Рішення № 37896929, 19.03.2014, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 713/292/12

Провадження № 2/309/217/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

при секретарі судового засідання Орос В.М.

з участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача Бринзей М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_4 до Велятинської сільської ради, Хустської районної державної адміністрації, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, скасування рішень Велятинської сільської ради, та виконавчого комітету Хустської районної ради депутатів трудящих в частині вилучення і надання земельної ділянки у постійне користування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів про визнання недійсними рішення 4-ої сесії 4-го скликання Велятинської сільської ради від 19.12.2002 р. та державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК №000654 від 26.10.2003р., зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №469, в частині надання у постійне користування територіальній громаді с. Велятино Хустського району Закарпатської області земельної ділянки площею 0,1286 га, розташованої по АДРЕСА_1.

Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області скасовано ухвалу Хустського районного суду від 06.10.2010 р., якою було вирішено питання закриття провадження у справі та її розгляд в порядку визначеному КАС України. В судовому засіданні під час розгляду справи представником позивача ОСОБА_2 подано копію ухвали Хустського районного суду про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Велятинської сільської ради, Хустської районної ради, про визнання незаконним та скасування рішення 4-ої сесії 4-го скликання Велятинської сільської ради від 19.12.2002 р. та рішення Хустської районної ради від 16.12.1976 р. №305. У зв'язку з розглядом такої позовної заяви в порядку КАС України, ухвалою Хустського районного суду від 03.03.2011 року провадження у даній справі було зупинено до вирішення вище вказаного позову.

10.10.2013 р. позивачка подала до суду клопотання про відновлення провадження у даній цивільній справі, з доданою ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 р. , якою закрито провадження у справі за адміністративним позовом, що був підставою для зупинення провадження у цивільній справі, з роз'ясненням права сторони на вирішення даного спору в порядку цивільного судочинства. Тому, ухвалою Хустського районного суд від 14.10.2013 року відновлено провадження уданій справі.

Після відновлення провадження у справі, за клопотанням позивачки про заміну сторони провадження, збільшення позовних вимог, ухвалою суду від 05.11.2013 року проведено заміну первісних відповідачів на відповідача - Хустську районну державну адміністрацію.

Свої збільшені позовні вимоги позивачка мотивує тим, що в лютому 2009 року зверталася до Хустського районного суду з позовом до Велятинської сільської ради про визнання недійсними рішення 4-ої сесії 4-го скликання Велятинської сільської ради від 19.12.2002 р. та державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК №000654 від 26.10.2003р., в частині надання у постійне користування територіальній громаді с. Велятино Хустського району Закарпатської області земельної ділянки площею 0,1286 га, розташованої по АДРЕСА_1. Такий позов поданий нею в порядку цивільного судочинства у відповідності з чинним на той час процесуальним законодавством та судовою практикою, об'єднавши у одному позові вимогу про скасування рішення Велятинської сільської ради та державного акту на право постійного користування землею, виданого на підставі вказаного рішення. При розгляді даної цивільної справи їй стало відомо про наявність рішення виконавчого комітету Хустської ради депутатів трудящих від 16 грудня 1976 року за №305. За поданою письмовою заявою від 01.02.2010 р. вона збільшила розмір позовних вимог, ставлячи ще одну вимогу про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Хустської ради депутатів трудящих від 16 грудня 1976 року №305 «Про вилучення індивідуальних будинків, споруд та зелених насаджень громадян с. Велятино в зв'язку з будівництвом середньої школи та будинку культури в с. Велятино», в частині вилучення жилого будинку, споруд та зелених насаджень, що належали на праві особистої власності ОСОБА_5 у АДРЕСА_1. Частину вимог вона також намагалася вирішити шляхом подачі позову в порядку КАС України, однак остаточно дане питання було вирішено шляхом закриття адміністративного провадження у справі ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 року, на підставі п. 1 ч. 1 ст.157 КАС України у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства. Вище наведені обставини дають їй право на звернення до суду у порядку цивільного судочинства, для вирішення даного спору, що дає можливість вирішити її позовні вимоги в межах вказаного цивільного провадження. Позивачка зазначає, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 вересня 1987 року, вона набула право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, по АДРЕСА_1 Закарпатської області. На далі за договором купівлі-продажу від 02.07.2008 року вона придбала у власність ще 1/2 частину з цього будинку, таким чином, набувши право власності на будинок в цілому. За вказаним житловим будинком з надвірними спорудами закріплена земельна ділянка площею 0,1286 га за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку. Належне їй дворогосподарство із земельною ділянкою повністю огороджено межовими знаками з визначенням меж в натурі на місцевості, і земельна ділянка використовується для потреб обслуговування житлового будинку. Як власник житлового будинку вона правомірно використовує присадибну земельну ділянку площею 0,1286 га, яка розташована по АДРЕСА_1. Через те, що вказана земельна ділянка площею 0,1286 га, по АДРЕСА_1 Хустського району була незаконно та необґрунтовано включена відповідачем до земель комунальної власності територіальної громади с. Велятино для обслуговування будівель Велятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. на підставі рішення 4-ої сесії 4-го скликання Велятинської сільської від 19.12.2002 р. - порушено її права на законне володіння і користування земельною ділянкою. Дане рішення не відповідає вимогам діючих на той час нормативних актів, оскільки відповідно до вимог ст.30 ЗК України в редакції від 18.12.1990р. №561-ХІІ, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. Крім цього, таке право відповідно до ст.377 ЦК України переходить до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Позивачка з набуттям права власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, набула право користування присадибною земельною ділянкою, площа якої становить 0,1286 га. Через те, що вказану площу земельної ділянки відповідачем безпідставно включено до складу земель комунальної власності територіальної громади с. Велятино її фактично позбавлено права користування землею. Жодних дій з її боку або заяв для припинення права користування землею в порядку передбаченому ст.141 ЗК України вона не робила і таких судових рішень відповідно до вимог ст. 143 ЗК України також не приймалося.

Позивачка в своїх вимогах вказує нате, що на час розгляду справи в суді, земельна ділянка площею 0,1286 га по АДРЕСА_1 починаючи з моменту набуття права власності на житловий будинок, ніколи не вилучалася від неї у вставленому законодавством порядку.

Позивачка посилається на те, що рішення виконавчого комітету Хустської ради депутатів трудящих від 16.12.1976 року №305 «Про вилучення індивідуальних будинків, споруд та зелених насаджень громадян с. Велятино в зв'язку з будівництвом середньої школи та будинку культури в с. Велятино», прийнято всупереч вимогам чинного на той час законодавства, з порушенням її майнових права як спадкоємця - ОСОБА_5 на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 вересня року, та власниці вказаного будинку в цілій частині на сьогоднішній день. Порядок та компетенція на прийняття подібного рішення відповідно до ст. 141 ЦК Української РСР 1963р. не входила до повноважень виконавчого комітету Хустської ради депутатів трудящих, оскільки надання дозволу на такі дії відносилося до повноважень обласних Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів. З цих підстав, позивачка вважає, що питання про вилучення та знесення житлового будинку, належного ОСОБА_5, та вилучення присадибної земельної ділянки для державних і громадських потреб для проведення будівництва, повинно було розглядатися Закарпатською обласною радою або її виконавчим комітетом. Прийняття такого рішення Хустською районною радою депутатів трудящих відбулося поза межами компетенції районної ради за відсутності наданих законом повноважень. Фактичного вилучення від гр. ОСОБА_5 житлового будинку, надвірних споруд та присадибної ділянки так і не відбулося, оскільки він до дня своєї смерті - 24.02.1987р., постійно проживав у своєму будинку по АДРЕСА_1, а після його смерті позивачка та інший спадкоємець набули права на це майно, про що оформлялися належним чином відповідні свідоцтва про право власності на будинок. Ніякої грошової компенсації та земельної ділянки в заміну того, що планувалося вилучити, померлий ОСОБА_5 не отримував. Позивачка також просила врахувати те, що з 02.07.2008 р. вона є власником житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 у 1/1 (одній цілій) частині. Право особистої власності ОСОБА_5 на житловий будинок, та її право власності на вказане майно у встановленому порядку не припинялося, присадибна земельна ділянка постійно використовувалася колишнім власником ОСОБА_5 до його смерті, а у даний час вона її використовує. Тому, просила суд задовольнити її позовні вимоги та захистити її конституційні права на вільне володіння та розпорядження своєю власністю.

Представники позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю підтримали позовні вимоги і, посилаючись на наведені позивачкою обґрунтування та виходячи з встановлених у судовому засіданні доказів, якими підтверджуються обґрунтування позивачки, просили задовольнити позов у повному об'ємі.

Представник Хустської районної державної адміністрації Бринзей М.М. позов не визнав, пояснивши, що рішення виконавчого комітету Хустської районної ради від 16.12.1976 р. №305. було прийнято у відповідності з діючим на той час Земельним Кодексом УРСР. При вирішенні по суті позовних вимог, представник відповідача просив взяти до уваги наведені обставини в їхньому запереченні на позовну заяву, що додане до матеріалів справи, в якому детально наведені всі аргументи безпідставності заявленого позову. Крім цього, просив суд звернути увагу на пропущений строк давності, після закінчення якого позивачка звернулася до суду з даним позовом. З врахуванням вказаних обставин просив суд відмовити позивачці у задоволенні позову.

Представник Велятинської сільської ради Хустського району в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак причина неявки представника відповідача суду не відома.

З врахуванням наведеного, у відповідності до ст. 169 ч. 4 ЦПК України, беручи до уваги наявні у справі дані про права і взаємовідносини сторін, а також те, що представники позивача не заперечували проти розгляду справи без участі представника Велятинської сільської ради, суд ухвалив провести розгляд справи, у відсутності представника Велятинської сільської ради Хустського району.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, і позивачем та його представниками в судовому засіданні доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є власником житлового будинку з надвірними спорудами, по АДРЕСА_1. За вказаним житловим будинком з надвірними спорудами закріплена земельна ділянка площею 0,1286 га за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку. Право власності на вказане житло позивачка набула в 1/2 частині, успадкувавши це майно за заповітом померлого ОСОБА_5, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 вересня 1987 року, яке видане нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі №4188. Решту будинку в 1/2 частині позивачка набула на підставі договору купівлі-продажу від 02 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_7 Наведені докази стверджують належне право власності позивачки в цілому на будинок з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1. Суд звертає увагу на те, що право особистої власності ОСОБА_5 на житловий будинок, який проживав у ньому до своєї смерті та використовував земельну ділянку, а також право власності на вказане майно позивачки ОСОБА_4 у встановленому порядку не припинялося.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка неодноразово, після завершення повного оформлення свого права власності на вище вказаний будинок влітку 2008 року, зверталася до судових установ для вирішення питання стосовно реєстрації вказаного майна та оформлення прав на земельну ділянку. На підтвердження цього факту, до матеріалів справи додано останній документ у вигляді ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 р., за якою закрито провадження у справі за адміністративним позовом позивачки стосовно оспорюваних рішень відповідачів, що було підставою для зупинення провадження у даній цивільній справі. При закритті провадження за цією ухвалою, Закарпатський окружний адміністративний суд роз'яснив право позивачки на вирішення даного спору в порядку цивільного судочинства.

При вирішенні даного спору та перевірці доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги позивачки та заперечення на позов з боку відповідача - Хустської РДА встановлено, що присадибна земельна ділянка площею 0,1286 га, розташована по АДРЕСА_1, у с. Велятино Хустського району включена Велятинською сільською радою до земель комунальної власності територіальної громади с. Велятино для обслуговування будівель Велятинської загально - освітньої школи І-ІІІ ст. на підставі власного рішення від 19.12.2002 року, прийнятого на засіданні 4-ої сесії 4-го скликання. Однак, Велятинська сільська рада приймаючи таке рішення не взяла до уваги ту обставину, що на земельній ділянці, яку включено до земель запасу, площею 0,1286 га по АДРЕСА_1 знаходиться об'єкт нерухомості - житловий будинок з надвірними будівлями, який є приватною власністю громадян. Під час розгляду справи не встановлено жодних доказів про добровільне припинення права користування земельною ділянкою, її вилучення або викуп відповідно до підстав та в порядку передбаченому ст. ст. 141, 143 ЗК України, від осіб у власності яких знаходився житловий будинок. З матеріалів справи суд також не вбачає доказів про припинення права користування зазначеною земельною ділянкою до часу введення в дію Земельного кодексу Української РСР (1990 р.) та на час дії Перехідних положень Земельного кодексу (2001 р.) Наведені вище обставини, вказують на недотримання органом місцевого самоврядування вимог зазначених вище правових норм ЗК України під час прийняття рішення від 19.12.2002 р., що є підставою для визнання рішення цього органу місцевого самоврядування та виданого державного акту недійсними.

Сам державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000654 від 26.10.2003 року, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №469, виданий Велятинською сільською радою, має печатку органу місцевого самоврядування та підписаний сільським головою ОСОБА_8 За наданими доказами в судовому засіданні збоку представників позивачки вбачається, що така особа як ОСОБА_8 на час виготовлення державного акту від 26.10.2003 року сільським головою не була, вказана особа на цю посаду обрана в липні 2004 року, через припинення своїх повноважень попереднім сільським головою у зв'язку зі смертю.

Вказаному рішенню Велятинської сільської ради від 19.12.2002 року, також передувало відповідне рішення Хустської ради депутатів трудящих від 16 грудня 1976 року №305 «Про вилучення індивідуальних будинків, споруд та зелених насаджень громадян с. Велятино в зв'язку з будівництвом середньої школи та будинку культури в с. Велятино». За даним рішенням проводилося вилучення жилих будинків, споруд та зелених насадженньб, що належали на праві особистої власності громадян села Велятино і знаходилися на земельній ділянці, яка виділялася для будівництва школи, та складався оціночний акт від 26.07.1976 року. Відповідно до такого акту №7 від 26.07.1976 р. проведена оцінка житлового будинку, надвірних будівель до нього, разом із багаторічними насадженнями, що належали ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 та визначено їх вартість в розмірі 13854 крб. Однак, доказів про те, що за вказаними рішенням та оціночним актом ОСОБА_5 проведено компенсацію та виділено взамін земельну ділянку відповідачами під час розгляду справи не надавалося і твердження позивачки про те, що такої компенсації та заміни земельної ділянки ОСОБА_5 не отримував нічим не спростовані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5, через невиконання саме умов визначених у рішенні Хустської ради депутатів трудящих від 16 грудня 1976 року №305 та акту №7 від 26.07.1976 р. проведеної оцінка житлового будинку, надвірних будівель до нього разом із багаторічними насадженнями, не отримував у замін іншої земельної ділянки та грошової компенсації за будинок, який підлягав зносу через заплановане будівництво школи. До сьогоднішнього дня відсутні докази проведення передбачуваного будівництва школи на території с. Велятино за відповідним рішенням №305 від 16.12.1976 року. Наведені обставини підтверджуються фактом продовження проживання ОСОБА_5 у власному будинку по АДРЕСА_1, до дня його смерті, та в подальшому набутті такого права позивачкою на це майно, в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.09.1987 року.

Даючи правовий аналіз підставам за якими прийняте рішення Хустської ради депутатів трудящих від 16 грудня 1976 року №305 «Про вилучення індивідуальних будинків, споруд та зелених насаджень громадян с. Велятино в зв'язку з будівництвом середньої школи та будинку культури в с. Велятино», а також, виходячи із наведених доводів та наданих письмових доказів позивачкою та її представниками, суд знаходить підстави, які вказують на невідповідність цього рішення вимогам діючого на час його прийняття законодавства УРСР .

Так, відповідно до ст.141 ЦК Української РСР (1963р.) вилучення державного майна у власника в державних громадських інтересах з виплатою йому вартості майна (реквізиція), а також безоплатне вилучення державного майна як санкції за правопорушення (конфіскація) допускаються лише у випадках і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Статтею 142 ЦК Української РСР (1963 р.) передбачалася виплата компенсації відповідно до чинного законодавства, у разі знесення жилого будинку, належного громадянинові на праві особистої власності, в зв'язку з вилученням земельної ділянки для державних громадських потреб, крім забезпечення його жилим приміщенням. Порядок виплати такого відшкодування (компенсації) здійснювався відповідно до порядку визначеного Постановою Ради Міністрів Української РСР №61 від 17.01.1961р. «Про порядок відшкодування громадянам вартості належних їм жилих будинків, інших будівель та пристроїв, що зносяться у зв'язку з вилучення земельних ділянок для державних або громадських потреб, і забезпечення жилою площею», допускався в кожному окремому за умови надання дозволу на таке вилучення відповідного виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів, виконавчих комітетів Рад народних депутатів міст республіканського (союзних республік) підпорядкування. Порядок та підстави вилучення земельної ділянки чи її частини на момент прийняття рішення №305 від 16.12.1976 року визначався діючими на той час положеннями ст. 36,37,38 ЗК Української РСР (1970 р.) і таким правом наділялися обласні Ради депутатів, їх виконавчі комітети на території області. З доказів встановлених у судовому засіданні по даній справі вбачається, що жодних подібних рішень щодо вилучення земельної ділянки, зносу будинку по АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_5 вказаними компетентними та уповноваженими органами не приймалося.

За таких обставин у суду є всі підстави зробити висновок про те, що прийняття рішення виконавчого комітету Хустської ради депутатів трудящих від 16.12.1976 року № 305 « Про вилучення індивідуальних будинків, споруд та зелених насаджень громадян с. Велятино в зв'язку з будівництвом середньої школи та будинку культури в с.Велятино», в частині вилучення жилого будинку, споруд та зелених насаджень, що належали на праві особистої власності гр. ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 Хустського району Закарпатської області прийнято всупереч вимогам діючого на той час чинного законодавства, що є підставою для визнання його незаконним та скасування.

З огляду на вище наведене та оцінивши в сукупності встановлені у даній справі докази, суд має всі підстави зробити висновки про обґрунтованість та правомірність вимог позивача, а тому вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Питання про стягнення судових витрат по справі сторони в судовому засіданні не ставили.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.ст. 10,60,209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 141,155 ЗК України, ст.ст. 10,36,37,38 Земельного кодексу УРСР (1970р.), ст. ст.141,142, ЦК УРСР (1963 р), суд -

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення 4-ої сесії 4-го скликання Велятинської сільської ради від 19.123.2002 року в частині надання у постійне користування територіальній громаді с. Велятино Хустського району Закарпатської області земельної ділянки площею 0,1286 га, розташованої по АДРЕСА_1 Хустського району.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хустської ради депутатів трудящих від 16.12.1976 року № 305 « Про вилучення індивідуальних будинків, споруд та зелених насаджень громадян с. Велятино в зв'язку з будівництвом середньої школи та будинку культури в с.Велятино» в частині вилучення жилого будинку, споруд та зелених насаджень, що належали на праві особистої власності гр. ОСОБА_5 у АДРЕСА_1, Хустського району Закарпатської області.

Визнати незаконним та скасувати державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000654 від 26.10.2003 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №469.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: підпис Кемінь В.Д.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського районного суду Кемінь В.Д.