Постанова № 37902893, 28.03.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/915/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 452,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 452,24 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 24.11.2006 за № НОМЕР_2.

В управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську відповідач зареєстрований як платник страхових внесків з 05.12.2006.

Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону ОСОБА_1 зобов'язана нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим станом на 15.11.2013 утворилась заборгованість в сумі 452,24 грн.

Позивачем відносно ОСОБА_1 прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного Фонду № 687 від 11.07.2011, яким до відповідача по справі застосовано штрафні санкції у сумі 239,29 грн. та нарахована пеня у розмірі 212,95 грн. Вказане рішення отримано особисто ОСОБА_1 11.07.2011. У встановленому законом порядку не оскаржено та не скасовано, тобто є узгодженими.

Ухвалою від 14 лютого 2014 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову. Копію ухвали надіслано сторонам.

18 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду повернулося поштове відправлення, направлене на адресу відповідача, із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.16).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З у рахуванням вищевикладеного, а також того, що поштове відправлення направлено судом на адресу відповідача зазначену у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суддя вважає, що ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду у скорочене провадження вручено відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом надати заперечення на адміністративний позов у визначений ст.183-2 КАС України строк.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 24.11.2006 за № НОМЕР_2 та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в УПФУ в м. Алчевську Луганської області (а.с.5, 7).

Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську відносно ОСОБА_1 прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного Фонду № 687 від 11.07.2011, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 239,29 грн. та нарахована пеня у розмірі 212,95 грн. Вказане рішення отримано особисто ОСОБА_1 11.07.2011. У встановленому законом порядку не оскаржено та не скасовано, тобто є узгодженими (а.с.11).

Згідно з даними картки особового рахунку відповідача суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України з 01.01.2011 по 15.11.2013, загальна сума заборгованості, що підлягає сплаті станом на 15.11.2013 становить 452,24 грн. (а.с.9).

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нараховані відповідачем за 2010 рік, граничний строк сплати вказаних внесків до 01.04.2011, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, слід застосовувати порядок, що діяв до 01.01.2011.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Крім того, п.п.4 п.8 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 08.07.2010 № 2461) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Проаналізувавши положення ч.9 ст.106 Закону України № 1058 та абз.5 п.7 Прикінцевих та Перевідних положень Закону № 2464-VІ, суд приходить до висновку, що заборгованість зі сплати страхових внесків, а відтак і накладені штрафні санкції, які виникли до 01.01.2011, мають бути застосовані (стягнуті) і після 01.11.2011, оскільки зазначені заборгованість та штрафні санкції виникли в період дії ч.9 ст.106 Закону № 1058-ІV.

Аналогічна правова позиція щодо застосування абз.5 п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України № 2464-VІ вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 19 лютого 2013 року у справі № 21-432а12.

За несвоєчасну сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем рішенням № 687 від 11.07.2011 застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 239,29 грн. та нараховано пеню у розмірі 212,95 грн. (а.с.11-12).

Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» УПФУ в м. Алчевську відповідачеві особисто вручено рішення № 687 від 11.07.2011 на суму 452,24 грн., про що свідчить особистий підпис відповідача на рішенні (а.с.11).

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати штрафних санкцій та нарахування пені не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 452,24 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (місцезнаходження: 94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 43, р/р 25605301727 у ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665, ідентифікаційний код 21792347) заборгованість зі сплати фінансових санкцій та нарахованої пені у розмірі 452,24 грн. (чотириста п'ятдесят дві гривні двадцять чотири копійки).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.О. Пляшкова