Рішення № 37897422, 24.03.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 рокуСправа № 912/581/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т.В. Макаренко розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/581/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 18 608,77 грн,

представники сторін:

від позивача - А.Г. Луньова, довіреність № 470-о від 04.02.2014 року;

від відповідача - участі не брали.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором від 21.05.2012 в сумі 18 608,77 грн, з яких: 12000,00 грн - заборгованість за кредитом; 4160,00 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1279,36 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1169,41 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Представник позивача подав до суду письмові пояснення від 21.03.2014 та документи на підтвердження своїх доводів викладених у позовній заяві.

Відповідач участі свого представника в засідання суду 24.03.2014 не забезпечив, витребуваних судом документів не подав. Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01087417 від 28.02.2014, яке містить розписку про отримання 01.03.2014.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/581/14 в судовому засіданні 24.03.2014 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Представник позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2012 на підставі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (клієнт) було відкрито публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приват Банк" (банк) поточний рахунок НОМЕР_2, НОМЕР_3, картковий рахунок НОМЕР_4.

Із змісту вказаної Заяви (розділ 1 "відкриття рахунку") вбачається, що клієнт підписуючи цю Заяву, погодився із Умовами та Правилами надання банківського ліміту, у тому числі Умовами та Правилами обслуговування та розрахунковими картками, розміщеними на сайті банку. Крім того, клієнт ознайомився з Тарифами банку, які разом із Заявою та карткою зі зразками підписів та відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування (далі-Договір).

Істотною умовою Договору між сторонами про банківське обслуговування було встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта, режим функціювання якого полягає в наступному: банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка і клієнта (розділ 2 "зразки підписів та контактні дані"). Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщенні в мережах Інтернет на відповідному сайті, які разом із анкетою - заявою клієнта складають Договір про банківське обслуговування (розділ 1 "відкриття рахунку").

На підставі вищевикладеного, суд вважає допустимою та такою, що відповідає чинному законодавству, форму укладення кредитного договору через визначення його істотних умов у заяві про відкриття поточного рахунку та затверджених банком Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через сайт банку.

Пунктом 3.18.1.1 договору встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі -Кредит) надається клієнту на поповнення оборотних коштів і здійснення його поточних платежів в межах кредитного ліміту (далі - Ліміт). Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через засоби зв'язку між клієнтом та банком. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до пунктів 3.18.1.3, 3.18.1.4 договору, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди. При цьому банк не оплачує витрати клієнта у випадку надходження на його рахунок документів на примусове списання (стягнення) коштів, при забороні проведення операцій по рахунку.

Ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування (п.п. 3.18.1.5, 3.18.1.6 договору).

Згідно пунктів 3.18.1.11, 3.18.1.12 договору, періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Цей період користування повинен складати не більше 35 днів. Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена Банком у порядку, передбаченому цим розділом "Умов і Правил надання банківських послуг".

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За твердженням позивача, він свої зобов'язання по договору про обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку виконав, що підтверджується матеріалами даної справи, згідно яких відповідачеві надано кредитний ліміт 05.11.2012 в розмірі 12000,00 грн. Даний факт підтверджено письмовими поясненнями позивача, довідкою Банку від 17.01.2014 № 08.7.0.0.0/140117160332 та банківською випискою з рахунку боржника за період з 22.05.2012 по 13.03.2014.

Отже, отримання кредитних коштів згідно вказаного ліміту на суму 12000,00 грн відповідачем не спростовано. Користування відповідачем кредитними коштами підтверджується також випискою по банківському рахунку відповідача, наданої до матеріалів справи позивачем з 26.12.2012 по 28.11.2013 та розрахунком заборгованості за договором від 21.05.2012 станом на 28.11.2013.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 3.18.4. договору встановлено, що обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%.

За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 24% річних починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

За розрахунком позивача, станом на 28.11.2013 дебетове сальдо по поточному рахунку відповідача становить 12000,00 грн, що складає заборгованість відповідача по тілу кредиту. Також Банк нарахував відповідачеві проценти за користування кредитними коштами в сумі 4160,00 грн за період з 28.11.2012 по 28.11.2013 та 1169,41 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Господарський суд враховує умови Договору, а саме п. 3.18.4.4 та положення частини 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, частини 3 статті 6, статті 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору та визначені його умов, крім випадків, коли не допускається відступлення в силу закону.

Відповідач не надав суду доказів проведення повного розрахунку по тілу кредиту, процентам та комісії. Станом на 28.11.2013 заборгованість відповідача по тілу кредиту становить 12000,00 грн; по процентам - 4160,00 грн за період з 28.11.2012 по 28.11.2013, заборгованість по комісії за користування кредитом - 1169,41 грн. З огляду на вищенаведене господарський суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення умов кредитування в сумі 1279,36 грн за період з 05.12.2012 по 28.11.2013. Вказані вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Умовами п. 3.18.5. передбачена відповідальність сторін, зокрема п. 3.18.5.1 при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період за який сплачується пеня.

Згідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте відповідно до п. 3.18.5.4 договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, визначених даним пунктом, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

За розрахунком позивача, який суд вважає вірним, загальний розмір пені складає 1279,36 грн за період з 05.12.2012 по 28.11.2013 (п. 3.18.5.1 договору).

Відповідач не подав господарському суду доказів виконання своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором в частині своєчасного повернення позивачу кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом та доказів виконання вимог позивача.

Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачеві пені в сумі 1279,36 грн за період з 05.12.2012 по 28.11.2013. З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені на загальну суму 1279,36 грн за вказаний період підлягають задоволенню.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача у справі покладаються судові витрати на судовий збір повністю.

Керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Наб.Перемоги, 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість в сумі 18 608,77 грн, з яких: 12000,00 грн - заборгованість за кредитом; 4160,00 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1279,36 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1169,41 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 28.03.2014.

Суддя Т. В. Макаренко