Ухвала суду № 37893121, 28.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/13221/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1741/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Новосядлої В.М.,

суддів: Кішкіної І.В., Биліни Т.І.,

при секретарі Козаку І.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 січня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 14 січня 2014 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 12 грудня 2007 року, станом на 13 серпня 2013 року, в розмірі 24 558,47 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» понесені судові витрати в сумі 245,58 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду у повному обсязі з наступних підстав:

- кредит та проценти в сумі 2 182 гривні 22 копійки за отриманий товар згідно заяви позичальника №KTXRF190583190 від 12 грудня 2007 р. відповідачка погасила 23 жовтня 2008 року;

- відповідачка не була ознайомлена та не підписувала «Умови та правила надання банківських послуг»;

- суд першої інстанції повинен був застосувати строки позовної давності, оскільки право вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» настало з 13 грудня 2008 року, а закінчилось, на думку відповідачки, 13 грудня 2011 року, проте позивач звернувся до суду тільки 09 жовтня 2013 року, тобто за межами строку позовної давності.

Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить її особиста заява про розгляд справи у її відсутність.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив її відхилити. При цьому звернув увагу апеляційного суду на те, що під час відкриття карткового рахунку ОСОБА_1 була ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, про що свідчить її особистий підпис. Відповідно до пункту 9.12 Умов, договір діє на протязі 12 місяців з його підписання. Якщо жодна зі сторін не заявляє про його припинення, він автоматично лонгується на такий же термін. Крім того, пунктом 9.5 Умов передбачено, що картковий рахунок може бути закритий за заявою власника рахунку або банк має право закрити рахунок, письмово повідомивши про це власника картки. Власник картки зобов*язаний не пізніше 30 днів з моменту отримання повідомлення повернути картку в банк та погасити заборгованість.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідачки не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів цивільної справи вбачається.

12 грудня 2007 року між позивачем і відповідачкою був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредит у сумі 1 654 гривні на строк до 12 грудня 2008 року із сплатою відсотків у розмірі 0.42% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди у розмірі 49 гривень 62 копійки, який ОСОБА_1 повернула банку (а.с. 46).

На цьому ж бланку кредитного договору є заява ОСОБА_1 про отримання кредитної картки.

Своїм підписом відповідачка ОСОБА_1 підтвердила той факт, що вона ознайомлена та погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які разом із заявою позичальника складають договір про надання банківських послуг.

11 лютого 2008 року ліміт по цій кредитній картці був встановлений у розмірі 7 000 гривень (а.с. 49).

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що з 20 березня 2008 року по 13 серпня 2013 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 558 гривень 47 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 6 691 гривня 97 копійок, заборгованості по процентам у розмірі 16 220 гривень 86 копійок, штрафу (фіксована ставка) - 500 гривень, штрафу (процентна ставка) - 1 145 гривень 64 копійки.

Вказаний розрахунок заборгованості приведений у таблиці, з якої видно, що відповідачка отримала у банкоматі готівкою гроші із карткового рахунку: 20 березня 2008 року - 999.10 гривень, 26 березня - 1 262 гривні 78 копійок, 721 гривню і т.д.

Всього було здійснено операцій по отриманню грошей і купівлі товарів на 6 691 гривню 97 копійок, які не були повернуті нею на час звернення позивача до суду (а.с. 49-66).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною 1 статті 546 та статтею 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення позову і стягнення заборгованості з відповідачки.

Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності з нормами матеріального і цивільно-процесуального законодавства.

Підстав для скасування судового рішення не встановлено.

Довід апеляційної скарги про те, що позивачем пропущений строк позовної давності спростовується тим, що згідно із пунктом 9.12 Умов, які були підписані відповідачкою, договір діє протягом 12 місяців з дня його підписання. Якщо протягом даного строку одна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Крім того, згідно із пунктом 9.5 Умов передбачено, що картковий рахунок може бути закритий за заявою власника рахунку або банк має право закрити рахунок, письмово повідомивши про це власника картки. Власник картки зобов*язаний не пізніше 30 днів з моменту отримання повідомлення вернути картку в банк та погасити заборгованість.

Оскільки відповідачка не проінформувала банк про припинення договору і не погасила заборгованість по кредитній картці, то суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про стягнення з неї заборгованості.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відхилення апеляційної скарги, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: