Ухвала суду № 37898855, 16.01.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 0545/6185/2012 Номер провадження 11/775/66/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого: Єстєніної В.В.

суддів: Кленцаря В.Б., Статейчук Л.З.

з участю:

прокурора Єроклінцевої Н.С.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляціями прокурора та засудженого ОСОБА_2 на вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 15 жовтня 2013 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сніжне Донецької області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, пенсіонера, одруженого, не судимого, інваліда ІІ групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

засуджено за ст. 367 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати організаційно-розпорядницькі посади строком на 3 роки та штрафом у розмірі 2000 грн.; на підставі ч.5 ст. 74 ч. 5, п.2 ч.1 ст. 49 КК України звільнено від відбуття призначеного основного та додаткового покарання, у зв'язку з перебігом строку давності; за ч. 2 ст. 364 КК України - виправдано за відсутністю в його діях складу злочину,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він в період часу з 01 січня 2006 року по 01 жовтня 2008 року ( точніше встановити час відсутня можливість), працюючи головою правління ВАТ «Сніжнянське СРП», знаходячись за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Іванова, буд. 11, являючись посадовою особою, на яку покладено організаційно-розпорядницькі функції, неналежним чином виконуючи свої посадові обов'язки, шляхом недобросовісного ставлення до них, в порушення вимог ст. ст. 5,9 п. п. 12, ст. 10, ст. 11, п. п. 1,2 ст. 19 Закону України « Про оренду державного та комунального майна», п.1 ст. 284 Господарського кодексу України, п.1 наказу ФДМ України №1774 від 23.08.2000 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 р. за № 930/5151 «Про затвердження договорів оренди», ст. 287 Господарського кодексу України, без дотримання форми типового договору оренди особисто-визначеного майна, без викладення суттєвих умов договору, без дозволу РВ ФДМУ у Донецькій області, без проведення оцінки об'єкту оренди за методикою затвердженою КМУ, без додержання вимог ОСОБА_3 розрахунку та порядку використовування плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.2008 року № 786т , заключив три договору б/н від 01.01.2006р., №3 від 01.01.2007 р., №1 від 01.01.2008 р. з приватним підприємцем ОСОБА_4 та передав в оренду приміщення, розташоване в будівлі комбайнового цеху.

Вказаними халатними діями ОСОБА_2 державі та ВАТ «Сніжнянське СРП» заподіяно суттєву шкоду у вигляді не нарахування та неотримання орендної плати за період з 01 січня 2006 року до 01 жовтня 2008 року в сумі 181169 грн. 08, що в 250 раз та більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що призвело до тяжких наслідків.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке полягало в тому в тому, що він, працюючи головою правління ВАТ «Сніжнянське СРП» та являючись посадовою особою, на яку покладені організаційно-розпорядницькі функції, знаходячись на території м. Сніжне ( точне місце не встановлено), зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, керуючись хибно сприйнятими інтересами служби, із корисливих спонукань та в інтересах третіх осіб, використав своє службове становище всупереч інтересам служби і в порушення вимог п. 8.6.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань податкоплатників перед бюджетами і державними цільовими фондами» без письмового дозволу податкового органу здійснив відчуження активів, що перебували у податковій заставі на загальну суму 39805грн., внаслідок чого Шахтарська ОДПІ на підставі п.17.1.8 п. 17.1 ст. 17 вказаного вище Закону застосовував до ВАТ «Сніжнянське СРП» штраф в розмірі 39805грн., що в 250 разів перебільшує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, чим підприємству заподіяні тяжкі наслідки.

Вироком суду за вказаним обвинуваченням ОСОБА_2 виправдано за відсутністю в його діях складу вказаного злочину.

В апеляціях:

- прокурор просив вирок суду скасувати, постановити новий, яким визнати ОСОБА_2 винним за ч.2 ст. 364 та ч. 2 ст. 367 КК України, мотивуючи тим, що вирок суду у частині виправдання ОСОБА_2 за ст. 364 ч. 2 КК України є необґрунтованим, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; справу розглянуто з порушенням п. п. 2,3,4 ст. 367 КПК України; вина у повному обсязі підтверджена матеріалами кримінальної справи, а саме: показаннями підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; в мотивувальній частині вироку не вказано мотиви, на підставі яких суд відхиляє докази обвинувачення, що є порушенням ст. 334 КПК України; крім того, суд неправильно послався у вироку на п.2 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, у зв'язку з чим, застосовуючи до ОСОБА_2 ст. 49 КК України, суд мав послатися на п.3 ч. 1 ст. 49 КК України;

- засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду в частині його засудження за ч. 2 ст. 367 КК України скасувати та постановити в цій частині виправдувальний вирок, в іншій частині вирок залишити без змін, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад вказаного злочину; зазначає, що суд у вироку не навів, у чому ж полягала допущена ним халатність, оскільки ключовим моментом обвинувачення є те, що підприємство не отримало той дохід, який могло отримати; разом з тим, на його переконання, він при укладенні договорів оренди приміщення чинного законодавства не порушив і внаслідок цих договорів підприємство отримало дохід, в той час, як на теперішній час останнє є банкрутом; крім того, вважає, що він ні є суб'єктом даного складу злочину.

