Постанова № 37892308, 27.03.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.03.2014 справа №905/8879/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка, Донецька областьна рішення господарського судуДонецької областівід11.02.2014 р. (підписано 13.02.2014 р.)у справі№ 905/8879/13 (суддя Огороднік Д.М.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ", м. Київдо Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка, Донецька областьпростягнення 212 155,48 грн.В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ", м. Київ (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка, Донецька область (Відповідач) про стягнення 212 155,48 грн., з яких основний борг у розмірі 207 545,20грн., 3% річних у розмірі 4 610,28грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.02.2014 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 207 545,20 грн. основного боргу та 3% річних у розмірі 4 476,07 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати в частині стягнення заборгованості в розмірі 7 560,00грн. та 3% річних в розмірі 4 476,07грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України та при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що товар, поставлений за накладною №РН-00467 від 20.02.2013 на суму 7 560,00грн. не був узгоджений жодною специфікацією до договору № 538/12 від 21.11.2012р., а також на те, що судом першої інстанції було необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Донецького апеляційного господарського суду від 24.03.2014 р. змінено склад судової колегії, суддю Чернота Л.Ф. було змінено на суддю Діброву Г.І.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представників сторін, що не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2012р. між сторонами укладений договір № 538/12 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати в обумовлені цим договором строки відповідачу товар, а відповідач - прийняти вказаний товар та оплатити за нього узгоджену суму (п.1.1. Договору).

Строк дії вищезазначеного Договору встановлений до 31.12.2013р., а в частині виконання зобов'язань - до повного та належного виконання цих зобов'язань (п. 8.2 Договору).

Відповідно до пункту 1.2 Договору, кількість, ціна і асортимент товару узгоджуються сторонами у специфікаціях, які є складовими і невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно п. 4.3 Договору, оплата кожної конкретної партії товару обмовляється в специфікації

Пунктом 5 специфікацій порядок оплати встановлений - 40 календарних днів з моменту отримання товару.

Між сторонами підписані та погоджені специфікації до Договору, а саме: №8 від 14.03.2013 на суму 78 926,40грн., №9 від 15.03.2013 на суму 177 606,00грн. та №10 від 01.04.2013 на суму 43 221,60грн., якими погоджені умови про предмет Договору, його кількість, вартість, термін поставки, базисні умови поставки, умови оплати.

Позивачем, на виконання умов Договору було поставлено спірний товар на загальну суму 307 314,00грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-00467 від 20.02.2013р. на суму 7 560,00грн., №РН-00697 від 14.03.2013р. на суму 78 926,40грн., №РН-00710 від 15.03.2013р. на суму 177 606,00грн. та №РН-00867 від 02.04.2013р. на суму 43 221,60грн., які підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар та його фактичне отримання.

Поставлений за означеними видатковими накладними товар прийнято уповноваженими відповідачем особами на підставі довіреностей №344 від 20.02.2013р., №506 від 14.03.2013р., №522 від 15.03.2013р., №651 від 01.04.2013р.

Відповідачем було частково здійснено оплату за поставлений товар у розмірі 56 547,20грн. без посилання на конкретні видаткові накладні, але із зазначенням Договору у якості підстави оплати (а.с. 21).

Листом від 28.10.2013р. №05/02-2486 відповідачем у відповідь на претензію позивача від 24.09.2013р. № 424 в рахунок часткового погашення боргу запропоновано повернути наявну на складі проволоку. Пропозицію відповідача було погоджено листом позивача від 06.11.2013р. № 438-исх.

За поворотною накладною №001710 від 13.11.2013р. відповідачем повернуто товар (дріт SKWAM-SG d=1,2. у кількості 345 кг) вартістю 43221,60грн., яким погашено заборгованість відповідача за отриманий ним товар (дріт SKWAM-SG d=1,2. у кількості 345 кг) за видатковою накладною № РН-00867 від 02.04.2013р. на суму 43 221,60 грн.

Через невиконання відповідачем своїх договірних обов'язків в повному обсязі у останнього перед позивачем утворилась сума заборгованості в розмірі 207 545,20грн., доказів оплати якої суду не надано.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторонами не надано суду специфікації до Договору на поставку товару згідно видаткової накладної №РН-00467 від 20.02.2013р., але наявна в матеріалах справи спірна накладна містить посилання на довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 344 від 20.02.2013р., на підставі якої отримано спірний товар, та яка в свою чергу містить посилання саме на спірний Договір.

Оскільки дана довіреність з боку відповідача підписана виконуючим обов'язки першого керівника, яким підписано і решту специфікацій, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що таким чином сторонами узгоджено здійснення зазначеної поставки саме в межах цього Договору.

Доводи скаржника про те, що товар за накладною №РН-00467 відвантажений в порушення умов Договору, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки спірний товар відповідачем прийнято без зауважень, доказів повернення або відмови у прийнятті товару за вказаною накладною матеріали справи не містять та сторонами не надано.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на законі та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про стягнення суми заборгованості в розмірі 207 545,20 грн. є законним та обґрунтованим.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4 476,07 грн. за період з 05.11.2013р. по 12.12.2013р., судова колегія також вважає його вірним.

Доводи скаржника про порушенням судом першої інстанції приписів ч. 1 ст. 77 ГПК України, через відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням його представника у відрядженні, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки доказів поважності причин неявки відповідачем надано не було, він є юридичною особою, отже мав можливість направити іншого представника для участі в судовому засіданні.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2014 року у справі № 905/8879/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2014 року у справі № 905/8879/13 - залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС