Ухвала суду № 37897779, 26.03.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"26" березня 2014 р.Справа № 5023/5556/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання

розглянувши матеріали справи

за позовом ПАТ "Земельний банк", м. Харків до Публічне АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" м. Харків, 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Лантан", м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:

представник позивача - не з'явився

представник відповідача - Хомякова А.Л. , дов. № 4 від 08.01.2014 р.

представник 3-ї особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

03.12.2012 р. позивач - ПАТ "Земельний банк", звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації". У позовній заяві позивач (з урахуванням прийнятої господарським судом заяви про зміну позовних вимог від 27.01.2014р.) просить суд, в погашення заборгованості за кредитним договором № 81-07/К від 30.10.2007 р. в сумі 9000000 грн. за кредитом, простроченими процентами за користування кредитом в сумі 4508219,19 грн., пені в сумі 769219,38 грн., а всього 14277438,57 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки (майнової поруки), посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_2 30 жовтня 2007 р., зареєстрованим в реєстрі за № 935, а саме: належну відповідачу нежитлову будівлю літ. Б-2 (приміщення 1-34) бетон, загальною площею 413,3 кв.м., у зв'язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась площа та нумерація приміщень у нежитловій будівлі літ. Б-2 і літ. Б-2 складається з приміщень 1-12, 14, 15, 19-24, 26, 34 загальною площею 416,0 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, Нетіченська набережна, будинок № 15, шляхом продажу її на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу, визначеною суб'єктом оціночної діяльності НВП у формі ТОВ "Прогрес" на дату укладення договору іпотеки в розмірі 1590000,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2014р. розгляд справи відкладався на 26.03.2014р. о 10:30 год.

У призначене судове засідання 26.03.2014р. представник позивача та третя особа не з"явились, про причину неявки суд не повідомили.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні 26.03.2014р. наполягав на задоволенні наданого 27.01.2014р. клопотанні (вх. № 2761) про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи. В зв"язку з чим, через канцелярію суду налав додаткові письмові докази по справі (вх. № 9614), які судом досліджені під час судового засідання та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, виходячи із наступного.

Відповідно до частини 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку", суд, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.

Відповідно до п. 3.3.2. договору іпотеки позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли у момент настання строку виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Таким чином, при винесенні судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно враховувати норми статей 38,39 Закону України "Про іпотеку", зокрема, вказати початкову ціну продажу предмету іпотеки не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по кредитній угоді.

Суд враховує, що такої правової позиції Вищий господарський суд України у Постанові від 02 серпня 2010 року по справі 16/230-09 та у Постанові від 13 жовтня 2010 року по справі 42/83-10 .

Окрім того, Верховний суд в Узагальненні судової практики цивільних справ, що виникають із кредитних правовідносин зазначив, що при розгляді справи про звернення стягнення на іпотечне майно, виникають питання щодо оцінки майна - предмета іпотеки. В одних випадках за ціну позову береться початкова вартість, що зазначена у договорі, в інших - встановлена вартість предмета іпотеки на час розгляду справи при видачі витягу із державного реєстру. Вирішуючи ці питання, суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10 ЦПК довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

В п. 1.2. сторони встановили, що відповідно до Звіту про оцінку від 23.08.2007р. суб'єкта оціночної діяльності НВП у формі ТОВ "Прогрес" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 4018/05 від 11.08.2005р.) ринкова вартість предмету іпотеки становить 1590000,00 грн.

Крім того, п.п. 4.3,4.4. договору іпотеки нерухомого майна від 30.10.2007р. та розділу "визначення термінів" передбачено, якщо у випадку невиконання або неналежного виконання зобов"язання в цілому або в частині іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, за рахунок предмету іпотеки позивач має право задовольнити свої вимоги, в тому числі всі платежі, передбачені кредитним договором, а також нараховану пеню за порушення зобов"язань за кредитним договором.

Між тим, наявні у справі докази суперечать один одному у питанні визначення дійсної вартсоті предмету іпотеки. Так в матеріалах справи наявний звіт про вартість предмету іпотеки станом на 23.08.2007р, складений НВП у формі ТОВ "Прогрес", в якому визначена заставна вартість предмета іпотеки у розмірі 1590000,00 грн., проте відповідач вказує, що з дати проведення оцінки предмета іпотеки по дату розгляду справи минуло панад 5 років, та цей час вплинув на ринкову вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Вважає, що вартість предмета іпотеки в розмірі 1590000,00 грн., визначена сторонами на підставі звіту НВП у формі ТОВ "Прогрес" від 23.08.2007 р., не відповідає ринковій вартості нерухомого майна, та цінам, які існують на теперішній час на ринку нерухомості.

Вищий господарський суд України у п.2 Постанови пленуму № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначив, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідно до ч.2 ст. 41 учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Згідно до ч.3 ст.41 ГПК України проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.

Згідно з Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5 „Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз", визначення ринкової вартості нерухомого майна є одним із головних завдань будівельно-технічної експертизи.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про необхідність призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Враховуючи те, що відповідно до п. 23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, господарський суд вважав за необхідне витрати щодо проведення експертизи покласти на відповідача - Публічне акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" .

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2013р. по даній справі призначалась судова будівельно-технічна експертиза, за проведення якої відповідачем було сплачено 5152,00 грн. (платіжні доручення № 522 від 16.05.2013р. в сумі 2576,00 грн., платіжне доручення № 46 від 26.03.2013р. в сумі 2576,00 грн.).

Однак, Харківським Науково-дослідним інститутом судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса справу № 5023/5556/12 було повернуто до господарського суду Харківської області із повідомленням про неможливість дати висновок експерта, в зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 12.04.2013р. про надання додаткових доказів, необхідних для проведення експертизи.

В наданих до господарського суду додаткових поясненнях, відповідач надав копії зазначених платіжних доручень та просить експертну установу врахувати суму проплачених відповідачем коштів в розмірі 5152,00 грн. при визначенні остаточної вартості за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

У відповідності до ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Враховуючи, що для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, суд вважає, що у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії. Таким чином, суд дійшов висновку про достатність підстав для застосування до спірних правовідносин інституту зупинення провадження у справі, оскільки його застосування за змістом ст. 79 ГПК України обумовлюється, зокрема, призначенням господарським судом судової експертизи.

Враховуючи призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України провадження по справі слід зупинити до вирішення експертом визначених питань.

Керуючись ст. 41, п. 1 ч. 2 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання представника відповідача про призначення по даній справі судової будівельно-технічної еспертизи.

Призначити по справі № 5023/5556/12 судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

На вирішення експертів судової будівельно-технічної експертизи поставити наступне питання:

Яка ринкова вартість нежитлової будівлі літ. літ. "Б-2" (приміщення 1-34) бетон, загальною площею 413,3 кв.м., розташовану за адресою: м.харків, Нетіченська набережна.б.15. У зв"язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась площа та нумерація приміщень у нежитловій будівлі, нежитлова будівля літ. "Б-2" складається з приміщень №№ 1-12, 14, 15, 19-24, 26, 34 загальною площею 416,0 кв.м., власником якої є ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" станом на дату проведення відповідної експертизи?

Покласти витрати по оплаті вартості проведення судової експертизи на відповідача - Публічне акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" (61166, м. Харків, вул. Коломенська, 3, код 24473039), з урахуванням зробленої відповідачем сплати за проведення експертизи в розмірі 5152,00 грн.

Провадження у справі 5023/5556/12 зупинити на термін проведення судової експертизи.

Матеріали справи № 5023/5556/12 направити до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Суддя Р.М. Аюпова справа № 5023/5556/12