Постанова № 37896042, 14.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2014 року № 826/1305/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києвідо Фізичної особи ОСОБА_1простягнення коштів за податковим боргом

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податкову заборгованість у розмірі 118 567,00 грн.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що податковий борг відповідача у розмірі 118 567,00 грн. виник у зв'язку з допущенням фізичною особою ОСОБА_1 порушень податкового законодавства та з несплатою податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 118 567,00 грн. у передбачені законодавством строки.

Відповідач в судове засідання не прибув. Проте, матеріали справи містять письмові пояснення відповідача зі змісту яких вбачається, що відповідач не заперечує проти наявності вищезаявленої позивачем заборгованості, при цьому, просить розстрочити дану заборгованість.

Керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою ОСОБА_1 18.04.2013 року було подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи № 1300019270.

В розділі II зазначеної декларації «доходи, які включаються до загального річного оподаткованого доходу» відповідачем відображено вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна в розмірі 2 371 340,00 грн., з яких сума податку, яка підлягає сплаті платником податку самостійно складає 118 567,00 грн. "

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На вимогу п. 3 ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу було надіслано поштою за місцем проживання: АДРЕСА_1 податкову вимогу № 8007-17 від 25.10.2013 р. на суму 118 567,00 грн. та лист про надання інформації № 2155/Б/26-55-17-03-12 від 25.10.2013 року.

Сума податкового боргу сплачена не була. Податкова вимога в судовому чи адміністративному порядку оскаржена не була, сума податкового боргу залишилась не сплаченою.

Таким чином, за відповідачем станом на час розгляду справи обліковується податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 118 567, 00 грн., яка виникла в результаті самостійного подання до податкового органу податкової звітності та у зв'язку з несплатою у встановлений законом строк з податку на доходи фізичних осіб.

Дана заборгованість підтверджується довідкою щодо наявності заборгованості, податковою вимогою № 8007-17 від 25.10.2013 року, податковою декларацією.

Главою 9 Податкового кодексу України регламентовано порядок погашення податкового боргу платників податків.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Керуючись вище встановленим, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, розглянувши пояснення відповідача, ознайомившись з наданими документами, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача щодо розстрочення виконання рішення суду, шляхом здійснення виплати заборгованості частинами, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 КАСУ, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Розстрочення виконання рішення суду у даному випадку означає його виконання, проте неодномоментно, а декількома періодичними платежами, які визначаються судом.

Підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, прохаючи про розстрочення виконання рішення суду (здійснення виплати заборгованості частинами), відповідач посилався на відсутність коштів, спричинений рядом обставин, викладених у заяві, зокрема, тяжкою хворобою, лікування якої потребує чисельних коштів.

Таким чином, приймаючи рішення щодо задоволення заяви відповідача, суд виходить також із принципу пропорційності, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 118 567,00 грн. (сто вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят сім грн. 00 коп.) на р/р 33111341700007, код платежу 11010500, одержувач: УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019.

Дозволити фізичній особі ОСОБА_1, здійснювати сплату боргу частинами в розмірі 19 761,17 (дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят одну грн. 17 коп.) починаючи з квітня 2014 року по серпень 2014 року (включно) та в розмірі 19 761,15 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят одну грн. 15 коп.) за вересень 2014 року.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.