Вирок № 37893639, 27.03.2014, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа № 557/881/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Пацка Д.В.

при секретарі Гупалюку В.В

за участю прокурора Яреми В.В.

захисника адвоката ОСОБА_1

представника потерпілої

ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща кримінальне провадження про вчинення кримінального правопорушення, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013190080000006 від 28 грудня 2012 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Вичівка Зарічнянського району Рівненської області, житель АДРЕСА_1, громадянина України, українця, повна загальна середня освіта, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, працював водієм у приватного підприємця ОСОБА_7, на даний час тимчасово не працює, раніше не судимий,

за ч.2 ст.286 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2010 року, приблизно о 16 годині 35 хвилин, згідно рейсу № 1426 по маршруту «Рівне АС - Гоща АС- Мнишин ч/з Дорогобуж», керуючи мікроавтобусом «Мерседес Бенц - 611 Д», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в с.Подоляни в напрямку с.Дорогобуж, ОСОБА_4 здійснював перевезення пасажирів. Проїжджаючи по вулиці Набережна в с.Подоляни Гощанського району, на ділянці між електроопорами №107-108, ОСОБА_4 під час руху на мікроавтобусі помітив велосипедиста - ОСОБА_2, яка рухалася по проїзній частині вулиці йому назустріч. Після чого, ОСОБА_10 під час здійснення маневру зустрічного роз'їзду, не дотримуючись безпечного інтервалу, допустив контактування з виступаючою частиною сапи, яку ОСОБА_2 перевозила на кермі велосипеда, притримуючи її руками, від чого остання не втримала рівноваги та впала на землю. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми - важкої відкритої черепно-мозкової травми, перелому основи та склепіння черепа, забою головного мозку важкого ступеня, субарахноїдально-паренхіиматозного крововиливу лівої гемісфери головного мозку з проривом в шлуночкові системи, отогематоліквореї справа, гемосинусу гайморових та решітчастих пазух, перелому верхньої щелепи справа по Ле Фор ІІ без порушення прикусу, забійних ран м'яких тканин голови, підборіддя; закритої тупої травми грудної клітки, забою легень; перелому ліктьового паростка ліктьової кістки справа без зміщення, які згідно висновку судово-медичної експертизи №182 від 14.12.2011 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

В прямому безпосередньому причинному зв'язку між виникненням дорожньо-транспортної пригоди та отриманими ОСОБА_2 тілесними ушкодженнями є порушення водієм ОСОБА_4 пункту 12.3 розділу № 12 Правил дорожнього руху України, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху, або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину в скоєнні злочину не визнав повністю і пояснив, що він 18.06.2010 року керував маршрутним мікроавтобусом «Рівне - Гоща - Мнишин». Рухаючись з невеликою швидкістю в с. Подоляни в сторону с. Дорогобуж, спереду він побачив жінку на велосипеді, яка переїхала дорогу і рухалася по правій стороні відносно нього йому назустріч. Він знизив швидкість та повернув дещо вліво. На кермі у велосипедистки була сапка, яку вона держала посеред керма, коли приблизилася до маршрутки, вона різко почала виляти кермом зі сторони в сторону, він відчув, що сапка зачепила автомобіль, зупинився та разом з пасажирами вийшов з маршрутки, побачив, що жінка лежить частково на проїжджій частині, велосипед з сапою та відром на обочині. Він викликав швидку допомогу та працівників ДАІ. Вину не визнає повністю, оскільки як він вважає, у нього не було технічної можливості уникнути зіткнення, оскільки жінка в останній момент почала виляти кермом велосипеда. Він вжив всіх заходів, щоб уникнути ДТП, разом з власником - його роботодавцем їздили до потерпілої, відшкодували частково шкоду в розмірі 3000 грн.

Представник потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він очевидцем ДТП не був. 18.06.2010 року він був разом з сином на городі, біля них дружина сапала буряки, а потім поїхала на велосипеді додому готувати обід. Коли та як саме вона їхала, він не бачив. Через декілька хвилин йому зателефонував сусід - ОСОБА_11, який сказав, що його дружину збило маршрутне таксі «Рівне-Мнишин», він відразу побіг до місця ДТП, дружина лежала на асфальті без свідомості, на голові та лиці була кров, велосипед лежав в стороні, на узбіччі, викликали швидку допомогу, після чого дружину повезли в Гощанську ЦРЛ, а звідти - відразу в м. Рівне, 23 дні дружина була в комі. Власник маршрутного таксі відразу дав 3000 грн. на лікування, однак потім відмовився оплачувати лікування. Пізніше - в січні 2013 року дружина впала біля будинку та пошкодила тазобедренний суглоб, вважає, що дана травма також пов'язана з ДТП, тому що після ДТП у дружини порушилася координація руху, просить позов задовольнити в повному об'ємі.

Пояснив, що дружина на даний час за станом здоров'я не може з'явитися до суду та дати покази, погано пересувається.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що вона в червні місяці 2010 року, точну дату не пам'ятає, оскільки пройшло багато часу з тих подій, їхала як пасажир в маршрутному таксі білого кольору, водієм якого був ОСОБА_10, з с. Мнишин в м. Рівне, вона сідала в маршрутне таксі в с. Подоляни, сиділа на передньому сидінні позаду водія на місці, ближчому до проходу, дорогу бачила добре. Коли автомобіль рухався по дорозі зі швидкістю приблизно 40-50 км/год. майже посередині дороги - ближче до центру, ширина дороги близько 3,8 м., приблизно за метрів 200 дорогу перед ними переїхала жінка на велосипеді, яка на кермі велосипеда везла відро та сапку з довгою ручкою - більш як 1,5 м. Погода була ясна, дорогу було добре видно. Жінка на велосипеді їхала по краю дороги, відносно маршрутного таксі - справа їм назустріч, водій маршрутного таксі здав трохи лівіше і продовжив рух. Жінка на велосипеді проминула маршрутне таксі, після чого водій зупинився, вийшов з салону та сказав пасажирам - «Допоможіть жінці». Вона вийшла з маршрутки та побачила, що жінка лежить приблизно за 1 м. позаду маршрутки наполовину на проїжджій частині головою до дороги, велосипед лежав з іншої сторони, на маршрутному таксі збито праву фару повороту, яка знаходиться на передній боковій частині крила автомобіля, яку жінка найймовірніше зачепила сапою, яку вона везла на кермі велосипеда двома руками перпендикулярно до велосипеда та краї якої виступали з обох боків. Жінка була без свідомості, викликали швидку. Доповнила, що кущів чи дерев з краю дороги не було, на дорогу було трохи намито піску, з краю, де впала жінка, був невеликий горбок. Доповнила, що жінка їхала не зовсім рівно по краю дороги, оскільки на кермі була сапка та відро, водій, коли побачив жінку, направив маршрутне таксі трохи вліво, але не сильно, напрямок руху та швидкість не змінював, рухався не швидко.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що він безпосередньо приймав участь в слідчому експерименті 17.04.2013 року відповідно до листа Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області. Фактично він організовував та проводив слідчий експеримент, за участю підозрюваного та його захисника, понятих та представника потерпілої. Статистом був чоловік, однак для даного експерименту це не мало значення, оскільки не визначалися динамічні параметри, а взаємне розташування об'єктів та відстані, в світлу пору доби. Всі істотні моменти були відображені, також відображені всі зауваження учасників слідчого експерименту. Слідчий експеримент проводився в максимально наближених умовах, враховувалися всі покази ОСОБА_4, всі зауваження та пропозиції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що він безпосередньо приймав участь в слідчому експерименті 17.04.2013 року. Статистом був чоловік, однак для даного експерименту це не мало значення, оскільки визначалися дані про взаємне розташування об'єктів та відстані. Всі істотні моменти були відображені, також відображені всі зауваження учасників слідчого експерименту. Слідчий експеримент проводився в максимально наближених умовах, враховувалися всі покази ОСОБА_4, всі зауваження та пропозиції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що він безпосередньо приймав участь в слідчому експерименті 17.04.2013 року в якості статиста, рухався на велосипеді по дорозі з різною швидкістю декілька разів по ділянці, на яку вказували підозрюваний. Краї даної ділянки дороги не чітко видно, заїжджені.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що він складав протокол огляду місця події та схему ДТП, яке мало місце 18.06.2010 року, всі відстані було відображено з прив'язкою до електроопори, вимірювалися за допомогою рулетки.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_17 показав, що він проводив судову автотехнічну експертизу, складав висновок № 140 від 27.04.2013 року, на підставі даних слідчого експеримента та матеріалів кримінального провадження, наданих йому, було дано відповіді на поставлені питання. Всі відстані та дані бралися з матеріалів слідчого експеримента.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що вона 18 червня 2010 року їхала як пасажир в маршрутному таксі білого кольору, водієм якого був ОСОБА_10, з с. Мнишин в м. Рівне, сиділа приблизно на передостанньому сидінні на стороні водія. Коли автомобіль рухався по дорозі з невеликою швидкістю, почула скрипіння, маршрутне таксі зупинилося, вийшла із маршрутки та побачила, що на краю дороги та на узбіччі лежить жінка, поруч велосипед, без свідомості, з голови йшла кров, було чути хрип. На узбіччі був невеликий насип. Хтось викликав швидку допомогу, жінку забрали до лікарні. Безпосередньо момент зіткнення вона не бачила, оскільки сиділа ззаду маршрутки.

Покази допитаних в суді свідків узгоджуються між собою.

Незважаючи на те, що обвинувачений не визнав своєї вини у вчиненні даного злочину, висновок суду про винність ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого йому злочині, ґрунтується на доказах, безпосередньо досліджених судом.

Крім показів допитаних в суді представника потерпілої та свідків, вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочині повністю доведена також і сукупністю інших зібраних стороною обвинувачення доказів, досліджених та перевірених безпосередньо в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку.

Так, в судовому засіданні судом було досліджено надані стороною обвинувачення докази:

- протокол огляду місця події в с. Подоляни від 18.06.2010 року та план-схему до нього з фототаблицями (а.с. 10-16 т.2), згідно якого було оглянуто ділянку вулиці Набережної в с. Подоляни Гощанського району, де сталася дорожньо-транспортна пригода, автомобіль та його розташування, велосипед з сапкою та відром, проїжджу частину та узбіччя;

- протокол огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу (а.с.17-18 т.2);

- відповідь Гощанської ЦРЛ № 784 від 24.06.2010 року, згідно якої ОСОБА_2, жителька с. Подоляни, 18.06.2010 року доставлялася в приймальне відділення Гощанської ЦРЛ з діагнозом - відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, закрита травма грудної клітки, госпіталізована в нейрохірургічне відділення Рівненської центральної міської лікарні (а.с.31 т.2);

- довідка Рівненської міської лікарні від 06.07.2010 року, згідно якої ОСОБА_2 знаходилася на лікуванні у ВАІТ Рівненської ЦРЛ з 18.06.2010 року з діагнозом: Політравма. Відкрита черепно-мозкова травма. Перелом основи та склепіння черепа. Забій головного мозку важкого ступеня. Субарахноїдально-перенхіматозний крововилив в лівій гемісфері головного мозку. Отогематолікворея праворуч. Гемосинус. Перелом верхньої щелепи по Ле-Фор ІІ праворуч без зміщення відламків. Забійні, рвані рани обличчя. Закрита травма грудної клітки. Контузія легень. Закритий перелом ліктевого паростка праворуч. Лівобічний гнійний ендобронхіт. На момент видачі довідки 06.07.2010 року хвора у важкому стані, без свідомості, знаходиться на лікуванні (а.с. 32 т.2);

- належним чином завірена копія дорожнього листа від 18.06.2010 року ФОП ОСОБА_19, відповідно до якого було дозволено виїзд маршрутного таксі Рівне-Мнишин, автомобіль справний (а.с. 33 т.2);

- свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця - ОСОБА_19, ліцензія серії НОМЕР_6 Міністерства транспорту та зв'язку, видана ОСОБА_19 (а.с.34-35);

- належним чином завірена копія поліса № ВС/9080294 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між Рівненською філією ПАТ «СК «Брокбізнес» та ОСОБА_19 строком дії з 23.12.2009 по 22.12.2010 року, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) - 51000 грн. (а.с.36 т.2);

- належним чином завірена копія трудового договору між працівником і фізичною особою - ФОП ОСОБА_19 та ОСОБА_4 від 01.06.2010 року, укладений безстроково (а.с.37);

- ліцензійна картка, дозвільна картка, копія талону до посвідчення водія, талону про проходження державного технічного огляду, технічні паспорти, посвідчення водія ОСОБА_4 (а.с.38-41 т.2);

- висновок спеціаліста № 264 з ілюстративними таблицями від 01.07.2010 року НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області, згідно якого: перед ДТП робоча гальмівна система автомобіля «Мерседес Бенц - 611 Д», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилася в працездатному стані, та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. 2. Перед ДТП система рульового керування автомобіля «Мерседес Бенц - 611 Д», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилася в працездатному стані, та могла виконувати функції, передбачені конструкцією (а.с.45-48 т.2);

- протокол відтворення обстановки та обставин події від 22.11.2011 року зі схемою та фото таблицями (а.с.61-64 т.2);

- висновок експерта № 182 від 14.12.2011 року КЗ «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Рівненської обласної ради, Гощанське міжрайонне відділення, згідно якого: на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_2, з вивченням медичних документів на її ім'я, відомих обставин справи та у відповідності з поставленими запитаннями: 1. Згідно наданих медичних документів, у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді політравми: важкої відкритої черепно-мозкової травми, перелому основи та склепіння черепа, забою головного мозку важкого ступеня, субарахноїдально-паренхіматозного крововиливу лівої гемісфери головного мозку з проривом в шлуночкову систему, отогематоліквореї справа, гемосинусу гайморових та решітчастих пазух, перелому верхньої щелепи справа по Ле-Фор ІІ без порушення прикусу, забійних ран м'яких тканин голови, підборіддя; закритої тупої травми грудної клітки, забою легень; перелому ліктьового паростка ліктьової кістки справа без зміщення. 2. Вказані тілесні ушкодження згідно п. 2.1.3.б, в «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, відносять до тяжких тілесних ушкоджень які небезпечні для життя. 3. Дані тілесні ушкодження виникли незадовго до поступлення потерпілої в лікувальний заклад, тобто не суперечать вказаному в обставинах терміну 18.06.2010 року та могли виникнути за обставин, вказаних у постанові слідчого. 4. Виявлені у потерпілої тілесні ушкодження виникли від дії тупого(их) предмета(ів) (а.с. 72-74 т.2);

- згідно висновку експерта № 376 від 12.12.2011 року НДЕКЦ при УМВС України: 1. В даній дорожній ситуації водій мікроавтобуса «Мерседес-Бенц», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору повинен був діяти згідно вимог п.п. 11.2, 12.3, 12.4, 13.3 Правил дорожнього руху України. 2. В даній дорожній обстановці водій велосипеда ОСОБА_2 з технічної точки зору повинна була діяти згідно вимог п.п. 2.3 б), 10.1 Правил дорожнього руху України. 3. При заданому слідством комплексі вихідних даних, в даній дорожній обстановці з технічної точки зору, водій автомобіля «Мерседес-Бенц», р.н. НОМЕР_1 з моменту виникнення небезпеки для руху (тобто з моменту різкої зміни напрямку руху велосипедиста) не мав технічної можливості уникнути наїзду на велосипедиста шляхом застосування екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу при своєчасному прийнятті мір до реагування. 4. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Мерседес-Бенц», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 13.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 82-85 т.2);

- згідно висновку експерта № 381 від 14.12.2011 року НДЕКЦ при УМВС України з ілюстративними таблицями: 1. Перед ДТП робоча гальмівна система автомобіля «Мерседес Бенц - 611 Д», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилася в працездатному стані, та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. 2. Перед ДТП система рульового керування автомобіля «Мерседес Бенц - 611 Д», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилася в працездатному стані, та могла виконувати функції, передбачені конструкцією (а.с.91-94 т.2);

- протокол проведення слідчого експерименту, проведений 17.04.2013 року в с. Подоляни Гощанського району зі схемою та фототаблицями (а.с.249-255 т.2).

- згідно висновку експерта № 140 від 27.04.2013 року НДЕКЦ при УМВС України: 1. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Мерседес-Бенц-611 Д», р.н. НОМЕР_1 повинен був діяти згідно з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України. 2. В даній дорожній обстановці водій велосипеда повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 6.4, 11.2 Правил дорожнього руху України (редакція станом на 18.06.10). 3. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Мерседес-Бенц-611 Д», р.н. НОМЕР_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з велосипедистом. 4. В діях водія автомобіля «Мерседес-Бенц-611 Д», р.н. НОМЕР_1 вбачається невідповідність дій вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд, давши аналіз доказам по справі, вважає їх допустимими, достатніми та достовірними, такими, що узгоджуються між собою, в зв'язку з чим суд вважає доведеною винність обвинуваченого в скоєнні злочину.

Вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, які є чіткими, послідовними, узгоджуються між собою та іншими доказами по справі, а відтак не викликають у суду сумніву у їх достовірності.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого, оскільки вони об'єктивно не узгоджуються з дослідженими судом доказами та показаннями свідків. Також суд не бере до уваги доводи захисту з приводу того, що ОСОБА_4 не мав можливості уникнути зіткнення, а також те, що висновок судової автотехнічної експертизи обставин та механізму ДТП не слід брати до уваги, через те, що вихідні дані брались невірно, при проведенні слідчого експерименту статист був чоловік, а не жінка, відповідно була інша сила крутіння та швидкість велосипеда, оскільки при проведенні слідчого експерименту статистом було відтворено швидкість, максимально наближену до тієї, з якою рухалася потерпіла відповідно до показань обвинуваченого та свідків, всі схеми складалися за участю обвинуваченого та захисника, слідчий експеримент також проводився за їх участю, суттєвих зауважень надано не було.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в скоєному розкаявся. Вказані обставини суд вважає такими, що пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, в судовому засіданні не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який в скоєному розкаявся, по місцю проживання характеризується позитивно, на «Д»-обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, мав постійне місце роботи, раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, також обставини, що пом'якшують покарання, часткове відшкодування збитків потерпілій, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на певний термін без позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.

В судовому засіданні обвинуваченим було подано до суду клопотання про застосування судом Закону України «Про амністію в 2011 році», оскільки в нього на утриманні є двоє неповнолітніх дітей та просить звільнити його від покарання. При цьому обвинувачений повідомив, що частково відшкодував завдані збитки - 3000 грн.

08 липня 2011 Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про амністію у 2011 році» № 3680-VI (далі -Закон), який набув чинності 28 липня 2011 року, тобто після вчинення ОСОБА_4 злочину.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що слід звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства або не розглянуті судами, а також розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цього Закону.

Відповідно до п. «в» ст.1 зазначеного Закону звільняються від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України та злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання законної сили цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З 01 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» та інших законодавчих актів» від 02 червня 2011 року №3465-VI, відповідно до якого Закон України «Про застосування амністії в Україні» викладено в новій редакції.

Згідно з ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону України «Про застосування амністії в Україні», встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Таким чином, як було зазначено вище, обвинувачений ОСОБА_4 скоїв злочин з необережності, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, який скоєно ним у тверезому стані до набрання чинності Закону України «Про амністію в 2011 році» та на день набрання законної сили зазначеного Закону обвинувачений має двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, тобто судом установлено наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене ОСОБА_4 діяння, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне, ухваливши обвинувальний вирок, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання. При цьому представник потерпілої в судовому засіданні не заперечував щодо застосування амністії до обвинуваченого.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили - у вигляді підписки про невиїзд, обраний 15.12.2011 року слідчим СВ Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області Миронцем В.П. - скасувати.

Щодо вирішення заявлених цивільних позовів у кримінальному провадженні, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 23-27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі, якщо цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу застрахована, витрати на лікування в межах ліміту відповідальності за виключенням франшизи відшкодовує страховик.

Як вбачається з доказів, наданих стороною обвинувачення, автомобіль «Мерседес-Бенц 611 Д», номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_19, було застраховано в ПАТ «СК Брокбізнес» - належним чином завірена копія поліса № ВС/9080294 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між Рівненською філією ПАТ «СК «Брокбізнес» та ОСОБА_19 строком дії з 23.12.2009 по 22.12.2010 року, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) - 51000 грн. (а.с.36 т.2).

До початку судового розгляду потерпіла ОСОБА_2 пред'явила цивільний позов, просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь 20171 грн. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди.

Крім того, прокурором було заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення 4918 грн. 00 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

В судовому засіданні 03.12.2013 року прокурором було заявлено клопотання про залучення в якості співвідповідачів по заявлених цивільних позовах у кримінальному провадженні власника транспортного засобу - ОСОБА_19, та ПАТ «СК «Брокбізнес», мотивуючи клопотання тим, що власником автомобіля Мерседес-Бенц 611 Д, державний номер НОМЕР_4, є ОСОБА_19, з яким ОСОБА_4 уклав трудовий договір між працівником і фізичною особою, а відповідно до страхового полісу № ВС /9080294 від 22.12.2009 року, ОСОБА_19 застрахував цивільну відповідальність в Рівненській філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес». Представник потерпілої ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_4 та захисник - адвокат ОСОБА_1 вказане клопотання підтримали, просили залучити до участі у справі в якості співвідповідачів власника транспортного засобу та страхову компанію. Ухвалою суду від 03.12.2013 року клопотання прокурора та представника потерпілої ОСОБА_3 було задоволено, залучено до участі в розгляді цивільного позову ОСОБА_19 та ПАТ «СК Брокбізнес».

В запереченні проти позову ОСОБА_19 вказує на те, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки потерпіла отримала тілесні ушкодження не з вини ОСОБА_10, а через допущені нею порушення Правил дорожнього руху, вказав на те, що автомобіль, який йому належить, було застраховано, відповідно сума в разі задоволення позову має бути стягнута з страхової компанії, оскільки сума не перевищує ліміт страхового відшкодування, моральна шкода має бути стягнута в розмірі 5% ліміту зі страхової компанії - 2500 грн., крім того, ним передано для ОСОБА_3 3000 грн., що підтверджується розпискою. Просить в задоволенні позову відмовити, у разі задоволення позову покласти обов'язок про відшкодування моральних збитків на Рівненську філію ПАТ «Страхова компанія Брокбізнес», моральну шкоду в розмірі 2500 грн. - на Рівненську філію ПАТ «Страхова компанія Брокбізнес», моральних збитків на суму 4500 грн. - на ОСОБА_4.

В запереченні проти позову представник ПАТ «СК Брокбізнес» ОСОБА_8, посилаючись на ст. 1206 ЦК України, вказує, що СК «БРОКБІЗНЕС» не є особою, яка вчинила злочин та не заподіювала шкоди державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому, не зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

ОСОБА_2, у заяві про уточнення позовних вимог від 23.12.2013р. підтверджує що в установленому ст. 35 Закону № 1961-IV порядку, взагалі не звертався до Страхової компанії «БРОКБІЗНЕС» із заявою про страхову виплату, а тому, на момент пред'явлення позовних вимог до Страхової компанії «БРОКБІЗНЕС», Позивач не набув права на отримання страхового відшкодування від Страхової компанії «БРОКБІЗНЕС», відповідно, остання не набула обов'язку щодо сплати страхового відшкодування по даній ДТП. На страховика покладається обов'язок виплатити страхове відшкодування (ст. 36 Закону № 1961-IV), що не є тотожним відшкодуванню збитків у розумінні ч. 2 ст. 22 ЦК України, та має інший порядок визначення, встановлений у договорі або акті цивільного законодавства.

Позивач не скористалися своїм правом на звернення до страховика в порядку, передбаченому ст. 35 Закону № 1961-IV, а Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» не відмовляла позивачу у виплаті страхового відшкодування та не порушувала і не оспорювала його прав, то на даний момент взагалі відсутній предмет спору між Позивачем та Страховою компанією «БРОКБІЗНЕС». А пред'явлення позовних вимог до Страхової компанії «БРОКБІЗНЕС» є передчасним. Позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів порушення з боку Страхової компанії «БРОКБІЗНЕС» його права на отримання страхового відшкодування та не доведено дотримання позивачем меж здійснення своїх прав, як цього вимагає ст. 13 ЦК України. Крім того, на момент ДТП ОСОБА_4 не був власником транспортного засобу Мерседес Бенс д.н.з.НОМЕР_5, тому, щоб ДТП вважалася страховим випадком згідно ст. 6 Закону № 1961-IV, страховику мав бути поданий будь-який передбачений законодавством документ, що підтверджував би надання ОСОБА_4 відповідних повноважень.

Представник страхової компанії вказує, що відповідно відсутні підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди зі страхової компанії, просить в задоволенні позову до страхової компанії відмовити повністю.

В судовому засіданні було досліджено додані до позову потерпілої оригінали відповідних товарних чеків та квитанцій на придбання ліків на суми: 151,05 грн.; 496,05 грн.; 274,55 грн.; 500 грн.; 416,35 грн.; 70 грн.; 160,71 грн.; 235,09 грн.; 190,42 грн.; 159 грн.; 299,21 грн.; 617,78 грн.; 18 грн.; 9,20 грн.; 144 грн.; 72 грн.; 28,50 грн.; 10,10 грн.; 108,13 грн.; 23,70 грн.; 17 грн.; 10,10 грн.;149,21 грн.; 10,78 грн.; 128 грн.; 309,42 грн.; 171,65 грн.; 2,25 грн.; 22,93 грн.; 492 грн.; 503,20 грн.; 449,45 грн.; 57,46 грн.; 17 грн.; 91,10 грн.; 224,60 грн.; 240 грн.; 68,68 грн.; 68,68 грн.; 197,81 грн.; 187,40 грн.; 46 грн.; 664,30 грн.; 13,30 грн.; 154,57 грн.; 32,34 грн.; 790 грн.; 549,39 грн.; 411,55 грн.;13,06 грн.; 182,20 грн.;69,25 грн.;22,65 грн.;99,90 грн.;20,80 грн.;43,40 грн.;50,40 грн.; 87 грн.; 4,60 грн.;87грн.; 775 грн.; 780,15 грн.;49,30 грн.;63,49 грн.; 57,48 грн.;620,76 грн.;1648,73 грн.;86,02 грн.;19,03 грн.; 1715,27 грн.; 248,55 грн.;184 грн.;256 грн.;422,56 грн.;77,64 грн.;587,40 грн.;1882,75 грн. ( в тому числі до прибуткового касового ордера № 816 ТзОВ «Д-Ц РАМ» на суму 500 грн. (а.с.19 т.1); до прибуткового касового ордера № 510 ТзОВ «Д-Ц РАМ» на суму 240 грн. (а.с.19 т.1); до прибуткового касового ордера № 5 ТзОВ «Д-Ц РАМ» на суму 775 грн.). Копії даних квитанцій за клопотанням представника потерпілої додано до матеріалів кримінального провадження.

Тому суд вважає доведеною матеріальну шкоду, завдану потерпілій ОСОБА_2, на суму 20 218 грн. 85 коп.

Разом з тим, сплата благодійного внеску на суму 20 грн. відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 443781, відшкодуванню не підлягає.

Також суд вважає доведеною матеріальну шкоду на суму 4918 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в центральній міській лікарні виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області, оскільки вказані витрати підтверджуються довідкою ЦМЛ Рівненської міської ради № 1/9-1323 від 17.05.2012 року (а.с.36 т.1).

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями або бездіяльністю фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановлено, що у зв'язку з заподіянням потерпілій тяжких тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 зазнала моральних страждань, у такий спосіб їй була заподіяна моральна шкода, яка полягає у перенесенні фізичного болю від отриманих травм, душевних стражданнях, психологічному стресі, зміні способу життя - потерпіла отримала І групу інвалідності, була тривалий час прикута до ліжка, змінився спосіб її життя, вона не може працювати із-за стану здоров'я, порушилися її соціальні зв'язки та звичне спілкування з оточуючими. З огляду на глибину та тривалість душевних страждань, враховуючи принцип розумності та справедливості, суд частково погоджується з доводами потерпілої ОСОБА_2, що їй заподіяна моральна шкода. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує те, що частково було відшкодовано шкоду на суму 3000 грн., та вважає достатньою компенсацією відшкодування моральної шкоди в розмірі 2500 грн.

Проте, згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України, якщо шкода завдана під час виконання трудових обов'язків, вона відшкодовується роботодавцем особи, винної в її заподіянні.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Таким чином, положення ст. ст. 1187, 1188 ЦК України є спеціальними по відношенню до ст. 1167 ЦК України, у зв'язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

Дана позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України в постанові № 6-108цс13 від 06.11.2013 року.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 16.11.2008 року, чинної на час скоєння злочину), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 22.3 Закону, потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», (в редакції від 16.11.2008 року, чинної на час скоєння злочину), шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Згідно ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», (в редакції від 16.11.2008 року, чинної на час скоєння злочину), у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на час скоєння ДТП перебував в трудових відносинах з ОСОБА_19 та безпосередньо виконував свої трудові обов'язки з перевезення пасажирів - належним чином завірена копія трудового договору між працівником і фізичною особою - ОСОБА_19 та ОСОБА_4 від 01.06.2010 року, укладений безстроково (а.с.37), належним чином завірена копія дорожнього листа від 18.06.2010 року ФОП ОСОБА_19, відповідно до якого було дозволено виїзд маршрутного таксі Рівне-Мнишин, автомобіль справний (а.с. 33 т.2).

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_19 було застраховано цивільно-правову відповідальність транспортного засобу на суму 51000 грн. - належним чином завірена копія поліса № ВС/9080294 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між Рівненською філією ПАТ «СК «Брокбізнес» та ОСОБА_19 строком дії з 23.12.2009 по 22.12.2010 року, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) - 51000 грн. (а.с.36 т.2).

Оскільки сума заподіяної матеріальної та моральної шкоди по заявленим позовам не перевищує ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 51000 грн., за страховим полісом, суд прийшов до висновку про стягнення вказаних сум матеріальної та частково моральної шкоди зі страховика - ПАТ СК «Брокбізнес».

Тому суд прийшов до висновку, що обов'язок по відшкодуванню матеріальної та частково моральної шкоди в межах ліміту відповідальності покладається на ПАТ «СК Брокбізнес». ПАТ СК «Брокбізнес» відмовляється добровільно відшкодувати матеріальну та моральну шкоду. Для відновлення порушеного права з ПАТ «СК Брокбізнес» на користь потерпілої ОСОБА_2 слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі - 20218 грн. 85 коп., моральну шкоду в розмірі 2500 грн.; 4918 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілої.

Щодо відшкодування судових витрат за проведення по справі судово-автотехнічної експертизи № 376 від 12.12.2011 року (а.с.82-85 т.2); проведення по справі експертизи технічного стану № 381 від 14.12.2011 року (а.с.90-94 т.2); проведення по справі експертизи обставин та механізму ДТП № 140 від 27.04.2013 року (а.с.263-268 т.2), суд прийшов до висновку про віднесення даних витрат за рахунок держави, оскільки експертизи проводилися судовими експертами державної установи - НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області, які отримують заробітну плату за рахунок коштів держбюджету, в межах їх службових обов'язків, експертизи було проведено в кримінальному провадженні за постановами слідчих Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області, та відсутні витратні матеріали щодо проведених експертиз.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі звільнити на підставі п. «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію в 2011 році» № 3680-VI від 08.07.2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - у вигляді підписки про невиїзд, обраний 15.12.2011 року слідчим СВ Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області Миронцем В.П. - скасувати.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Брокбізнес», код ЄДРПОУ: 20344871, на користь ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 20 218 (двадцять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 85 коп., моральну шкоду в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн., а всього підлягає до стягнення на користь ОСОБА_2 - 22 718 (двадцять дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 85 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Цивільний позов прокурора, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Брокбізнес», код ЄДРПОУ: 20344871, на користь Центральної міської лікарні виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області, р/р № 35428004001066 в УДК в Рівненській області, заподіяну матеріальну шкоду у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в розмірі 4918 (чотири тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп.

Судові витрати за проведення по справі судово-автотехнічної експертизи, експертизи технічного стану, експертизи обставин та механізму ДТП - віднести за рахунок держави.

Речові докази по справі:

- автомобіль (мікроавтобус) «Мерседес-Бенц 611 Д», державний номер НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_19 - залишити у його розпорядженні;

- пластмасові уламки жовтого кольору, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області - знищити;

- 2 частини поламаної сапки, велосипед типу горник марки «TAARNBY» чорно-сірого кольору, які передані на зберігання ОСОБА_3 - залишити у його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя