Постанова № 37892338, 28.03.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.03.2014 справа №908/1692/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.за участю представників сторін від позивача від відповідача від третьої особи від прокуратури Проскурін Д.О., за довіреністю; не з'явився; Кутафіна І.В., за довіреністю; Кучер А.Ю., за посвідченням;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України, м. Київна рішення господарського суду Запорізької областівід20.06.2013 р. (підписано 25.06.2013р.)у справі№ 908/1692/13 (суддя Попова І.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АЗМОЛ", м. Київдо Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи", м. Бердянськ Запорізької областіза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаФонду державного майна України, м. Київпростягнення 4 250 000,00 грн. основного боргу за договором № 533-2012 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.05.2012 р., 39 123,29 грн. річних процентів, 8 500,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 98 056,00 грн. штрафних санкційВ С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АЗМОЛ", м. Київ (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи", м. Бердянськ Запорізької області (Відповідач) про стягнення з відповідача 4 250 000,00 грн. основного боргу за договором № 533-2012 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.05.2012 р., 39 123,29 грн. річних процентів, 8 500,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 98 056,00 грн. штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.06.2013р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 4 250 000,00грн. основного боргу, 8 500,00 грн. інфляційних, 39 123,29 річних та 67 285,31грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Заступник прокурора Запорізької області (скаржник) в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а також неповне з'ясування судом обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що договір № 533-2012 від 04.05.2012 р. підписаний відповідачем із перевищенням повноважень в розумінні п. 7 Наказу ФДМУ від 21.07.2010р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2014р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Фонд державного майна України (третя особа), строк розгляду спору було продовжено в порядку ст. 69 ГПК України, розгляд справи - відкладено на 11.03.2014р.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. змінено склад судової колегії, суддю Чернота Л.Ф. було змінено на суддю Шевкову Т.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2014р. розгляд справи відкладався на 24.03.2014р.

Прокурор в судовому засіданні надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності відповідача, який не скористався правом участі в судовому засіданні, за наявними матеріалами справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояснення щодо підтримання доводів апеляційної скарги.

На виконання вищенаведених ухвал судової колегії позивачем, відповідачем та третьою особою надані додаткові пояснення та докази, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення прокурора, позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 533-2012 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого позивач зобов'язався надати відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 6 250 000,00 грн., а відповідач - повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах передбачених договором.

Отже за своєю правовою природою цей Договір є договором позики.

На виконання умов Договору, позивачем було перераховано грошові кошти в сумі 6 250 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2533 від 07.05.2012 р. на суму 700 000,00грн., № 2673 від 18.05.2012 р. на суму 629 777,66грн., № 2784 від 25.05.2012 р. на суму 1 600 000,00грн., № 2785 від 25.05.2012 р. на суму 1 600 000,00грн., № 2786 від 25.05.2012 р. на суму 1 600 000,00грн. та № 2787 від 25.05.2012 р. на суму 120 222,34грн.

Судовою колегією досліджено питання щодо коригування призначення платежу за платіжними дорученнями № 2533 від 07.05.2012р. на суму 700 000,00грн. та №2673 від 18.05.2012р. на суму 629 777,66грн., листами №1479/1 від 07.05.2012р. та № 1640/1 від 18.05.2012р. (а.с. 6, 7 т. 3), за змістом яких позивач просив вважати вірним призначення платежу: "Надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно Договору № 533-2012 від 04.05.2012р.".

З наявних в матеріалах справи актів звірки вбачається, що зазначені платежі були зараховані відповідачем за Договором № 533-2012 від 04.05.2012р.

Доказів, що спростовують зазначений висновок, зокрема, щодо зарахування зазначених сум за іншим Договором - відповідачем не надано.

Відповідач зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі, повернувши позивачу грошові кошти в сумі 2 000 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1218 від 03.08.2012 р.

Позивач, через невиконання відповідачем умов Договору в повному обсязі, звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості у сумі 4 250 000,00 грн.

До теперішнього часу заборгованість не погашена.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами п. 3.1 Договору встановлений строк повернення коштів - 31.12.2012р.

Доказів неналежного виконання позивачем свого обов'язку за Договором в сумі 4 250 000,00грн. відповідачем не надано, про наявність таких обставин не заявлено.

Заявник апеляційної скарги, не спростувавши факту отримання відповідачем коштів за Договором, посилається на відсутність повноважень голови правління для підписання спірного Договору через наявність на п. 7 Наказу ФДМУ №1047 від 21.07.2010р., яким виконуючому обов'язки голови правління Стародинову О.В. було заборонено вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження необоротними активами товариства.

Судова колегія вважає зазначені доводи безпідставними з огляду на наступне.

По-перше, зазначені обмеження стосуються лише статусу "виконуючого обов'язки" голови правління Стародинова О.В., доказів такого обмеження на момент підписання спірного Договору цією особою як головою правління - судовій колегії не надано.

По-друге, за змістом вимог ст.ст. 88, 154 ЦК України, ст.ст. 13, 70 Закону України "Про акціонерні товариства", саме в статуті акціонерного товариства мають бути відображені межі повноважень його органів управління, в тому числі, на укладення спірного правочину.

Згідно п.п. 8.4.5, 8.4.17 п/п 5, Статуту ПАТ "Азовські мастила і оливи" (далі - Статут), голова правління має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень правління, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства, зокрема, приймати рішення щодо вчинення правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, складає до 5 (п'яти) відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. (а.с. 149-150, т. 1).

Відповідно до п. 8.4.1, п/п 9 п. 8.4.14 Статуту, виконавчим органом товариства є правління товариства, яке складається з 7 (семи) осіб та в установлених цим Статутом межах здійснює керівництво його поточною діяльністю і діє на колегіальних засадах, зокрема, правління товариства, приймає рішення щодо вчинення правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 5 (п'яти) до 10 (десяти) відсотків балансової вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

В матеріалах справи наявний, наданий позивачем баланс ПАТ "Азовські мастила і оливи" станом на 31.12.2011 року, зі змісту якого вбачається, що балансова вартість активів на кінець звітного періоду - станом на 31.12.2011р. становила 62588 тис.грн. (а.с. 87-89 т.1).

Як вбачається зі змісту протоколу засідання правління ПАТ "Азовські мастила і оливи" від 04.05.2012р. (а.с. 106 т. 2), рішенням правління було погоджено укладення вищенаведеного Договору.

Отже спірний Договір був укладений не одноособово головою правління, а за рішенням виконавчого органу відповідача - правління, прийнятого в межах його компетенції, що визначена Статутом.

Ухвалою від 11.03.2014р. судова колегія зобов'язувала заступника прокурора Запорізької області та третю особу надати апеляційному господарському суду звіт відповідача за 2011 рік та письмові пояснення в межах якої суми активу мав діяти голова правління при укладенні договору № 533-2012 від 04.05.2012р.

А ні прокурором, а ні третьою особою витребувані документи не надані, наявні в матеріалах справи дані не спростовані.

Відомості, що розміщені на офіційному сайті товариства або інші джерела не можуть слугувати належним доказом для вирішення спірного питання, за змістом вищенаведених вимог Статуту таким підтвердженням може слугувати тільки звіт.

Крім того характер спірного правочину встановлює зобов'язання відповідача повернути грошові кошти, які були ним отримані за тим же Договором, якихось інших зобов'язань відповідача спірним Договором не встановлено.

Позивач вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 39 123,29грн., заявлених до стягнення за період з 01.01.2013р. по 22.04.2013р. та інфляційних в сумі 8 500,00грн., нарахованих за період січень - березень 2013 р.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення 3% річних в сумі 39 123,29грн., заявлених до стягнення за період 01.01.2013р. по 22.04.2013р. та інфляційних в сумі 8 500,00грн., нарахованих за період січень - березень 2013 р., судова колегія вважає його вірним.

Позивачем також заявлена до стягнення пеня в розмірі 98 056,00 грн. за період з 01.01.2013 р. по 08.04.2013 р. із посиланням на ч. 6 ст. 231 ГК України.

Відповідно до ч.ч. 4,6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором

Оскільки застосування цієї штрафної санкції, а також її розмір укладеним Договором не передбачено, сторонами не узгоджувались умови щодо відповідальності відповідача за порушення зобов'язань у вигляді пені за несвоєчасне повернення фінансової допомоги, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 98 056,00 грн. пені.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2013 року у справі № 908/1692/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України, м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2013 року у справі № 908/1692/13 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.7 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. третій особі

4. прокурору

5. до справи

6. ДАГС

7. ГС