Рішення № 37894027, 28.03.2014, Оболонський районний суд міста Києва

28.03.2014 Справа № 756/8335/13-ц

Ун.№756/8335/13-ц

Пр.№2/756/147/14

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Майбоженко А.М.

при секретарі - Головатюк І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними наказів про застосування дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про скасування наказів №109 від 09.04.2013 року та №112 від 11.04.2013 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, наказу №144 від 08.05.2013 року про звільнення позивача з посади диспетчера Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, поновлення позивача на вказаній посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень. При цьому посилається на те, що винесені накази є протиправними, винесеним всупереч вимогам законодавства України про працю.

В судовому засіданні позивач та її представник в судовому засіданні заявлені у справі вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання 17.12.2013 року, 06.02.2014 року, 13.03.2014 року не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки в судові засідання 17.12.2013 року та 06.02.2014 року обґрунтовував неможливістю прибути до суду у зв'язку з зайнятістю в інших судових засіданнях, не надаючи будь-яких доказів на підтвердження цього. Причини неявки в судове засідання 13.03.2014 року обґрунтував несвоєчасним отриманням судової повістки, у строк менше ніж три дні до судового засідання, однак доказів неможливості направити свого представника суду не надано. Такі дії відповідача суд вважає зловживанням наданими йому процесуальними правами, спрямованими на затягування розгляду справу, порушення одного з основних завдань цивільного судочинства - своєчасності розгляду справи. З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів, в тому числі доказів, що подані представником відповідача на обґрунтування своїх заперечень, письмовий виклад яких міститься в матеріалах справи. Згідно даних заперечень, відповідач вважає заявлені у справі позовні вимоги необґрунтованими, просить у їх задоволенні відмовити.

Треті особи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за їх відсутності. Суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали кримінального провадження №12013110100003653, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу №67 від 04.06.2002 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду диспетчера відділу експлуатації транспорту АТП господарського управління Секретаріату Кабінету Міністрів України з 05.06.2002 року (а.с.40-41).

Відповідно до наказу №7 від 13.01.2003 року зазначене підприємство перейменовано в Автопідприємство господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (далі - відповідач, автопідприємство), про що міститься запис у трудовій книжці позивача.

Згідно з наказом №109 від 09.04.2013 року (а.с.44) за порушення трудової дисципліни, вимог посадової інструкції ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано захід стягнення у вигляді догани, а також позбавлено 100% премії за квітень 2013 року. Зі змісту даного наказу вбачається, що комісією у складі головного бухгалтера автопідприємства ОСОБА_4, головного інженера ОСОБА_3, начальника автоколони ОСОБА_5, провідного інженера з безпеки руху ОСОБА_6, техніка 1-ї категорії начальника відділу економіки та обліку роботи транспорту ОСОБА_7, провідного юристконсульта ОСОБА_8 були виявлені факти порушення оформлення подорожніх листів №497353 від 10.11.2012 року, №499409 від 30.11.2012 року №493998 від 09.10.2012 року, №494440 від 13.10.2012 року та №492785 від 27.09.2012 року. У всіх цих подорожніх листах навпроти замовника службового транспорту ОСОБА_10 наявні підписи. Проте, замовник ОСОБА_10 надав письмове підтвердження, що в дні оформлення вищезазначених подорожніх листів службовий транспорт не замовляв та не використовував, у подорожніх листах не розписувався. Підставами для винесення даного наказу стали акт перевірки від 25.02.2013 року, акт про відмову давати пояснення ОСОБА_1, повідомлення ОСОБА_10, подорожні листи.

Відповідно до витягу з Акту перевірки належного оформлення подорожніх листів та використання службового транспорту за період з 01.01.2012 року по 01.12.2012 року від 25.02.2013 року (а.с.45), комісією встановлено, що водій ОСОБА_11 за попередньою домовленістю з посадовими особами відділу експлуатації транспорту автопідприємства, використовували службовий транспорт для своїх особистих потреб, використовуючи ім'я відомої йому посадової особи.

09.04.2013 року автопідприємство звернулось до профспілкового комітету за наданням згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с.52).

11.04.2013 року дане подання було розглянуто профспілковим комітетом, надано згоду на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (а.с.53).