Заслухавши доповідача, прокурора Єроклінцеву Н.С., яка не підтримала принесену державним обвинувачем у справі апеляцію та не погодилась з апеляцією засудженого ОСОБА_2, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим; засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали принесену ОСОБА_2 апеляцію та наполягали на її задоволенні з підстав, викладених в останній; перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що принесені прокурором та засудженим ОСОБА_2 апеляції підлягають частковому задоволенню, а вирок суду - підлягає скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування прокурору, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді доказуванню підлягають: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винуватість обвинувачених та мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини,що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання, характер та розмір шкоди, заподіяної злочином, тощо.

Одночасно, згідно ст.. 132 КПК України та п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24 жовтня 2003 року в постанові про притягнення в якості обвинуваченого також має бути зазначено, зокрема, час, місце та інші обставини скоєння злочину, наскільки вони відомі слідчому, стаття кримінального закону, якою передбачено відповідальність за цей злочин.

При цьому, в описовій частині постанови викладається фактична сторона злочинного діяння, а також перелік обставин, що визначають кваліфікацію інкримінованого злочину.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи під час судового розгляду прокурором в порядку ст. 277 КПК України винесено постанову про зміну обвинувачення ОСОБА_2 і в остаточному вигляді останнє полягало в тому, що ОСОБА_2, працюючи головою правління ВАТ «Сніжнянське СРП» та являючись посадовою особою, на яку покладені організаційно-розпорядницькі функції, знаходячись на території м. Сніжне (точне місце не встановлено), зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, керуючись хибно сприйнятими інтересами служби, із корисливих спонукань та в інтересах третіх осіб, використав своє службове становище всупереч інтересам служби і в порушення вимог п. 8.6.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань податкоплатників перед бюджетами та державними цільовими фондами» без письмового дозволу податкового органу здійснив відчуження активів, що перебували у податковій заставі на загальну суму 39805грн., внаслідок чого на підприємство було нараховано штраф в розмірі 39805грн., що в 250 разів перебільшує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, чим заподіяно тяжкі наслідки.

Дії ОСОБА_2 в цій частині прокурором кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України як умисне використання посадовою особою свого службового становища із корисливих спонукань та в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, чим підприємству заподіяні тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 39805 грн.

Він же, ОСОБА_2, в період часу з 01 січня 2006 року по 01 жовтня 2008 року ( точний час не встановлено), знаходячись за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Іванова, буд. 11, неналежним чином виконуючи свої посадові обов'язки, шляхом недобросовісного ставлення до них, в порушення вимог ст. ст. 5,9 п. п. 12, ст. 10, ст. 11, п. п. 1,2 ст. 19 Закону України « Про оренду державного та комунального майна», п.1 ст. 284 Господарського кодексу України, п.1 наказу ФДМ України №1774 від 23.08.2000 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 р. за № 930/5151 «Про затвердження договорів оренди», ст. 287 Господарського кодексу України, без дотримання форми типового договору оренди особисто-визначеного майна, без викладення суттєвих умов договору, без дозволу РВ ФДМУ у Донецькій області, без проведення оцінки об'єкту оренди за методикою затвердженою КМУ, без додержання вимог ОСОБА_3 розрахунку та порядку використовування плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.2008 року № 786т , заключив три договору б/н від 01.01.2006р., №3 від 01.01.2007 р., №1 від 01.01.2008 р. з приватним підприємцем ОСОБА_4 та передав в оренду приміщення, розташоване в будівлі комбайнового цеху.

Вказаними халатними діями ОСОБА_2 державі та ВАТ «Сніжнянське СРП» заподіяно суттєву шкоду у вигляді не нарахування та неотримання орендної плати за період з 01 січня 2006 року до 01 жовтня 2008 року в сумі 945496,3 грн., що в 250 раз та більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що призвело до тяжких наслідків.

Наведені дії ОСОБА_2 прокурором кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України - як службова недбалість, що заподіяла суттєву шкоду інтересам держави в особі ВАТ «Сніжнянське СРП», тобто - потягло тяжкі наслідки. ( а.с. 100 - 102 т. 9)

Отже, вищенаведене свідчить про невиконання прокурором вимог ст.ст. 64, 132 КПК України.

Одночасно, вказані недоліки не можуть бути самостійно усунуті судом під час судового розгляду справи, виходячи з вимог ст. 275 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд справи провадиться тільки стосовно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення, у зв'язку з чим вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа - підлягає поверненню прокурору на додаткове розслідування.

Керуючись ст.ст.365 - 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_2 - задовольнити частково; вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 15 жовтня 2013 року стосовно

ОСОБА_2 - скасувати, кримінальну справу повернути Шахтарському міжрайонному прокурору на додаткове розслідування.

Судді: