Вирок № 37895479, 19.12.2013, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1222/13-к

Провадження № 1-кп/419/111/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі - Краснопольському С. В.,

за участю: прокурора - Круглова В. В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесенного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030500000762 від 04.08.2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Дамбукі Зейського району Амурської області, Росія, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04.08.2013 року близько 18.20 год., ОСОБА_1, знаходячись біля подвір`я, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, маючи раптово виниклий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин, наніс дерев`яним бруском один удар в ліву скроневу область голови, один удар в кість лівої руки та після падіння ОСОБА_2 на землю, наніс чотири удари в область голови і вкусив за п`ятий палець лівої руки, спричинивши ОСОБА_2 тілесні ушкодження, згідно висновку судово - медичної експертизи №349(318) від 27.08.2013 р. у вигляді: синців правої тім'яної області, лобної області, лівого лучезап`ястного суглоба; садни лобної області, п'ятого пальця лівої кисті, ЗЧМТ, струс головного мозку в побуті 04.08.2013 р., забій грудної клітки зліва, які за ступенем тяжкості слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України не визнав та пояснив наступне. 04.08.2013 р. він знаходився біля свого подвір`я, йшов до сусідки. Проходив біля подвір`я ОСОБА_2, запитав у ОСОБА_3 до яких пір вона буде його принижувати. ОСОБА_2 став висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою, вдарив два рази в пах, проте він вивернувся, потім завалив його на землю, почав царапати, вдарив по шиї. Він прикусив палець ОСОБА_2, шкодує, що не відкусив зовсім. Він вдарив ладонею руки 2 рази по рукам ОСОБА_2 з метою захисту. Тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не спричиняв, ніяких предметів при собі не мав. Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків у сумі 597 грн. 16 коп. та моральної шкоди в розмірі 7000 грн., та цивільний позов прокурора Новоайдарського району в інтересах Новоайдарського РТМО про відшкодування майнової шкоди на користь держави в розмірі 359 грн. 01 коп. не визнає.

Незважаючи на повне не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його винність доведена зібраними доказами відповідно до вимог ст. ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст.358 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 надав показання, що 04.08.2013 р. його дружина близько 18.00 год. поїхала на велосипеді до магазину, він знаходився вдома. В цей день вони двічі викликали співробітників міліції, щоб заспокоїти родину ОСОБА_1. Ще з 1988 року у них почалися конфлікти стосовно межі присадибних земельних ділянок. Домоволодіння сталося йому у спадок. З 2004 року вони переїхали жити до смт. Новоайдар. Конфліктів з застосуванням фізичної сили раніше не було. Коли дружина під`їхала до подвір`я, він вийшов та побачив, що до неї біжить ОСОБА_1, в руці він тримав палку. ОСОБА_1 замахнувся палкою. Перший удар прийшовся йому по голові, в ліву скроневу область голови, один удар в кість лівої руки. Від удару в голову він був шокований та не міг чинити опір. Потім ОСОБА_1 схватив його за тулуб та повалив на землю, почав бити палкою, вдарив по лівому ребру, наніс чотири удари по голові. Дружина намагалась його відштовхнути, проте це виявилося марним. Як його пальці опинилися в роті ОСОБА_1 він не пам`ятає, почув різку біль, коли ОСОБА_1 укусив його за мізинець лівої руки. Його дружина почала кричати та звати на допомогу. Вибігла донька ОСОБА_1, забрала батька та закинула палку. Якби донька ОСОБА_1 не відтягнула батька від нього, ОСОБА_1 продовжував би його побиття. Нецензурною лайкою він не висловлювався, ОСОБА_1 не ображав. З 06.08.2013 р. по 15.08.2013 р. він знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Новоайдарського РТМО з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку. Просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на його користь матеріальні збитки в розмірі 597,16 грн. та 7000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надала показання, що 04.08.2013 року вона на початку 19.00 години поїхала на велосипеді до магазину купити приправи. Біля свого подвір'я стояв ОСОБА_1 з палицею і відром, почав її ображати. Коли вона поверталася, він знову почав її ображати. Вона під'їхала до будинку, ОСОБА_1 підійшов до неї і замахнувся палицею. Вийшов її чоловік ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вдарив чоловіка палицею в ліву скроневу область голови. Чоловік підняв руки, щоб захиститись і ОСОБА_1 вдарив його палицею по руці. Потім повалив на землю, наносив удари палицею, прокусив палець. Вона стала кричати і кликати на допомогу. Вибігла дочка ОСОБА_1 і вони удвох відтягнули ОСОБА_1 від чоловіка. Дочка ОСОБА_1 викинула палицю і відвела батька до свого подвір'я.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надала показання, що 04.08.2013 року вона знаходилась вдома, почула на вулиці шум. Вийшла і побачила як ОСОБА_3 і дочка ОСОБА_1 відтягували ОСОБА_1 від ОСОБА_2, які лежали на землі. Дочка ОСОБА_1 викинула палицю, яка була в руці ОСОБА_1 Цього дня до ОСОБА_1 два рази приїжджала міліція. Це нестерпні люди, ображають всіх.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надав показання, що 04.08.2013 р. приблизно о 17.00-18.00 годині він сидів за двором, так як є інвалідом і йому потрібне свіже повітря. ОСОБА_1 вийшов зі свого двору і йшов з палицею за ОСОБА_3, яка їхала на велосипеді. Коли ОСОБА_3 поверталася, ОСОБА_1 пішов слідом за нею до їхнього двору, почав махати палицею на ОСОБА_3 Йому стало погано і він пішов додому, розповів про те, що відбувається дружині.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав показання, що 04.08.2013 р. він знаходився вдома, дивився телевізор. Почув крики на вулиці, після чого вийшов і побачив як ОСОБА_1 і його дочка йшли до себе додому з боку подвір'я ОСОБА_3. Біля свого будинку стояв ОСОБА_2 в крові. На ОСОБА_1 пошкоджень не було.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала показання, що 04.08.2013 р. вона перебувала за місцем свого проживання. До неї додому о 17.00 годині прийшла ОСОБА_3 попросила корейську приправу, але у неї приправи не було, вона порадила ОСОБА_3 купити приправу в магазині. ОСОБА_3 сказала, що боїться проїжджати повз подвір'я ОСОБА_1, вони агресивні і в той день до них приїжджала міліція, після чого ОСОБА_3 пішла. Через деякий час вона почула сильний крик на вулиці, піднялася на поріг свого будинку, з якого добре видно, що відбувається на вулиці, поріг складається з п'яти сходинок, а те, що відбувалось було навпроти її будинку. Вона побачила, як дочка ОСОБА_1 і ОСОБА_3 відтягують ОСОБА_1, вони були в нагнутому стані. ОСОБА_1 піднімався з палицею, палиця була у нього в руці. Вони разом з сином вийшли на вулицю. ОСОБА_1 стояли біля свого двору, ОСОБА_3 стояв біля свого, був блідого кольору, відчужений.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала показання, що 04.08.2013 р. два рази приїжджала міліція. Вона перебувала на присадибній ділянці, почула несамовитий крик ОСОБА_3

О. В. і побігла за двір. Бачила, як батько ОСОБА_1 звільняється від ОСОБА_2 та відходить у бік лавочки, відбиваючи удари ОСОБА_2, а ОСОБА_2 продовжує йти на нього. Батько вже сидів на колоді, коли ОСОБА_2 вдарив його по нозі, а дружина ОСОБА_2 відтягнула свого чоловіка від батька.

Зокрема, вина ОСОБА_1 доводиться дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.08.2013 р. від ОСОБА_2 про те, що 04.08.2013 року приблизно о 18.20 год. ОСОБА_1 спричинив йому тілесні ушкодження (арк. кр. пров. 3);

- випискою №2297/536 із медичної карти стаціонарного хворого Новоайдарського РТМО від 15.08.2013 р., відповідно до якої ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Новоайдарського РТМО з 06.08.2013 р. по 15.08.2013 р. з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку в побуті 04.08.2013 р., забій грудної клітки зліва (арк. кр. пров. 45);

- висновком судово-медичної експертизи №349(318) від 27.08.2013 року, згідно якої ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синців правої тім'яної області, лобної області, лівого лучезап`ястного суглоба; садни лобної області, п'ятого пальця лівої кисті, ЗЧМТ, струс головного мозку в побуті 04.08.2013 р., забій грудної клітки зліва. ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Новоайдарського РТМО з 06.08.2013 р. по 15.08.2013 р. з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку в побуті 04.08.2013 р., забій грудної клітки зліва. Встановлені у ОСОБА_2 пошкодження утворилися від дії тупого твердого предмета (предметів), можливо в строк за обставин, зазначених у фабулі постанови, в протоколах допитів потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 Пошкодження, встановлені у ОСОБА_2, слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я (арк. кр. пров. 51-52).

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України доведеною, оскільки вона підтверджується сукупністю зібраних доказів.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

При цьому, заперечення своєї провини обвинуваченим ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, та твердження останнього, що він діяв з метою самооборони від протиправних дій потерпілого ОСОБА_2, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. З огляду на наведене, суд оцінює їх критично, оскільки дані твердження спростовуються наведеними вище доказами.

В основу вироку суд покладає показання потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дані ними у судовому засіданні, які об'єктивно узгоджуються з іншими доказами у справі, а тому є достовірними.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не заподіював тілесних ушкоджень ОСОБА_2 суд не бере до уваги і вважає їх надуманими, приймає як спосіб захисту, спрямований на ухилення від відповідальності за скоєне, оскільки вони спростовуються вищенаведеними об'єктивними доказами.

Суд також критично ставиться до показань свідка ОСОБА_8, даними в судовому засіданні про те, що ОСОБА_1 не заподіював тілесних ушкоджень ОСОБА_2, оскільки остання безпосереднім очевидцем події не була, її свідчення спростовуються показаннями свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_3

З показань свідка ОСОБА_8 випливає, що її родина тривалий час знаходиться в неприязних стосунках з родиною ОСОБА_3, що могло вплинути на об`єктивність її свідчень в суді.

Показання свідка ОСОБА_8 суд розцінює, як бажання з її боку в сприянні ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення - злочин відповідно до приписів ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, що досягла пенсійного віку (арк. кр. пров. 19), раніше не судимий (арк. кр. пров. 25-26), за місцем проживання характеризується негативно (арк. кр. пров. 24), на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (арк. кр. пров. 20, 21).

Обставин, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, суд не вбачає.

Обставинами, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення - злочину, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, похилий вік обвинуваченого, а також приписи ст. ст. 56, 57, 61 КК України, згідно яких громадські та виправні роботи, обмеження волі не призначаються особам, які досягли пенсійного віку, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України та приходить до переконання про необхідність застосування до обвинуваченого покарання у вигляді штрафу, в розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.125 КК України.

Прокурором Новоайдарського району в інтересах Новоайдарського РТМО заявлено цивільний позов про відшкодування з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави майнової шкоди з приводу знаходження на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Новоайдарського РТМО потерпілого ОСОБА_2 в період часу з 06.08.2013 р. по 15.08.2013 року. На лікування потерпілого витрачено 359 грн. 01 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Враховуючи приписи ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони підтверджені належними доказами.

Відповідно виписки №2297/536 із медичної карти стаціонарного хворого Новоайдарського РТМО від 15.08.2013 р., ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Новоайдарського РТМО з 06.08.2013 р. по 15.08.2013 р. з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку в побуті 04.08.2013 р., забій грудної клітки зліва (арк. кр. пров. 45).

Відповідно довідки №765 від 21.09.2013 р., наданої Новоайдарським РТМО, ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Новоайдарського РТМО з 06.08.2013 р. по 15.08.2013 р. з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин, забій грудної клітки зліва. Згідно Постанови КМУ №545 від 16.07.1997 р. вартість утримання хворого на добу складає 39,89 грн. Відповідно розрахунку на утримання хворого Новоайдарським РТМО витрачено 359,01 грн. (арк. кр. пров. 54).

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов, згідно вимог якого він просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на його користь 597,16 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, пов'язаних з придбанням за рахунок власних коштів медикаментів на лікування, витрат на проїзд до м. Луганськ та м. Старобільськ, витрат на оплату за експертизу та 7000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Враховуючи приписи ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, судовим розглядом установлено, що потерпілому ОСОБА_2 завдана майнова шкода, яка полягає у витратах, пов`язаних з придбанням за рахунок власних коштів медикаментів на лікування на загальну суму 472 грн. 16 коп., що підтверджується фіскальними чеками (арк. кр. пров. 46-48; матеріали справи №419/1222/13-к, а.с.16-19) та витратах, пов`язаних з проїздом з м. Луганськ, що підтверджується фіскальним чеком на суму 20,08 грн. (арк. кр. пров. 49; матеріали справи №419/1222/13-к, а.с. 15). З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальних збитків підлягають задоволенню частково, відповідно до наданих суду належних доказів на загальну суму 492 грн. 24 коп. (472 грн. 16 коп.+ 20,08 грн.=492 грн. 24 коп.).

Крім наведеного, злочинними діями обвинуваченого, потерпілому ОСОБА_2, завдано моральну шкоду, яка полягає у виникненні психотравматичного фактору у останнього в зв'язку з отриманими ушкодженнями, що спричинило негативні емоції, моральні, душевні страждання та хвилювання. Понесені страждання вплинули на реалізацію життєвих планів та намірів потерпілого.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.95р., суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується з тим, що потерпілому ОСОБА_2 дійсно спричинено моральну шкоду, та вважає, що заявлені вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, в розмірі 2000 грн., виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, ч.2 ст. 373 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Позовні вимоги прокурора Новоайдарського району в інтересах Новоайдарського РТМО до ОСОБА_1 про відшкодування на користь держави майнової шкоди у розмірі 359 грн. 01 коп. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_1, виданий 28 серпня 2003 року Новоайдарським РВ УМВС України в Луганській області, на користь держави 359 грн. 01 коп., перерахувавши на розрахунковий рахунок №35414001003646 в банку УДК у Луганській області, МФО 804013, код 01983588.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 597,16 грн. та моральної шкоди у розмірі 7000 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_1, виданий 28 серпня 2003 року Новоайдарським РВ УМВС України в Луганській області, на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 492 грн. 24 коп. та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новоайдарський районний суд Луганської області.

Обвинуваченому і прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: О. М. Іванова