Рішення № 37897115, 28.03.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 березня 2014 р. Справа № 903/150/14

за позовом приватного підприємства "ДЕНК ТПР", м. Нововолинськ

до відповідача державного підприємства "Волиньвугілля" в особі відокремленого підрозділу Шахта №9 "Нововолинська", м. Нововолинськ

про стягнення 54173,44 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

У зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: приватне підприємство "ДЕНК ТПР" звернулося з позовом до державного підприємства "Волиньвугілля" в особі відокремленого підрозділу Шахта №9 "Нововолинська" про стягнення 54173,44 грн. та судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що поставив відповідачу товар по видаткових накладних №РН/Д01-00036 від 07.06.2011р. на суму 22 363 грн.; № РН/Д02-00035 від 16.06.2011р. на суму 25960,44 грн.; № РН/Д01-00037 від 16.06.2011р. на суму 21 780 грн.; № РН/Д02-00048 від 01.07.2011р. на суму 1100 грн. та виконав роботи по монтажу воріт, що підтверджується актом здачі - прийняття робіт №ОУ/Д01-00011 від 01.07.2011р. на суму 2970 грн., всього 74173,44 грн. Відповідачем оплачено за поставлений товар та надані послуги 20000 грн., таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 54173,44 грн..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.02.2014р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 12.03.2014р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.03.2014р. розгляд справи відкладено на 26.03.2014р. у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в судове засідання 12.03.2014р., необхідністю з'ясування всіх істотних обставин справи та повторного витребування доказів.

21.03.2014р. (вх..№01-29/2862/14) та 24.03.2014р. (вх..№01-29/2932/14) на адресу суду від представника позивача надійшли ідентичні клопотання згідно яких позивач зазначає, що станом на 21.03.2014р. заборгованість відповідачем не сплачена, розгляд справи просить розглянути у відсутності представника позивача. До клопотань додано довідку з УДКС України у м. Луцьку Волинської області №02-17/631 від 13.03.2014р..

26.03.2014р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання №158-03 від 25.03.2014р. про розгляд справи без представника відповідача.

Позивач компетентного представника в судове засідання не направив, належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується протоколом судового засідання від 12.03.2014р..

Відповідач компетентного представника в судове засідання не направив, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4540814353507 від 24.03.2014р..

Відповідач визнає заборгованість в сумі 54173,44 грн., що стверджується відзивом №133-03 від 11.03.2014р. (а.с.40), проте у зв'язку з важким фінансовим становищем можливості погасити заборгованість не має.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення позивача та відповідача про час та місце слухання справи та з урахуванням вимог ст. 69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

приватним підприємством "ДЕНК ТПР" поставлено відокремленому підрозділу Шахта №9 "Нововолинська" державного підприємства "Волиньвугілля" товар на суму 71203,44 грн. згідно наступних видаткових накладних:

- №РН/Д01-00036 від 07.06.2011р. (а.с.21) поставлено стовпчики для паркану з труби 60*40 з заглушками і антикорозійним покриттям «Хамрайт» в кількості 83 шт. та перегородка для паркану з труби 40*20 з антикорозійним покриттям «Хамрайт» в кількості 444 шт., на загальну суму з ПДВ 22363 грн.;

- № РН/Д02-00035 від 16.06.2011р. (а.с.22) поставлено П-14 RAL 9006 товщиною металу 0,5 мм. - 368,83 кв.м. та самонаріз KOELNER 5.5*32 оцинкований в кількості 1600 шт., на загальну суму з ПДВ 25960,44 грн.;

- № РН/Д01-00037 від 16.06.2011р. (а.с. 23) поставлено ворота вїздні розпашні 4500*1600 мм. - виготовлено з профільних труб з антикорозійним покриттям «Хамрайт» в кількості 2 шт., калитка 1300*1600 мм. - виготовлено з профільних труб з антикорозійним покриттям «Хамрайт» та ворота консольно-відкатні 5000*1600 мм. - виготовлено з профільних труб з антикорозійним покриттям «Хамрайт» зашиті профнастилом П-14 RAL 9006 в кількості 1 шт., на загальну суму з ПДВ 21 780 грн.;

- № РН/Д02-00048 від 01.07.2011р. (а.с. 24) поставлено фарбу «Хамарайт» в кількості 10 шт., на загальну суму з ПДВ 1100 грн..

Даний товар прийнятий відповідачем, що стверджується підписами на видаткових накладних повноважного на отримання цінностей Смолярука П.І. згідно довіреності №178 від 07.06.2011р. (а.с.20) та скріплені печаткою відповідача.

Також між сторонами 01.07.2011р. підписаний акт здачі - прийняття робіт №ОУ/Д01-00011 (а.с.25) по монтажу позивачем (Виконавцем) воріт на суму 2970 грн. з ПДВ.

Загальна вартість поставленого позивачем товару та наданих послуг становить 74 173,44 грн. (71203,44 + 2970).

Відповідач частково оплатив за поставлений товар та надані послуги на суму 20 000 грн., що стверджується випискою по особовому рахунку позивача (а.с.26).

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено в ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийнятого до виконання замовлення.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Сторони в добровільному порядку без заперечень оформили свої правовідносини з поставки товару на суму 71203,44 грн. та надання послуг з монтажу воріт на суму 2970 грн. шляхом підписання видаткових накладних, акту здачі прийняття робіт та скріплення печатками, в даному випадку відбулося реальне настання правових наслідків.

Отже, сума боргу за поставлений товар та надані послуги становить 54173,44 грн. (74173,44 грн. (загальна вартість поставленого товару та наданих послуг) - 20000 грн.(оплата відповідача за поставлений товар та надані послуги)), що підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У інформаційному листі № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" Вищий господарський суд зазначив, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач направив на адресу відповідача претензію вих.№46-б від 21.10.2013р. про погашення боргу в сумі 54173,44 грн. (а.с.27).

На претензію позивача № 46-б від 21.10.2013р. відокремленим підрозділом Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" надано відповідь за №712-03 від 15.11.2013р., в якій останній зазначив, що претензія розглянута і підлягає до задоволення, проте кошти на розрахунковому рахунку відокремленого підрозділу Шахта №9 "Нововолинська" відсутні, тому задовольнити претензію немає можливості (а.с.28).

На даний час претензія позивача № 46-б від 21.10.2013р. відповідачем не виконана.

Згідно ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Заборгованість в сумі 54173,44 грн. визнана відповідачем та не суперечить законодавству і не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Пояснення відповідача щодо скрутного фінансового становища судом відхиляється, оскільки, згідно ст.617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч.2 ст.218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, господарський суд, оцінюючи докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що відповідач визнає заборгованість, дійшов до висновку, що факт поставки товару та надання позивачем послуг відповідачу, схвалений та прийнятий останнім, тому позовні вимоги підставні та обґрунтовані і підлягають до задоволення в сумі 54 173,44 грн..

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір згідно ст.49 ГПК України в сумі 1827 грн. слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з державного підприємства "Волиньвугілля" в особі відокремленого підрозділу Шахта №9 "Нововолинська" (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1, код ЄДРПОУ 32365965) на користь приватного підприємства "ДЕНК ТПР" (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, будинок 11, код ЄДРПОУ 33534140) 54173,44 (п'ятдесят чотири тисячі сто сімдесят три гривні сорок чотири копійки) грн. основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) грн. сплаченого позивачем судового збору.

Повний текст рішення складено

28.03.14

Суддя А. С. Вороняк