Відповідно до Наказу №112 від 11.04.2013 року (а.с.59) за порушення трудової дисципліни, неналежний контроль за використанням службового транспорту автопідприємства, порушення вимог посадової інструкції диспетчеру ОСОБА_1 оголошено догану. Зі змісту наказу вбачається, що автопідприємством виявлено факт неналежного оформлення подорожнього листа та факт нецільового використання службового транспорту. Водій ОСОБА_11 здійснив виїзд на службовому автомобілі згідно подорожнього листа №501279 від 18.12.2012 року. У зазначеному подорожньому листі навпроти замовника службового транспорту - ОСОБА_10 наявний підпис. Замовник надав підтвердження, що в день оформлення вищезазначеного подорожнього листа службовий транспорт не замовляв та невикористовував, у зазначеному листі не розписувався. Таким чином, диспетчер ОСОБА_1 неналежно поставилась до виконання своїх посадових обов'язків, не здійснила контроль за використанням службового транспорту , чим порушила трудову дисципліну та посадову інструкцію.

Зі змісту службової записки начальника відділу експлуатації ОСОБА_5 від 10.04.2013 року, адресованої директору автопідприємства ОСОБА_2, вказані порушення були виявлені ним при аналізі подорожніх листів.

10.04.2013 року автопідприємство звернулось до профспілкового комітету за наданням згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с.63).

Наказом №144 від 08.05.2013 року (а.с.66) за порушення трудової дисципліни, випуск службового транспорту з порушенням посадової інструкції диспетчера, неналежний контроль за використанням службового транспорту автопідприємства, порушення вимог посадової інструкції, відносно ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з 08.05.2013 року згідно п.3 ст.40 КЗПП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення. Зі змісту наказу також вбачається, що автопідприємством виявлено факти неналежного оформлення подорожніх листів та факти нецільового використання службового транспорту, оскільки водій ОСОБА_13 здійснював виїзди на службовому автомобілі згідно подорожніх листів №505599 від 29.01.2013 року та №507764 від 18.02.2013 року. У цих подорожніх листах навпроти замовника службового транспорту ОСОБА_10 наявні підписи. Проте, замовник ОСОБА_10 надав письмове підтвердження, що в дні оформлення вищезазначених подорожніх листів службовий транспорт не замовляв та не використовував, у подорожніх листах не розписувався. Таким чином, ОСОБА_1 порушила трудову дисципліну, здійснювала випуск службового транпсорту з порушенням посадової інструкції диспетчера, не здійснювала належний контроль за використанням службового транспорту. Раніше до неї застосовувались дисциплінарні стягнення у вигляді догани (накази №109 від 09.04.2013 року та №112 від 11.04.2013 року), а отже порушення трудової дисципліни з боку ОСОБА_1 носять систематичний характер.

Зі змісту службової записки начальника відділу експлуатації ОСОБА_5 від 15.04.2013 року, адресованої директору автопідприємства ОСОБА_2, вказані порушення були виявлені ним при аналізі подорожніх листів (а.с.68).

15.04.2013 року та 08.05.2014 року автопідприємство звернулось до профспілкового комітету за наданням згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення (а.с.73-74).

08.05.2014 року останнє подання було розглянуто профспілковим комітетом, надано згоду на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення (а.с.75).

У відповідності до вимог ч.1,6 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Статтею 149 КЗпП України визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Згідно п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Дисциплінарна відповідальність працівника настає у випадку невиконання ним трудових обов'язків, покладених трудовим договором або правил внутрішнього трудового розпорядку.

15.03.2001 року директором автопідприємства затверджено посадову інструкцію диспетчера.Даною інструкцією до посадових обов'язків диспетчера віднесено: здійснення випуску автомобілів на лінію, які обслуговують Прем'єр-міністра України, Віце прем'єр-міністрів та їх служб, Секретаріату КМУ по замовленням помічників обслуговуємих осіб, керуючись Положенням про користування черговими легковими автомобілями прийняття заявок та контроль за їх виконанням водіями, що працюють на автомобілях у черговому режимі, інструктаж водіїв про умови та особливості виконання транспортного обслуговування, здійснення випуску автомобілів, підтримання зв'язку з установами, що обслуговуються на договірних умовах, ведення диспетчерської документації, виписка подорожніх листів та видача їх водіям, контроль за своєчасним виходом транспортних засобів на лінію, перевірка наявності водійських посвідчень у водіїв, передача інформації про несправний транспорт, ДТП, виплив на цільове використання транспортних засобів, виконання правил з охорони праці та пожежної безпеки. Правом диспетчера, зокрема є, вимагати від водіїв правильного оформлення подорожніх листів та їх своєчасного повернення.

