Вирок № 37896439, 27.03.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20251/13-к

Провадження № 1-кп/161/26/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 27 березня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді Калькової О.А.,

за участю секретаря Сидорук Л.В.,

прокурора Афтенія М.К.,

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Яромель, Ківерцівського району, Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого:

17.03.2010 року Ківерцівським районним судом Волинської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3-ох (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України надано іспитовий строк на 3 (три) роки; згідно постанови Ківерцівського районного суду від 25.10.2010 року замінено іспитовий строк на три роки позбавлення волі. Звільненого 27.11.2012 року по постанові Рівненського районного суду від 19.11.2012 року умовно достроково, невідбутий строк 10 (десять) місяців 27 (двадцять сім) днів;

12.12.2013 року Рожищенським районним судом за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 395, 70, 71 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, ст.289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2, повторно, 16 серпня 2013 року близько 22 год. 40 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння транспортним засобом для того, щоб покататися, перебуваючи біля зупинки громадського транспорту по вулиці Теремнівській міста Луцька, навпроти будинку № 65а, через ліві передні дверцята, що були відчиненні, проник у салон автомобіля марки «Москвич-2140», державний номерний знак НОМЕР_1, де за допомогою залишеного потерпілим ключа в замку запалювання запустив двигун вказаного транспортного засобу і почав рух заднім ходом від'їхавши на два метри після чого зупинився, чим протиправно, вилучив вказаний транспортний засіб, вартістю 4719 гривень 68 копійок, у власника ОСОБА_1 всупереч його волі.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненими повторно, ОСОБА_2, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що дійсно він за вказаних обставин, місця та часу вчинив кримінальне правопорушення. У вчиненому щиро розкаявся.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим, його винність в інкримінованому злочині також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та в порядку ст. 349 КПК України дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються обвинуваченим, учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду дав показання, що 16 серпня 2013 року близько 23.00 год., його автомобіль марки «Москвич-2140», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився біля зупинки громадського транспорту по вулиці Теремнівській міста Луцька, навпроти будинку № 65а, був переміщений обвинуваченим.

Призначаючи покарання відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом'якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_2 вину визнав повністю, щиро розкаявся, має постійне місце проживання, де характеризується задовільно, потерпілий не настоює на суворому покаранні, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, знову вчинив кримінальне правопорушення, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства і призначає покарання передбачене санкцією ст.289 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Судові витрати підлягають стягненню із обвинуваченого.

Речові докази підлягають вирішенню згідно ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України ( в редакції 2012 року, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком і покарання за вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 12 грудня 2013 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити утримання під вартою, до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 28.02.2014 року, тобто з моменту його затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 391 грн. 20 коп. та за проведення товарознавчої експертизи, в сумі 588 грн., всього стягнути на загальну суму 979 грн. (дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 20 коп. .

Речовий доказ: транспортний засіб «Москвич 2140» - залишити за належністю ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Луцького міськрайонного суду О.А.Калькова