Постанова № 37891002, 25.03.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.03.2014р. справа №913/3006/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Дучал Н.М.

Суддів: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

При секретарі Сабада Г.О.

За участю представників сторін:

від позивача - Гонтарь О.М., за довіреністю

від відповідача - без участі представника

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області

від 17.01.2014 р. (підписане 22.01.2014р.)

у справі №913/3006/13 (суддя Седляр О.О.)

за позовом - Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ

до відповідача - Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 136 000,00 грн.

Позивач, Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ, звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у розмірі 68 000,00 грн., загальною сумою 136 000,00 грн.

В підставу позову позивачем покладено невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2012р. №01-24/194 у справі №980.

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.01.2014р. у справі №913/3006/13 позов задоволений частково. Стягнуто з Державного підприємства «Сєверодонецька теплоелектроцентраль»", м. Сєверодонецьк Луганської області, на користь загального фонду державного бюджету України штраф в сумі 68 000 грн.; на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1360 грн. 00 коп. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 68 000 грн. 00 коп. відмовлено.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 68 000,00 грн. штрафу судове рішення мотивовано невиконанням Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/194 від 26.09.2012р., яке відповідно до ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є обов'язковим до виконання. В частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 68 000,00 грн. пені рішення мотивовано тим, що ухвалою господарського суду Луганської області від 03.01.2013р. у справі №913/40/13-г про банкрутство ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого пеня не нараховується.

Не погодившись з рішенням суду, Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2014р. по справі №913/3006/13 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було здійснено повного, всебічного і об'єктивного дослідження матеріалів та обставин справи, не повністю були з'ясовані обставини, які мають значення для справи, не вірно оцінені докази, помилково зроблені висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до винесення невірного рішення. Зазначає, що економічні санкції, які застосовуються органами Антимонопольного комітету України до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції, не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового або податкового законодавства, а тому до даних правовідносин, які виникають із норм Закону України «Про захист економічної конкуренції», не застосовуються приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області проти апеляційних вимог заперечило з підстав, викладених у відзиві №06-05-46/395 від 06.03.2014р. на апеляційну скаргу. Вважає доводи апелянта безпідставними, а рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2014р. таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції правильно застосовано ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки вона не передбачає виключень при нарахуванні пені під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема й тоді, коли пеня нараховується на таке грошове зобов'язання, як несплачений штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Просить відмовити позивачу в його апеляційній скарзі повністю, а рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2014р. у справі №913/3006/13 залишити в силі.

Заявою №06-05/1-38 від 14.03.2014р. ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" просило слухати справу без його участі.

В судовому засіданні представник позивача висловився на підтримку апеляційних вимог.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

В результаті розгляду справи №980 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 26.09.2012р. прийнято рішення №01-24/194 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким вирішено:

1. Визнати, що Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" займає з 2009 року і по теперішній час монопольне (домінуюче) становище на: ринку надання послуг з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання в межах власних теплових мереж у м.Сєвєродонецьк з часткою 100 відсотків; ринку транспортування теплової енергії в територіальних межах м.Сєвєродонецьк у межах власних теплових мереж з часткою 100 відсотків.

2. Визнати дії Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» з нарахування плати за надані своїм споживачам послуги централізованого теплопостачання за тарифами, встановленими органами місцевого самоврядування, без дотримання 30-денного строку повідомлення споживачів про зміну тарифів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого опалення, шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; з нарахування плати за постачання теплової енергії за тарифами, встановленими постановою НКРЕ, без дотримання 15-денного строку повідомлення споживачів про зміну тарифів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого опалення шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

3. Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накласти на Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» за порушення, визначене у пункті 2 цього рішення, штраф у розмірі 68 000 гривень.

В рішенні зазначено, що згідно з частиною 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до тервідділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Рішення може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання (частина 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

З листом № 04-07/2642 від 26.09.2012р. копію Рішення було направлено Державному підприємству «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» для виконання. Рішення №01-24/194 отримано відповідачем 03.10.2012 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/194 від 26.09.2012р. Державним підприємством «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» виконано не було, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового скасування рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України.

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції, тощо ( ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією регулюються Законом України "Про захист економічної конкуренції". Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України (ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За положеннями п.2. ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

На підставі ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний термін з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» скористалось правом на судове оскарження та звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсними пунктів 2-3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2012р. №01-24/194 по справі №980.

Рішенням господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. у справі №17н/5014/2935/2012 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на рішення господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. у справі №17н/5014/2935/2012.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2013р. рішення господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. у справі №17н/5014/2935/2012 залишене без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2013р. прийнято до провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на рішення господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2013р. у справі №17н/5014/2935/2012.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2013р. рішення господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2013р. у справі № 17н/5014/2935/2012 залишено без змін.

За приписами ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч. ч. 3, 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідач Рішення № 01-24/194 від 26.09.2012р. не виконав, чим порушив норми ст.22 Закону України "Про Антимонопольний Комітет України" та ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Доказів перерахування до бюджету штрафу в сумі 68000,00грн. відповідачем до матеріалів справи не представлено.

Частиною 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється,зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Пленумом Вищого господарського суду України у п. 20.2. Постанови від 26.12.2011р. №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд, і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

На підставі наведених положень, Луганським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2012р. №01-24/194 нараховано пеню за загальний період з 09.01.2013р. по 04.11.2013р., за виключенням часу, коли здійснювався розгляд чи перегляд судовими інстанціями справи №17н/5014/2935/2012 про визнання недійсними пунктів 2-3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2012р. №01-24/194 по справі №980, у сумі 246 840,00 грн.

Проте, враховуючи встановлене абз.1 ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обмеження розміру пені розміром штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, позивачем було заявлено до стягнення пеню в сумі 68 000,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 03.01.2013р. за заявою кредитора Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» порушено провадження у справі №913/40/13-г про банкрутство Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013р., мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

При цьому, в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Пленумом Верховного Суду України в п. 20 постанови від 18 грудня 2009 року N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, що до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються вимоги уповноважених органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення, господарських санкцій, які задовольняються у шосту чергу, передбачену статтею 31 Закону.

За положеннями ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу; збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Види податків і зборів, що справляються в Україні, та їх перелік встановлено статтями 8-10 Податкового кодексу України.

Закон України "Про захист економічної конкуренції", на підставі приписів якого на ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» накладено штраф та нараховано пеню за прострочення сплати штрафу, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності та спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин та застосовується до відносин, що впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України. Цей закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності.

Названий закон не регулює ані цивільно-правових відносин, ані відносин у сфері оподаткування.

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.

Виходячи з наведеного, зазначені нарахування, застосовані Антимонопольним комітетом на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції", не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань, в розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові №3-36гс13 від 24.12.2013р. у справі №922/770/13-г, про обов'язковість дотримання якої зазначено в ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначене свідчить про безпідставність застосування судом першої інстанції до відносин сторін у цій справі ч.4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення якої не поширюються на випадки застосування органами Антимонопольного комітету України до суб"єктів господарювання санкцій, передбачених Законом України "Про захист економічної конкуренції", за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ про стягнення з Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у розмірі 68 000,00 грн., загальною сумою 136 000,00 грн.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2014р. (підписане 22.01.2014р.) у справі №913/3006/13 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення пені у сумі 68 000,00 грн. з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення вказаних вимог.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2014р. (підписане 22.01.2014р.) у справі №913/3006/13 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області.

Результати апеляційного провадження у справі №913/3006/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2014р. (підписане 22.01.2014р.) у справі №913/3006/13 задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2014р. (підписане 22.01.2014р.) у справі №913/3006/13 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення пені у сумі 68 000,00 грн.

Задовольнити позовні вимоги Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення пені у сумі 68 000,00 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області до загального фонду державного бюджету України пеню в сумі 68 000,00 грн. за реквізитами: р/р 31119106700080, одержувач -УДКС в м. Сєвєродонецьку, ід. код одержувача 37944909, банк одержувача - ГУДКС в Луганській області, МФО 804013.

Стягнути з Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області на користь Державного бюджету України на рахунок № 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області, отримувач: УДК СУ у м. Луганську, МФО: 804013, ОКПО: 37991503, по коду класифікації доходів (ККД): 22030001, назва «Судовий збір» Державна судова адміністрація України - 050, символ звітності банку: 206, код суду: 02844564, судовий збір у розмірі 1360 грн. 00 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2014р. (підписане 22.01.2014р.) у справі №913/3006/13 залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області в доход Державного бюджету України (отримувач коштів Київське УК/Київськ.р-н/22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38034002, банк отримувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача (МФО) 834016, рахунок отримувача 31218206782006, код класифікації доходів бюджету 22030001) 913,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М.Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано 5екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу,

1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО