Постанова № 37900293, 25.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. Справа № 804/2343/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Криворізького міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення коштів, безпідставно виплачених як матеріальна допомога по безробіттю, -

в с т а н о в и в :

Криворізький міський центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача кошти безпідставно виплачені як матеріальна допомога по безробіттю у сумі 272,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що всупереч вимогам Законів України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XII, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III, Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року N 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року N 915/5136, відповідач, перебуваючи на обліку в Криворізькому міському центрі зайнятості як безробітний у період з 21.08.2012р. по 18.09.2012р. працевлаштувався з 03.09.2012 року до Державного професійно-технічного навчального закладу «Криворізький навчально-виробничий центр», не поінформувавши про це позивача, та продовжував незаконно отримувати допомогу по безробіттю. Крім того, відповідач не відвідував центр зайнятості протягом 30 календарних днів без поважних причин. На вимогу позивача повернути суму безпідставно виплаченої допомоги не реагує.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Правом на подання заперечень на позовну заяву відповідач не скористався.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XII безробітними визнаються, зокрема, працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Приписами абз.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XI встановлено, що зареєстровані безробітні зобов'язані відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Приписами ч.3 ст.36 означеного Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п.5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000 року №915/5136 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 21.08.2012р. по 18.09.2012р. перебував на обліку в Криворізькому міському центрі зайнятості як безробітний.

Так, ОСОБА_1 звернувся до Криворізького міського центру зайнятості 21.08.2012р. із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю у відповідності до Законів України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року №803-XII, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (а.с.6).

Як вбачається з персональної картки НОМЕР_2 ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), за якою він обліковувався в Криворізькому МЦЗ, відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. На обліку в Криворізькому МЦЗ відповідач знаходилася до 18.09.2012 року та був знятий з обліку на підставі абз.4 п.п.2 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219(а.с.7).

22 жовтня 2013 року у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 N 60/62 Постанова Управління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 N 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 р. за N 232/16248 було проведено звірку даних Криворізького міського центру зайнятості та даних Державної податкової адміністрації з метою перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення по безробіттю ОСОБА_1 за списком 2012-3.

За результатами перевірки був складений акт №858 від 22 жовтня 2013 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Державним професійно-технічним навчальним закладом «Криворізький навчально-виробничий центр» та отримував за місцем роботи заробітну плату(а.с.9).

Так, на підставі наказу Державного професійно-технічного навчального закладу «Криворізький навчально-виробничий центр» №67-к від 03.09.2012 року був прийнятий на посаду начальника штабу цивільної оборони з 03.09.2012 року із зарплатою згідно штатного розкладу та на підставі наказу №66-к від 02.09.2013 року звільнений з означеної посади за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України(а.с.10-11).

Таким чином, ОСОБА_1, перебуваючи на обліку в Криворізькому МЦЗ як безробітний у період з 21.08.2012 року по 18.09.2012 року та отримуючи при цьому відповідну допомогу, працевлаштувався до Державного професійно-технічного навчального закладу «Криворізький навчально-виробничий центр» у період з 03.09.2012 року по 02.09.2013 року та отримував заробітну плату, про що не поінформував позивача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 як безробітний протягом 30 календарних днів не відвідував Криворізький МЦЗ, в результаті чого був знятий з обліку на підставі абз.4 п.п.2 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219, яким встановлено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку у разі неявки у визначений день громадянина, зареєстрованого як такий, що шукає роботу, для надання статусу безробітного та невідвідування центру зайнятості пенсіонером протягом більш як 30 календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку.

Згідно розрахунку Криворізького МЦЗ у період з 03.09.2012 року по 17.09.2012 року ОСОБА_1 було отримано допомогу по безробіттю у розмірі 272,00 грн. При цьому про працевлаштування до Державного професійно-технічного навчального закладу «Криворізький навчально-виробничий центр»відповідач Новомосковський МРЦЗ не повідомляв(а.с.12).

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем була безпідставно отримана за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомога по безробіттю у сумі 272,00 грн.

Згідно пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 N 60/62 Постанова Управління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 N 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 р. за N 232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку, а саме рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

В порядку виконання зазначеної вимоги Криворізьким МЦЗ було видано наказ №469 від 25 листопада 2013 року про повернення безпідставно виплачених відповідачу коштів у сумі 272,00 грн.(а.с.13).

Повідомлення про відшкодування коштів було направлене відповідачу 25.11.2013р. за вих. №07-07/4318(а.с.14).

Однак, станом на дату розгляду справи відповідач не надав суду доказів про відшкодування безпідставно виплаченої йому допомоги по безробіттю у сумі 272,00 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1.(а.с.28).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, безпідставно виплачених як матеріальна допомога по безробіттю - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Криворізького міського центру зайнятості (вул. Космонавтів, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50071, код ЄДРПОУ 21908407) на р/р 37173001002770 в УДКУ Дніпропетровської області, МФО 805012, код ОКПО 21908407 безпідставно виплачену допомогу по безробіттю у сумі 272,00 грн. (двісті сімдесят дві гривні нуль копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова