Рішення № 37890784, 18.10.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 р. Справа № 18/2467/11

За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 36014, АДРЕСА_1

про стягнення 9484,46 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Міняйло Г.Ю.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 18.10.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 9484,46 грн. боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2266 від 01.09.2007 року, в т.ч. 4623,25 грн. основного боргу, 4623,25 грн. пені, 184,13 грн. інфляційних витрат та 53,83 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, направлена на його адресу ухвала від 04.10.2011 року повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Згідно наданого представником позивача листа Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради за № 01-30/02/1195 від 10.10.2011 року (а.с. 32), місцезнаходженням Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 станом на момент проведення реєстрації є: 36014, АДРЕСА_1.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01.09.2007 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, споживач) та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (позивач, теплопостачальна організація) був укладений договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за № 2266 (а.с. 9-10), згідно умов якого теплопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення споживача до межі розподілу будівель магазинів продовольчих товарів по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3.

Відповідно до п. 20 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2266 від 01.09.2007 року (далі - договір), цей договір укладено для опалення - на період з 01.09.2007 року до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного завершення, і вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заяви від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

У відповідності до п. 13 договору, плата за опалення, що проводить споживач, стягується на основі тарифів, встановлених уповноваженим органом з 16.09.2006 року: в розмірі 5,94 грн. за 1 м2 загальної площі (147,2 м2, в т.ч. по АДРЕСА_3 - 89,4 м2 та по АДРЕСА_2 - 57,8 м2) для споживачів другої групи в опалювальний сезон та складає 874,37 грн. (з ПДВ) за місяць.

Рішенням Полтавської обласної ради двадцятої позачергової сесії п'ятого скликання від 27.03.2009 року "Про коригування тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води" (а.с. 18) тариф на послуги централізованого опалення, що надаються для третьої групи (всі інші споживачі, крім споживачів першої та другої груп), встановлено на рівні 12,08 грн. з урахуванням ПДВ за 1 м2 опалювальної площі в місяць протягом опалювального періоду.

Додатковою угодою № 3 від 10.04.2009 року до спірного договору (а.с. 11), укладеною на підставі рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2010 року по справі № 8/215 (а.с. 12-13), внесено зміни до п. 13а договору внаслідок зміни тарифу на послуги централізованого опалення та встановлено плату за опалення в розмірі 12,08 грн. за 1 м2 загальної площі (147,2 м2) для споживачів третьої групи в опалювальний сезон, тобто 1778,17 грн. (з ПДВ) за місяць.

Відповідно до п. 14 договору, споживач зобов'язаний сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа розрахункового місяця.

На виконання умов договору позивачем у період з 01.02.2011 року по 30.04.2011 року було надано відповідачеві послуги з теплопостачання на загальну суму 4623,25 грн., в т.ч. у лютому 2011 року - на суму 1778,17 грн., у березні 2011 року - на суму 1778,17 грн. та у квітні 2011 року - на суму 1066,91 грн., що вбачається з наданого позивачем до справи розрахунку (а.с. 17), які не були оплачені відповідачем, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, вимоги про стягнення 4623,25 грн. основного боргу правомірні, обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 184,13 грн. інфляційні витрати за період з лютого 2011 року по червень 2011 року, а також 53,83 грн. 3% річних за період з 01.03.2011 року по 15.08.2011 року.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних за допомогою ІАЦ "Ліга", суд дійшов висновку про задоволення позовних вимоги в цій частині в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 254 ЦК України, якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Діючи за аналогією, суд застосовує приписи ч. 3 ст. 254 ЦК України до термінів, визначених у п. 14 спірного договору, зокрема, при перевірці розрахунку індексу інфляції за лютий 2011 року.

Враховуючи, що заборгованість за послуги, надані в лютому 2011 року на суму 1778,17 грн. в силу положень п. 14 договору повинна бути сплачена відповідачем у термін до 28.02.2011 року, тобто нарахування індексу інфляції є правомірним з лише 28.02.2011 року, а фактично - з березня 2011 року (з урахуванням приписів Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року), судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок суми інфляційних витрат за період з березня 2011 року по червень 2011 року, яка склала 126,60 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 01.03.2011 року по 15.08.2011 року в розмірі 4623,25 грн.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із п. 14 договору, у випадку неоплати у вказані строки (до 30 числа розрахункового місяця) вводиться пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" (№ 686-XI від 20.05.1999 року) з 01.07.1999 року, а також з 03.11.1999 року стягується 3% річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги", суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування пені, суд з урахуванням того, що Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" є спеціальним по відношенню до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року), дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (36014, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в "Індекс-банку", МФО 331661, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, р/р № 26007710000218 в Харківській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" в м. Харкові, МФО 351016, код ЄДРПОУ 03338030) - 4623,25 грн. основної заборгованості, 4623,25 грн. пені, 126,60 грн. інфляційних витрат, 53,83 грн. 3% річних, 101,38 грн. державного мита та 234,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 24.10.2011 року.