Рішення № 37893373, 25.03.2014, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/20305/13-ц

Категорія 46

2/295/261/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Кузнєцова Д. В.

при секретарі Яворській І. П., Говорадло А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом і зазначив, що 25 грудня 1998 року між ним та відповідачем був зареєстрований шлюб. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що в останній час погляди на життя стали протилежними, спільне проживання виявилося неможливим, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин і ведення спільного господарства. Вважає, що примирення та збереження сім'ї неможливе, тому просить шлюб розірвати.

В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причина неявки суду невідома, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Враховуючи не заперечення позивача, керуючись ст.224 ЦПК України, судом ухвалено проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.12.1998 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2. Прізвище дружини після укладення шлюбу «ОСОБА_2».

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 15 серпня 1999 року народилася ОСОБА_3, батьками якої є сторони по справі.

Однак внаслідок непорозумінь сім'я сторін повністю розпалась, так як сторони однією сім'єю як чоловік і дружина не проживають, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків.

Відповідно до ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Статтею 112 цього Кодексу встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд роз'яснює сторонам, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 111, 112, 114, 115 СК України та ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 25.12.1998 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №1968, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, - розірвати.

Заочне рішення може бути переглянуте Богунським районним судом м.Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити дане заочне рішення до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення (м.Житомир) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Суддя Д. В. Кузнєцов