Рішення № 37891802, 25.03.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" березня 2014 р. Справа № 906/285/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Мартинюк Д.В. - довіреність 1-4/25 від 10.01.2014р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" (с.Губин Локачинський район Волинська область)

до Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (м.Новоград-Волинський Житомирська область)

про стягнення 18500,26 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 18500,26грн., з яких: 15802,20 грн. - основний борг, 1775,04грн. - 25% річних, 923,02грн. - пеня. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.03.2014р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2013 року між ТОВ "Птахокомплекс "Губин" (постачальник/позивач) та ПАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (покупець/відповідач) було укладено договір поставки №Ф-2-2/1023 (а.с.8-10), за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно оплачувати його в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Товаром є продукти харчування з м'яса птиці (п.1.1 договору).

Кількість товару, асортимент, види та його ціна зазначається у специфікаціях, що додаються до кожної партії товару (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору розрахунки по даному договору здійснюються у безготівковій формі, з відстрочкою платежу шляхом перерахування вартості товару (партії товару) на розрахунковий рахунок постачальника. За взаємним погодженням сторін, можлива інша форма розрахунків, згідно діючого законодавства.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що термін оплати товару становить впродовж 3-х календарних днів з урахуванням дня виписки видаткової накладної. Кошти за отриману продукцію повинні бути зараховані на розрахунковий рахунок постачальника до 15.00 години в останній день відтермінування платежу. Якщо останній день відтермінування платежу припадає на вихідний(і) чи святковий(і) день(дні) то кошти повинні бути зараховані на розрахунковий рахунок постачальника до 15.00 години дня, що передує вихідним чи святковим дням.

Вартість товару визначається з урахуванням ПДВ (п.2.3 договору).

Згідно п.2.5 договору сторони зобов'язались проводити Акти звірки по розрахунках не рідше одного разу в квартал. Сторона, що отримала Акт звірки взаєморозрахунків зобов'язана впродовж семи робочих днів його розглянути, підписати, скріпити печаткою і направити заінтересованій Стороні.

При проведенні оплати за товар у фінансових документах та в Довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей покупець зобов'язаний вказати номер Договору і дату його підписання на основі якого проводиться платіж та отримання товару (п.2.6 договору).

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 15802,20грн., що підтверджується видатковою накладною №ПОБГУ040315 від 17.09.2013р., долученою до матеріалів справи (а.с.11).

Проте, за отриманий товар відповідач не розрахувався, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 15802,20грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема актом звірки станом на 30.09.2013р. та розрахунком позивача. Доказів протилежного відповідачем суду не подано.

22.10.2013р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплати заборгованості (а.с.15), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Не проведення відповідачем розрахунків за отриману продукцію стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить іст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 15802,20 грн. підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 923,02грн. - пені та 1775,04грн. - 25% річних за період з 20.09.2013р. по 03.03.2014р.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.5.3 договору за прострочення терміну оплати поставленого товару, зазначеного в п.2.2 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, а також вартість товару з врахуванням встановленого індексу інфляції та двадцять п'ять відсотків річних від простроченої суми за кожен день затримки платежу.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, пеня за прострочення оплати продукції за період з 20.09.2013р. по 03.03.2014р. становить 923,02грн. (а.с.7).

Перевіривши поданий розрахунок, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 923,02грн. відповідають умовам договору, вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача розмір 25% річних складає 1775,04грн. (а.с.7).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду доказів на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул.Борисова,4, код 00443424)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс" "Губин" (Волинська область, Локачинський район, с. Губин, вул. Лісова, 1, код 31603002) - 18500,26грн., з яких: 15802,20 грн. - основний борг, 1775,04грн. - 25% річних, 923,02грн. - пеня, а також 1827,00грн. сплаченого судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс" "Губин" (Волинська область, Локачинський район, с. Губин, вул. Лісова, 1, код 31603002)

- з Державного бюджету України - 1,50 грн. зайво сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28 березня 2014 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (за заявою)

3 - відповідачу (рек. з повід.)