Постанова № 37891558, 20.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2014 року 14:55 № 826/2080/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Держаної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2013 р. № 0006191701,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Кинали Д.С.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС від 16.05.2013 р. № 0006191701, яке було винесено відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 20.03.2014 р. суд залишив позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС № 542 від 18.04.2013 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі наказу № 542 від 18.04.2013 р., - без розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва ДПС на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 25.04.2013 р. № 829/17-10/НОМЕР_2 прийнято податкове повідомлення-рішення від16.05.2013 р. № 0006191701, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 182 874,99 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що прийняте відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки у позивача наявні всі належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують факт реальності господарських операцій. При цьому, відповідачем не взято до уваги принцип персональної відповідальності платника податку.

В судовому засіданні 13.03.2014 р. суд замінив неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Деснянському районі м. Києва на належного - Державну податкову інспекцію у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Спростовуючи позовні вимоги зазначив, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит, у зв'язку з нікчемністю укладених договорів з його контрагентами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за січень 2012 р., березень 2012 р. та ТОВ «Тесей ЛТД» за липень 2012 р., серпень 2012 р ., жовтень 2012 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. Відсутність реального факту здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та контрагентами - постачальниками ТОВ «Онікс Компані ЛТД» і ТОВ «Тесей ЛТД» за період січень 2012 р., березень 2012 р., липень 2012 р., серпень 2012 р., жовтень 2012 р., що є порушенням п.1, п. 5, ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України.

2. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств - постачальників ТОВ «Онікс Компані ЛТД» і ТОВ «Тесей ЛТД», в зв'язку з чим фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від вищезазначених контрагентів - постачальників, чим порушено п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.203.1 ст.200 Податкового кодексу та занижено податку на додану вартість в сумі 121 916,67 грн., т.ч. в січні 2012 р. в розмірі 42 183,33 грн., в березні 2012 р. в розмірі 53 120,00 грн., в липні 2012 р. в розмірі 12 200,00 грн., в серпні 2012 року в розмірі 8 133,33 грн., в жовтні 2012 року в розмірі 6 280,01 грн.

За результатами перевірки донараховано податку на додану вартість в сумі 121 916,67 грн., в тому числі в січні 2012 р. в розмірі 42 183,33 грн., в березні 2012 р. в розмірі 53 120,00 грн., в липні 2012 р. в розмірі 12 200,00 грн., в серпні 2012 р. в розмірі 8 133,33 грн., в жовтні 2012 р. в розмірі 6 280,01 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією. Має статус платника податку на додану вартість з 08.04.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що предметом перевірки Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Тесей ЛТД», згідно яких, виконавцями надавалися транспортні послуги (з перевезення пасажирів/вантажів), а саме:

1. На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» позивачем надано рахунок-фактуру № 1 від 14.02.2012 р., акт виконаних робіт № б/н від 31.01.2012 р., податкову накладну від 31.01.2012 р. № 928, платіжне доручення № 2 від 14.02.2012 р., рахунок-фактура № 1 від 27.04.2012 р., акт виконаних робіт № б/н від 31.03.2012 р., платіжне доручення № 11 від 27.04.2012 р. № 11, податкову накладну від 31.03.2012 р. № 988.

2. На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Тесей ЛТД» позивачем надано рахунки-фактури: № 1 від 20.08.2012 р., № 1 від 13.09.2012 р., № 1 від 13.11.2012 р., акт виконаних робіт № б/н від 31.07.2012 р., податкову накладну від 31.07.2012 р. № 463, від 31.07.2012 р. № 464, платіжне доручення № 27 від 20.08.2012 р., податкову накладну від 31.08.2012 р. № 1053, платіжне доручення № 29 від 13.09.2012 р., акт виконаних робіт № б/н від 31.10.2012 р., податкову накладну від 31.10.2012 р. № 1073, платіжне доручення № 41 від 13.11.2012 р.

Податкові зобов'язання з зазначеними контрагентами відображені в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, податкові накладні внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Як вбачається транспортні послуги були замовлені позивачем та використані у підприємницькій діяльності з метою забезпечення виконання наступних договорів.

1. Договору № б/н від 01.04.2011 р. про надання транспортних послуг, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ТОВ «Проект-А» (Замовник), відповідно до умов якого, Виконавець надає Замовнику послуги по перевезенню орендарів офісної будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Амосова, 12 за такими маршрутами:

- Станція метро «Вокзальна» - офісна будівля вул. М. Амосова, 12 - Станція метро «Вокзалаьна»

- Станція метро «Дружби народів» - офісна будівля вул. М. Амосова, 12 - Станція метро «Дружби народів».

- Офісна будівля вул. М. Амосова, 12 - офісна будівля вул. М. Грінченка, 4 - Офісна будівля вул. М. Амосова, 12, - транспортними засобами (автобусами) відповідно до схем руху автобусів, затверджених сторонами (додаток 1) та Графіку руху автобусів (Додаток 2), які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2 договору Виконавець надає, а Замовник приймає та оплачує транспортні послуги, які включають в себе:

- надання необхідної кількості автобусів (марки ЛАЗ, ПАЗ, Богдан, Еталон, або інші) з кількістю місць для сидіння 20 та більше;

- надання водіїв для керування визначеними транспортними засобами;

- здійснення перевезень пасажирів Замовника за погодженим маршрутом, затвердженим сторонами.

Відповідно до п. 2.1 договору за фактом здійснення рейсів (надання послуг), сторони складають належним чином оформлений акт прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 2.2 Виконавець самостійно несе витрати, пов'язані з утриманням, заправкою паливно-мастильними матеріалами, ремонтом, технічним обслуговуванням транспортних засобів.

Відповідно до п. 3.1 Виконавець повинен мати Ліцензію щодо надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

На виконання цього договору позивачем надано: схеми руху автобусів, графік руху автобусів.

2. Договір № б/н від 01.04.2011 р. про надання послуг з перевезення орендарів офісної будівлі літера «В» за адресою: м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) та ЗАТ «ІСА Прайм Девелопментс» (Замовник), відповідно до умов якого, Перевізник надає Замовнику послуги по перевезенню орендарів офісної будівлі Літера «В» за адресою: м. Київ, вул. М. Грінченка, 4 по маршруту: станція метро «Палац Україна» - Бізнес Центр вул. М. Грінченка, 4- Станція метро «Палац Україна», транспортним засобом (автобусом) відповідно до схеми руху маршрутного автобуса, затвердженого Замовником (додаток 1) до договору.

На виконання умов цього договору позивачем надано суду схему руху маршрутного автобусу по перевезенню орендарів, протокол узгодження договірної ціни, графік руху автобуса.

На підтвердження розрахунків між сторонами позивачем надано виписки по банківському рахунку.

Актами виконаних робіт від 31.01.2012 р., від 29.02.2012 р., від 31.03.2012 р., від 31.07.2012 р., від 31.10.2012 р., від 31.08.2012 р. підтверджується виконання робіт.

Натомість висновки податкового органу щодо нікчемності укладених договорів, зроблені з огляду на акт від 12.03.2013 р. № 694/2220/37818657 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тесей ЛТД» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за 01.01.2012 р. по 30.11.2012 р.», яким встановлено, що правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Також висновки податкового органу, зроблені з огляду на акт перевірки від 15.03.2013 р. № 531/22.4-13/37817014 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період листопад-грудень 2011 та січень - березень 2012», яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям у листопаді-грудні 2011 р. та січні-березні 2012 р.

Проте суд не приймає до уваги висновки податкового органу, оскільки останні не містять правових підстав, які б свідчили про порушення позивачем чинного законодавства.

Таким чином, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагента.

Крім того, суд не погоджується з висновками податкового органу щодо нікчемності укладених позивачем договорів, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість жодний із перерахованих первинних документів не був визнаний у передбаченому законом порядку недійсним.

Водночас, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, з огляду на нижченаведене.

Так, з наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між укладеними договорами та результатом їх виконання: формування основних фондів, отримання економічної вигоди, передачу об'єктів. Позивачем не надано доказів, які б свідчили про надання необхідної кількості автобусів (марки ЛАЗ, ПАЗ, Богдан, Еталон, або інших) з кількістю місць для сидіння 20 та більше; надання водіїв для керування визначеними транспортними засобами; доказів здійснення перевезень пасажирів Замовника за погодженим маршрутом, затвердженим сторонами, доказів, які б свідчили про експлуатацію транспортних засобів (витрати на технічний ремонт, паливно-мастильні матеріали), доказів наявності місця для стоянки автобусів.

З наданих актів виконаних робіт не можливо встановити, які саме автобуси використовувалися у здійснення перевезень, час, маршрут перевезень, період надання послуг.

Крім того позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність дозволу (Ліцензії) на здійснення пасажирських перевезень.

Отже, вартість задекларованих виконаних робіт (наданих послуг) не підтверджується первинними документами позивача, обумовленими укладеними договорами.

З огляду на викладене суд вбачає, що надані позивачем первинні документи носять сумнівний та неповний характер, а господарська діяльність товариства спрямована на ухилення від оподаткування.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт фактично не мали реального характеру, замовлення послуг оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від вищезазначених контрагентів - постачальників, чим порушено п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п. 203.1 ст.200 Податкового кодексу та занижено податку на додану вартість в сумі 121916,67 грн., т.ч. в січні 2012р. в розмірі 42 183,33 грн., в березні 2012 р. в розмірі 5 3120,00 грн., в липні 2012 р. в розмірі 12 200,00 грн., в серпні 2012 року в розмірі 8 133,33 грн., в жовтні 2012 року в розмірі 6 280,01грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2013 р. № 0006191701, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук

Повний текст постанови виготовлено 25.03.2014 р.