009 року, тобто, відповідач включив зазначені суми валових витрат до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування безпідставно, а тому не могли бути взяті судом до уваги.

Разом з цим, у судовому засіданні відповідач не зміг пояснити джерело виникнення даних сум. Суми: 3 576 126, 00 грн. за 2-й квартал 2009 року, 3 500 433, 00 грн. за 3-й квартал 2009 року, 3 499 925, 00 грн. за 4-й квартал 2009 року, сума 3 456 749, 00 грн. за 1-й квартал 2010 року - відносяться до валових витрат пов'язаних із сплатою відсотків по кредитним договорам.

Судом встановлено, що позивач нараховував банківські відсотки відповідно до умов кредитних договорів, укладених з банківськими установами. Так, 04 липня 2007 року ТОВ "Папір-Мал" був укладений кредитний договір № 0704/03 з ПАТ "Комерційний банк "Актив-банк"", відповідно до п.1.1 цього договору банк відкриває позичальнику відновлювальну мультивалютну кредитну лінію і надає йому кредити, заборгованість за якими в сумі не перевищує 10 000 000, 00 USD (десять мільйонів доларів США 00 центів) на рефінансування заборгованості та поповнення обігових коштів, із сплатою: 17% (сімнадцять процентів) річних, якщо кредит враховується в гривні; 13% (тринадцять процентів) річних, якщо кредит враховується в доларах США.

Відповідно до п.2.3 договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком на фактично отриману позичальником суму кредиту та за фактичний термін користування ним з дня видачі кредиту по останній день строку погашення.

08 квітня 2009 року ТОВ "Папір-Мал" був укладений кредитний договір № 0408/01 з ПАТ "Комерційний банк "Актив-банк"", відповідно до п.1.1 цього договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію і надає йому кредити, заборгованість за якими в сумі не перевищує 35 000 000, 00 грн. (тридцять п'ять мільйонів гривень 00 копійок) на поповнення обігових коштів, із сплатою 24% (двадцять чотири проценти) річних.

Відповідно до п. 2.3 договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком на фактично отриману позичальником суму кредиту та за фактичний термін користування ним з дня видачі кредиту по останній день строку погашення.

30 червня 2010 року ТОВ "Папір-Мал" було укладено договір кредитної лінії № 369/31/6 з ВАТ "Державний ощадний банк України", відповідно до 2.4 кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на такі цілі: 1-й транш у розмірі, що не перевищує 77 000 000, 00 (сімдесят сім мільйонів) гривень для погашення заборгованості позичальника за кредитами перед ПАТ КБ "Актив-банк" кредитним договором № 0704/03 від 04.07.2007 року та кредитним договором № 0408/01 від 08.04.2009 року; 2-й транш (або його частина) у розмірі, що в сумі з попереднім траншем не перевищуватиме діючого ліміту кредитування (85 000 000, 00 грн.), для поповнення обігових коштів.

У акті перевірки відповідач зазначив, що ТОВ "Папір-Мал" порушило ПсБО. Така позиція є необґрунтованою, оскільки, податковий орган повинен був перевіряти відповідність відображених показників в контексті Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Згідно ПсБО 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 року № 415 (в редакції діючій на момент виникнення спірних відносин), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.05.2006 року № 610/12484, фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.

Фінансові витрати визнаються, зокрема, витратами того звітного періоду у якому вони були нараховані, окрім випадку, коли облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

Накази про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ТОВ "Папір-Мал" від 05.01.2009 року № 1-В, від 05.01.2010 року № 7-В не передбачають капіталізацію фінансових витрат щодо кваліфікаційних активів, що створюються.

У податковому обліку витрати на відсотки за будь-якими кредитами, залученими для господарських потреб, включають до валових на підставі пп. 5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №283/97-ВР яка передбачає, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Отже, витрати на проценти визнаються за одночасного виконання двох умов: проценти пов'язані з борговими зобов'язаннями, які взяв на себе платник податків у зв'язку з веденням його господарської діяльності, такі проценти не включаються до собівартості кваліфікаційних активів. З огляду на викладене, позивач сплачував відсотки не у зв'язку з ремонтом (поліпшенням) основних фондів, а все таки за користування кредитними коштами, отриманими від банківських установ.

Сума 296 261, 00 грн. - валові витрати позивача за 1-й квартал 2010 року - відсотки по облігаціям випущеним ТОВ "Папір-Мал" на підставі Рішення про закрите розміщення облігацій, яке було прийняте на загальних зборах учасників ТОВ "Папір-Мал" 20.12.2007 року, Протокол загальних зборів учасників товариства № 68, а в подальшому (розміщення облігацій) зареєстроване в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України. Факт розміщення відсоткових іменних облігацій ТОВ "Папір-Мал" в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємств, реєстраційний № 13/06/2/08, виданим 07.08.2008 року Житомирським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 року № 3480-IV, облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Відповідно до п. 3.10 Рішення про закрите розміщення облігацій, прийнятого на загальних зборах учасників ТОВ "Папір-Мал" 20.12.2007 року, (протокол загальних зборів учасників товариства № 68), який передбачає порядок виплати відсоткового доходу за облігаціями: відсотки (відсотковий дохід) по облігаціях нараховується відповідно до відсоткових періодів у національній валюті України (гривні). Кожний період складає 182 (Сто вісімдесят два) календарних днів. Сума відсоткового доходу розраховується за правилами математичного округлення. Остання виплата відсоткового доходу здійснюється одночасно с погашенням облігацій. Відсотковий дохід за облігаціями серій "А" складає 15% річних на перші три відсоткові періоди.

Відсоткова ставка на четвертий, п'ятий та шостий відсоткові періоди приймається Директором та оголошується Емітентом, не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення відповідно третього, четвертого, п'ятого відсоткових періодів шляхом надіслання персональних повідомлень особам, які визначені в п.3.6.б) цього Рішення нової відсоткової ставки або підтвердження незмінності попередньої ставки. Нова відсоткова ставка на відповідні періоди визначається виходячи з ринкової кон'юнктури, але не може бути меншою від облікової ставки Національного банку України на дату прийняття рішення про зміну відсоткової ставки.

Оскільки, Малинська ОДПІ в акті перевірки погодилась та визнала витрати понесені ТОВ "Папір-Мал" - валовими, у зв'язку з випуском та бездокументальним обліком облігацій депозитарієм. Таким чином, відповідач визнав дану діяльність як пов'язану з господарською діяльністю позивача.

Отже, нарахування та сплата відсотків по облігаціям проведена позивачем правомірно, пов'язана з його господарською діяльністю, та відповідає вимогам пп. 5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З огляду на викладене, суд вірно зазначив, що позиція податкового органу щодо невизнання виплати відсотків по облігаціям є помилковою та безпідставною.

Суми 90 203, 00 грн. за 2-й квартал 2009 року, 75 170, 00 грн. за 3-й квартал 2009 року, 73 558, 00 грн. за 4-й квартал 2009 року та 125 898, 00 грн. за перший квартал 2010 року відображені відповідачем в актах перевірок як витрати понесені на операції не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Папір-Мал".

Проте, в порушення пп.1.7 та пп.2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005 р. № 327, формулювання в акті перевірки по питанню завищення валових витрат на суми 90 203, 00 грн. за 2-й квартал 2009 року, 75 170, 00 грн. за 3-й квартал 2009 року, 73 558, 00 грн. за 4-й квартал 2009 року та 125 898, 00 грн. за перший квартал 2010 року носять абстрактний характер, однозначно не відображають суті подій, які стали підставою їх формування, що суперечить пунктам 1.7. та 2.3.2. Порядку. В акті перевірки № 104/23-10/30477405 від 08.08.2011 року відсутні будь-які посилання на первинні документи, які б підтверджували завищення валових витрат ТОВ "Папір-Мал" по товарах, що не були використані в межах господарської діяльності підприємства. В акті перевірки № 117/23-10117/30477405 від 05.08.2010 р. зазначені лише певні суми та часові періоди, без наведення конкретних господарських операцій, за якими було сформовано спірні валові витрати.

Суд зробив правильний висновок, що позиція ОДПІ щодо неправомірного віднесення Товариством до складу валових витрат по товарах, що не були використані в межах господарської діяльності підприємства, не аргументована, не підтверджена документально і, відповідно, є незаконною.

При розгляді справи представники податкового органу не змогли надати пояснень щодо походження та документального підтвердження даних сум.

Разом з тим, суд з'ясував, що податковий кредит за 1-й квартал 2010 року був предметом розгляду у справі № 0670/20556/11, яка розглядалася Житомирським окружним адміністративним судом (постанова від 30.11.2011 року) та Житомирським апеляційним адміністративним судом (ухвала від 22.05.2012 року). Зазначеними рішеннями позовні вимоги ТОВ "Папір-Мал" задоволені у повному обсязі, відповідно підтверджено правомірність формування податкового кредиту за 1-й квартал 2010 року, а отже і валові витрати по цим операціям сформовано позивачем правомірно. Вказане, у відповідності до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, не доказується при розгляді даної справи.

Відносно посилань податкового органу на нікчемність укладених правочинів між Товариством і ТОВ "Олді Трейд", то суд вірно зазначив, що підставою для недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України, має враховуватись вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано приписів ст.ст.203, 215, 228 ЦК України, роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року, не встановлено вини та умислу Товариства, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення договору між ТОВ "Папір-Мал" та ТОВ "Олді Трейд" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

До справи Малинською МДПІ не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про фіктивність господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Податковим органом, відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, не доведено правомірності прийнятих ним рішень та не представлено доказів на спростування вищевикладеного.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апелянта не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" грудня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "26" березня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" вул.Неманихіна, 2,м.Малин,Житомирська область,11602

3- відповідачу/відповідачам: Малинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирської області пл.Соборна,10,м.Малин,Житомирська область,11603

4-третій особі: - ,