З урахуванням викладеного, вирішуючи питання про обґрунтованість вимог про скасування наказів, суд виходить з наступного.

Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не можу ґрунтуватись на припущеннях.

При проведенні перевірки щодо правильності оформлення подорожніх листів, встановлено ряд подорожніх листів, за якими водій ОСОБА_11 здійснював виїзд на службових автомобілях. При цьому, одним з замовників зазначено ОСОБА_10, проставлено підпис.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Обґрунтовуючи порушення ОСОБА_1 вимог посадової інструкції, відповідач посилається на те, що ОСОБА_10 у зазначені дати службовий транспорт не замовляв, у подорожніх листах не розписувався.

Вказаною комісію при проведенні перевірки зроблено висновок про те, що водій ОСОБА_11 використовував службовий транспорт для власних потреб за попередньою домовленістю з посадовими особами відділу експлуатації транспорту.

28.02.2013 року головним інженером автопідприємства подано заяву до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_11 злочину, а саме підроблення підписів, що призвело використання службового транспорту в особистих цілях.

Дана заява внесена до ЄРДР, попередня кваліфікація за ч.1 ст.358 КК України, кримінальному провадженню присвоєно №12013110100003653.

Постановою слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві від 17.06.2013 року вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з подією кримінального правопорушення. Зі змісту даної постанови вбачається, що слідчим всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, з урахуванням зібраних у справі доказів, встановлено, що транспорт а автопідприємстві не завжди використовували особи, які його замовляли, у зв'язку з чим в подорожніх листах виконано підписи не замовниками транспорту, а тому факт вчинення злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_11 свого підтвердження під час проведення досудового розслідування не підтверджений.

Наказом керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України №90 від 11.07.2011 року затверджено Порядок обслуговування посадових осіб автопідприємством Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України. Даним порядком передбачено, що дані про роботу водія відображаються у подорожньому листі, в якому, зокрема, зазначаються час виїзду з автопідприємства, руху та простою, відстань пробігу. Після закінчення обслуговування посадова особа ставить у подорожньому листі свій підпис, чим підтверджує факт здійснення обслуговування, а також зазначає час закінчення обслуговування. Посадовій особі заборонено передавати автомобіль за викликом для користування іншим особам. Диспетчер підприємства направляє автомобіль за викликом за зазначеною у замовленні адресою та у призначений час, повідомляє посадовій особі про орієнтовний час прибуття автомобіля, його номерний знак, своє прізвище та уточнює строк використання автомобілю, має право об'єднати поїздки посадових осіб, забезпечує перевезення водіїв на робоче місце з 23 до 06 години.

З матеріалів кримінального провадження №12013110100003653 вбачається, що диспетчерами автопідприємства заповнювались реєстри виїзду автомашин автопідприємства. При цьому у даних реєстрах за 10.11.2012 року, 30.11.2012 року, 09.10.2012 року, 13.10.2012 року та 27.09.2012 року наявні відомості про надання у розпорядженні ОСОБА_10 службових автомобілів. Ці самі дані занесені до подорожніх листів.

При цьому, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що службовий транспорт ОСОБА_10 не замовлявся у вказані дати, відомості про замовлення внесені до реєстрів та подорожніх листів саме ОСОБА_1

Фактично пояснення ОСОБА_10 надані автопідприємству поставлені протиріч поясненням ОСОБА_1, ОСОБА_11, іншим матеріалам справи.

Судом встановлено, що будь-яких інші способи фіксації замовлень, які б дозволяли перевірити пояснення будь-кого з заінтересованих осіб, на автопідприємстві відсутні. Замовлення здійснюється безпосередньо через диспетчера за допомогою телефону, заноситься диспетчером до відповідного реєстру та подорожніх листів.

Отже, перевіривши обставини, які передували притягненню ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган, суд вважає, що висновок відповідача про порушення нею умов трудового договору, вимог посадової інструкції є необґрунтованим, недоведеним при проведенні перевірки та виявленні фактів та таких порушень.

Згідно рекомендації, викладених у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Позивача ОСОБА_1 09.04.2013 року, 11.04.2013 року та 08.05.2013 року було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення проступків до 09.04.2013 року, тобто до дня, коли до неї було застосовано перше з цих трьох дисциплінарних стягнень.

Такі притягнення на думку суду суперечать суті дисциплінарних стягнень, їх меті щодо профілактики, запобігання вчинення наступних порушень, виховного впливу стягнення.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими та незаконними притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності наказами №109 від 09.04.2013 року, №112 від 11.04.2013 року та №144 від 08.05.2013 року, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування вказаних наказів.

При цьому, суд враховує також те, що в порушення вимог ст.252 КЗПП України роботодавцем не запитано попередньої згоди профспілкового органу автопідприємства на притягнення позивача, яка була його членом, до дисциплінарної відповідальності наказами від 09.04.2013 року та 11.04.2013 року. Матеріали справи свідчать, що таку згоду відповідачем запитано вже після винесення наказів та притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Згідно ч.1 ст.235 КзпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи те, що звільнення позивача з посади диспетчера автопідприємства наказом №144 від 08.05.2013 року вчинено без законних підстав, про що зазначено вище, суд вважає правильним задовольнити позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді диспетчера Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України з 08.05.2013 року.

Згідно ч. 2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розрахунок розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.05.2013 року по 13.03.2014 року має бути здійснений у відповідності з вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою KM України від 08.02.1995 р. № 100.

Визначаючи розмір середньої заробітної плати, суд керується даними про розмір заробітної плати позивача за останні 2 повні відпрацьовані календарні місяці роботи, що передували звільненню позивача, тобто за грудень 2012 року та січень 2013 року, оскільки з 28.02.2013 року по 10.03.2013 року, з 11.03.2013 року по 29.03.2013 року, з 30.03.2013 року по 08.04.2013 року та з 12.04.2013 року по 04.05.2013 року позивач не працювала, що підтверджується листками непрацездатності.

На неодноразові вимоги суду про надання довідки про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 за вказані місяці, відповіді не отримано, а тому суд вважає можливим розглянути справу з урахуванням даних про заробіток, поданих самою позивачкою.

Норма робочих днів у грудні 2012 року та січня 2013 складає 21 день.

Середньоденна заробітна плата позивача за вказаний період складає 167,32 грн. (3 629,72 + 3 397,56)/ 42, де 3 629,72 - заробіток за грудень 2012 року, 3 397,56 грн. - заробіток за січень 2013, 42 - загальна кількість робочих днів за два місяці).

Виходячи з викладеного, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 08.05.2013 року по 13.03.2014 року у розмірі 35 973,80 грн. (215 днів*167,32 грн.). При цьому, визначена судом сума середнього заробітку підлягає стягненню на користь позивача за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Згідно ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оцінюючи обсяг моральних страждань позивача, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає, правильним стягнути з відповідача на користь позивача 1 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, що була нанесена позивачу внаслідок порушення його трудових прав, задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково, оскільки вважає, що розмір спричиненої моральної шкоди позивачем завищений.

З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, з підстав та у обсязі, що зазначений вище.

Згідно ст.88 ЦПК України, суд вважає правильним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 484,43 грн.

Відповідно до ст. 367 п.4 ЦПК України, рішення в частині поновлення на роботі та стягненню заробітної плати за місяць підлягає виконанню негайно.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 40, 147, 147-1, 149, 235, 237-1, 252 КЗпП України, ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати Накази директора Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України №109 від 09.04.2013 року та №112 від 11.04.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування заходу стягнення у вигляді догани.

Скасувати Наказ в.о. директора Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України №144 від 08.05.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування заходу стягнення у вигляді звільнення на підставі п.3 ст.40 КЗпП України з 08.05.2013 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді диспетчера Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України з 08.05.2013 року.

Стягнути з Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (04053, м.Київ, вул.Некрасівська, 7, код ЄДРПОУ 03538993) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.05.2013 року по 13.03.2014 року у розмірі 35 973 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три) гривень 80 копійок, а також 1 000 (одна тисяча) гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Визначена судом сума середнього заробітку підлягає стягненню на користь позивача за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (04053, м.Київ, вул.Некрасівська, 7, код ЄДРПОУ 03538993) на користь держави судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривень 43 копійки.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць (4 073,20 грн.) підлягає виконанню негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А.М.Майбоженко