Рішення № 37902022, 28.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3174/14 Справа № 172/1054/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Порох К. Г. Доповідач - Калиновський А.Б.Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Гайдук В.І., Свистунової О.В.

При секретарі - Півненко С.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Фермерського господарства «Воскресенівське»

на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Воскресенівське» Васильківського району Дніпропетровської області про визначення строку дії договору оренди землі, -

встановила:

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2014 року позов ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Воскресенівське» Васильківського району Дніпропетровської області про визначення строку дії договору оренди землі задоволено.

Визначено строк дії Договору оренди землі, укладеного 21 січня 2008 року на 5 років між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Воскресенівське» з 21 січня 2008 року по 21 січня 2013 року.

Вирішено вважати вказаний договір оренди земельної ділянки припиненим 21 січня 2013 року.

Зобов'язано Фермерське господарство «Воскресенівське» повернути ОСОБА_2 спірну земельну ділянку.

Стягнуто з Фермерського господарства «Воскресенівське» на користь ОСОБА_2 судові витрати - 114,70 грн., витрати на правову допомогу - 500,00 грн., а також судовий збір в дохід держави - 585,27 грн.

В апеляцiйнiй скарзi, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.

Судом встановлено, що 21 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Воскресенівське» було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки, площею 6,296 га, розташованої на території Воскресенівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області(а.с.5-6). 21 жовтня 2011 року договір був зареєстрований у Васильківському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «ЦДЗК» кадастровий номер - 1220782500-01-004-0016. 22 жовтня 2011 року сторонами був підписаний акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки(а.с. 7).

У ч.1 ст. 627 ЦК України проголошено принцип свободи договору, якою передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд правильно виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що сторони, у зв'язку з затримкою державної реєстрації договору оренди землі, досягли згоди щодо продовження строку дії договору оренди та узгодили інший кінцевий строк цього договору. А також відповідач, достовірно знаючи про небажання власника землі продовжувати строк дії договору оренди, продовжує нею володіти та користуватися, чим порушує права власника земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що строк дії оспорюваного договору оренди землі починається з дати його державної реєстрації не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, виходячи зі змісту ст. 640 ЦК України та ст. 18 ЗУ «Про оренду землі», державна реєстрація договору вказує на його чинність і не може змінювати день його укладання, тобто строк дії договору.

Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд виходив з того, що позивачем понесені витрати на правову допомогу у розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З таким висновком суду погодитись не можна.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Проте, як видно з матеріалів справи, позивач не надав суду доказів понесених ним витрат на правову допомогу, а саме: погоджений розрахунок вартості правової допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт та квитанцію про сплату такої допомоги.

Враховуючи викладене, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 500,00 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову позивачу в задоволенні зазначених вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Воскресенівське» задовольнити частково.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2014 року -скасувати в частині стягнення з Фермерського господарства «Воскресенівське» на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у розмірі 500,00 грн. і в цій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В решті, рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: