Рішення № 37892094, 21.03.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2014 р.Справа № 916/512/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "МІЗГИРЬ"

до відповідача: публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК"

про стягнення 192 252,95 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Передерко О.В. - директор

Від відповідача: Павел О.Ю. - довіреність

Відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва в судовому засіданні з 05.03.2014р. до 19.03.2014р. о 11 год. 40 хв., з 19.03.2014р. до 21.03.2014р. о 11 год. 00 хв.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "МІЗГИРЬ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК" 192 252,95 грн., де 179 277,17 грн. - основний борг, 12 975,78 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2014р. позовну заяву (вх.№507/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/512/14 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2-921/14 від 03.03.2014р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 12 975,78 грн. пені, яка судом прийнята до розгляду.

Представник позивача зменшені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі з підстав викладених у запереченнях на позов (від 19.03.2014р. вх.№6935/14).

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

04 липня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "МІЗГИРЬ" (Продавець) та публічним акціонерним товариством "Єкатеринославський комерційний банк" (Покупець) було укладено договір №М 04-07-13, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що Продавець зобов'язується продати (передати) Покупцю обладнання (надалі - Товар), номенклатура, асортимент, кількість, строк поставки та гарантія якого зазначені в Договорі та Специфікації (Додаток №1, що є невід'ємною частиною цього Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору Покупець зобов'язується купити, тобто прийняти у власність та своєчасно оплатити вартість товару на умовах цього Договору.

Із змісту п.2.1., Договору, вбачається, що загальна вартість товару згідно Додатку №1, складає 413 253,09 грн. (чотириста тринадцять тисяч двісті п'ятдесят три грн. 9 коп.), в т.ч. ПДВ 20% 68 875,51 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять грн. 51 коп.).

Пунктами 2.2., 2.2.1., 2.2.2. Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату наступним шляхом:

- 30% передплата вартості товару, що складає 123 975,92 грн. (сто двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 92 коп.), в т.ч. ПДВ 20% 20 662,65 грн. (двадцять тисяч шістсот шістдесят дві грн. 65 коп.) на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання договору.

- 70% вартості товару, що складає 289 277,17 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят сім грн. 17 коп.) в т.ч. ПДВ 20% 48 212,86 грн. (сорок вісім тисяч двісті дванадцять грн. 86 коп.) на протязі 5 (п'яти) банківських днів, з моменту підписання сторонами документу прийому-передачі товару.

У відповідності до п.3.1. Договору передача товару Покупцю здійснюється Продавцем на протязі 10 (десяти) робочих днів з дня надходження на поточний рахунок Продавця суми, зазначеної в пункті 2.1.1.

Як вбачається зі змісту п.п.5.1., 5.4. Договору у разі невиконання або неналежного виконання однієї із сторін своїх зобов'язань згідно цього Договору, та якщо привели до спричинення збитків іншій стороні, винна сторона зобов'язана відшкодувати такі збитки. У разі порушення Замовником строків оплати Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожен календарний день прострочки виконання зобов'язань.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих до цього Договору зобов'язань (п.8.1. Договору).

Відповідачем 05.07.2013р. було перераховано позивачу 30% вартості товару, що складає 123 975,92 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 413 253,08 грн., що підтверджується видатковою накладною №158 від 19.07.2013р. на суму 413 253,08 грн. що підписана уповноваженими представниками позивача та відповідачем та скріплена їх печатками та довіреністю на отримання замовленого обладнання №11/958 від 19.07.2013р.

Проте, відповідачем вартість отриманого товару оплачено лише частково в сумі 110 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою позивача, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 179 277,17 грн.

28.11.2013р. відповідачем було здійснено зміну найменування з публічного акціонерного товариства "Єкатеринославський комерційний банк" на товариство з обмеженою відповідальністю "МІЗГИРЬ".

Надалі під час розгляду справи відповідачем було повністю сплачено суму боргу, що підтверджуються відповідною банківською випискою.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №М04-07-13 в частині здійснення оплати вартості отриманого обладнаня і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст.656 Цивільного Кодексу України).

Як встановлено судом та підтверджується сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена під час розгляду справи.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК" пені в розмірі 12 975,78 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано пеню наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочки289277.1727.07.2013 - 12.08.2013177.0000 %0.038 %*1886.25289277.1713.08.2013 - 05.09.2013246.5000 %0.036 %*2472.73259277.1706.09.2013 - 10.09.201356.5000 %0.036 %*461.73229277.1711.09.2013 - 12.09.201326.5000 %0.036 %*163.32179277.1713.09.2013 - 20.01.20141306.5000 %0.036 %*8300.78Отже загальна сума пені за самостійним розрахунком суду складає 13 284,80 грн., але у зв'язку з тим, що з пояснень представників сторін, судом встановлено, що господарські правовідносини між позивачем та відповідачем носять взаємовигідний, конструктивний характер, прострочка відповідача по розрахункам з позивачем виникла із-за фінансових труднощів, а також наявність повної оплати суми боргу відповідачем під час розгляду справи, та оскільки, на думку суду, пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, який слід стягнути з відповідача на користь позивача та встановити його у розмірі 1 0000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "МІЗГИРЬ", у зв'язку з чим стягненню з публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК" на користь позивача підлягає сума пені в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "МІЗГИРЬ" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Гімназична, буд.21, код ЄДРЮОФОП 20305925) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МІЗГИРЬ" (65029, Одеська обл., м. Одеса. вул. Мечникова, буд.12 кв.3, код ЄДРЮОФОП 36345442) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України..

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.03.2014р.

Суддя Цісельський О.В.